«Найкращий у світі російський танк» Т-90М неможливо зробити без тепловізійних матриць із Франції: що відомо про цю розробку
Це не самостійний проект, а чергова модернізація радянської машини Т-72, яка була прийнята на озброєння ще 1973 року.
Т-90М у русі. Фото: Уралвагонзавод
Колишній президент Росії, а нині заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив в інтерв'ю російським ЗМІ, що найкращий танк у світі — це російський Т-90М «Прорив», і він перевершує західні машини, включаючи Leopard та Abrams. У «Дзеркалі» розповіли, що це за машина і чи можна вважати її найбільш просунутою на планеті.
Історія появи Т-90М
Т-90М «Прорив» — найкращий і найсучасніший танк російської армії, що виробляється серійно. Щоправда, перше місце він отримав не від хорошого життя — озброюватись модернізованим Т-90 росіяни стали після того, як було провалено програму переозброєння на нові танки Т-14 «Армата». Останній вперше показали у 2015 році та збиралися виробляти їх тисячами, але плани залишилися планами, і «Армат» випущено лічені десятки, а на фронті в Україні вони жодного разу не з'являлися.
Натомість роль «диво-зброї» приміряв на себе Т-90М. Ця машина є глибокою модернізацією танка Т-90 (він почав надходити в російську армію в 90-х роках і позиціонувався як перший танк пострадянської Росії). Але це був лише маркетинговий хід — Т-90 не самостійний проект, а чергова модернізація радянської машини Т-72, яка була прийнята на озброєння ще 1973 року. Таким чином, «найновіший танк» Росії — розвиток ідей, закладених у моделі півстолітньої давності.
У 2017 році на збройовому форумі «Армія» російські військові домовилися з головним у країні підприємством з випуску танків Уралвагонзаводом, що всі Т-90, які є у військах, відремонтують і доведуть до рівня Т-90М. У 2018 році танк вперше показали широкому загалу, а з 2020 року вони почали надходити до військ.
У перші місяці після початку російського вторгнення в Україну Т-90М у боях не було помічено — ще у квітні прокремлівські ЗМІ називали машину «секретною» і лише передбачали її появу на фронті. Однак у травні ЗСУ підбили перший такий танк, а у вересні одна з машин була захоплена цілою. Всього ж на сьогоднішній день, згідно з даними відомого блогу Oryx (що спеціалізується на підрахунку втрат техніки за відкритими джерелами), Росія втратила 15 «Проривів», із них два захоплено. Відомий військовий бюлетень Military Balance у 2023 році зазначив, що Т-90М є на озброєнні армії Росії та Нацгвардії України — українці поставили трофейні танки собі на службу.
Чим є Т-90М «Прорив»?
Головне озброєння цієї модернізованої версії Т-90 — 125-міліметрова гладкоствольна гармата 2А46М-5. Така гармата ставилась і на більш ранні версії Т-90. Гармата має непогану точність і автомат заряджання, що дозволяє не перезаряджатися вручну. Крім цього, дає можливість стріляти порівняно сучасними (прийнятими на озброєння в 1991 році) підкаліберними снарядами «Свинець», які доволі добре пробивають броню. Щоправда, на фронт такі боєприпаси, зважаючи на все, майже не надходять, доводиться обходитися старішими, радянськими. Крім зброї, танк оснащується 7,62-мм і великокаліберним 12,7-мм кулеметами.
Якщо в ранніх версіях танка всі снаряди зберігалися всередині башти, перебуваючи поруч із екіпажем (що гарантувало миттєву загибель у разі детонації боєкомплекту), то в Т-90М частину боєприпасів перебазували в нішу за баштою, щоби трохи підвищити шанс виживання танкістів. Правда, автомат заряджання розташований усередині вежі, так що частина снарядів усе одно залишилася в безпосередній близькості від людей.
Для точної стрільби Т-90М оснащений системою керування вогнем «Калина». Хоча номінально вона вважається російською, у ній стоїть білоруський приціл «Сосна-У» із французьким тепловізором. Розробка зброярів з Білорусі дуже вдала, але вона ставилася і на старіші танки Росії (плюс неясно, чи продовжиться виготовлення прицілів в умовах санкцій).
