Неповний робочий день за вимогою: у Держпраці пояснили, коли роботодавець не може відмовити

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надало роз'яснення щодо права працівників на встановлення неповного робочого часу. Хоча зазвичай такий графік є результатом домовленості між працівником та роботодавцем, існують категорії, для яких це є гарантованим правом.

Коли роботодавець зобов'язаний надати неповний графік?

Згідно з Кодексом законів про працю України, роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання таких категорій працівників:

• Вагітної жінки;
• Жінки, яка має дитину віком до 14 років;
• Жінки, яка має дитину з інвалідністю (зокрема, таку, що перебуває під її опікуванням);
• Жінки, яка доглядає за хворим членом сім'ї (за наявності відповідного медичного висновку).

В усіх інших випадках встановлення неповного робочого часу відбувається за угодою сторін і може бути ініційоване як під час прийняття на роботу, так і в процесі трудової діяльності.

Оплата та збереження прав

Варто зазначити, що оплата праці у випадках роботи на умовах неповного робочого часу проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

У Держпраці особливо наголошують: робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників. Це означає, що право на відпустку, її тривалість, нарахування стажу та інші трудові гарантії залишаються такими ж, як і для працівників з повним робочим днем.

Більше новин читайте на GreenPost.