Для кращого захисту танк оснащений відносно сучасним динамічним захистом «Релікт», що складається з вибухівки та сталевих пластин. У разі потрапляння в контейнер «Релікту» той детонує, метаючи назустріч снаряду чи ракеті шматок сталі, який може зламати підкаліберний снаряд або послабити кумулятивний струмінь.
Також планувалося оснастити Т-90М системою активного захисту «Арена». Теоретично вона дозволяє танку засікати радаром ракети та снаряди, що підлітають, і збивати їх невеликими протиракетами. Подібне покращення могло б підвищити живучість «Прориву» на полі бою. Однак жодного танка з «Ареною» на війні в Україні не помічено — мабуть, система виявилася чи погано працюючою, чи надто дорогою. Нарешті, із захисних пристроїв на танку є протикумулятивні ґрати і сітки (протитанкова граната, вдаривши в них, може вийти з ладу і не спрацювати).
Ще одне нововведення на Т-90М — це комплекс засобів зниження помітності «Накидка». По суті, він і є... накидкою — набір чохлів з особливого матеріалу, під якими танк менш помітний в інфрачервоному діапазоні (наприклад, у нього важче прицілитися з «Джавеліна»).
Двигун Т-90М, як і знаряддя, нічим не відрізняється від моторів решти останніх версій Т-90 та Т-72Б3. Це дизельний В-92С2 потужністю 1000 кінських сил.
Двигун розганяє танк до 70 км/год шосе, але це якщо їхати вперед — на задньому ходу танк може видати менше 5 км/год (трансмісія має лише одну задню передачу, що дозволяє розвивати мінімальну швидкість). Маневреність машини, таким чином, погіршується.
Чи є Т-90М найкращим танком у світі?
Без сумніву, ні.
І хоча в порівнянні з більш старими варіантами машини прогрес є, по суті це той самий удосконалений Т-72. Не усунуто головну нестачу радянських танків — екіпаж машини «живе» буквально на снарядах, оскільки автомат заряджання перебуває під ногами танкістів. Снаряди роздільного заряджання мають гільзи, що частково згоряють, з особливого картону, який легко спалахує. Тому якщо броню пробито, достатньо однієї іскри — і танк перетворюється зсередини на філію пекла, екіпаж гине, а машині може відірвати башту і підкинути високо вгору.
В «Абрамсах» і деяких інших західних танках цю проблему вирішили так: більшу частину снарядів помістили в особливу нішу за баштою, де вони відокремлені від екіпажу (і якщо їх усе ж таки підірвуть, енергія вибуху піде вгору завдяки особливим вибивним панелям). А менша частина боєприпасів хоч і розташована у башті, але також ізольована від танкістів броньованими перегородками.
У Т-90М спробували зробити так само — забрали частину снарядів у нішу за баштою. Однак перезарядка зброї все одно здійснюється автоматично заряджання, і не ставити в нього снаряди не можна. І танкістам все одно доводиться «сидіти на боєприпасах» із картонними гільзами — із гарантовано сумним результатом у разі їхнього підриву.
Сам по собі автомат заряджання танка також не зазнав змін у порівнянні з попередніми моделями — він може використовувати лише снаряди роздільного заряджання (окремо снаряд, окремо гільза з порохом). Це заважає робити довгі підкаліберні боєприпаси (а що коротший снаряд, то гірше він пробиває броню). Тому будь-який нащадок Т-72 (і Т-90М не виняток) пробиватиме «Абрамси» чи «Леопарди» гірше, ніж вони його — просто за рахунок неможливості подовжити снаряди.
Встановлення активного захисту «Арена» могло б виправити ситуацію — більшість танків світу, включаючи західні, не оснащуються подібним. Однак, наскільки можна судити, на Т-90М, які відправляються на фронт, жодного активного захисту немає. Тому технічна досконалість чи недосконалість системи, яка не використовується, значення не має. При цьому, наприклад, корейський K2 Black Panther оснащується активним захистом штатно — тобто свідомо перевершує російський танк.
Прицільні пристрої Т-90М критично залежать від постачання білоруської «Сосни-У», яку неможливо зробити без тепловізійних матриць із Франції, — тобто «найкращий танк у світі» можна зробити лише замовивши важливі комплектуючі із західних країн.
Ми вже писали про «російський танковий біатлон в українському прицілі»: РФ поповнює свої запаси танків у 10 разів повільніше, ніж втрачає.
