"Труба Медведчука" отруїла воду, забруднила 20 тис. кв. м землі: Закарпаття – на межі екологічної катастрофи (ФОТО)
Справою займається СБУ.
Фото: СБУ
Закарпатська область опинилася на межі екологічної катастрофи через трубопровод “Самара – Західний напрямок”. Цей трубопровід, більш відомий як “труба Медведчука”, призвів до масштабного забруднення земель і води. Збитки для екології регіону оцінюються у понад 34 млн грн, пише сайт СБУ.
Повідомляється, що наприкінці 2018 року ТОВ “Прикарпатзахідтранс”, що раніше володіло трубопроводом, самовільно розпочало демонтаж резервної гілки вищезгаданого нафтопроводу “Самара – Західний напрямок”. Унаслідок цього без дозвільної документації було демонтовано цистерни та близько 33 км труби. Це призвело до того, що залишки пально-мастильних матеріалів забруднили майже 20 тис. кв. м земель.
Крім того, забрудненою може виявитись і місцева вода. Причина проста: частина отруєних земель розташована поблизу місцевого водозабору.
“З метою отримання надприбутків ділки приховано “закопували” у ґрунт небезпечні відходи з цистерн. При цьому вони постійно нарощували обсяги небезпечних речовин, що могло спричинити екологічну катастрофу”, – йдеться в повідомленні СБУ.
Наразі тривають слідчі дії за ч. 2 ст. 239 (забруднення або псування земель) та ч. 2 ст. 367 (службова недбалість). Винним загрожує ув’язнення терміном від 2 до 5 років.
Як повідомляє Обозреватель, “Прикарпатзахідтранс” є дочірнім підприємством Південно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів. До 2015 року це товариство належало “Транснафті” – російському державному оператору нафтопроводів. А потім воно змінило власників.
“Транснафта” повідомила, що “продала” свою українську доньку швейцарській фірмі International Trading Partners AG, чиїм номінальним бенефіціаром вказано німця Анатолія Шефера.
Шефер раніше входив до складу засновників ТОВ “Львівтрейдсервіс”, вказуючи своєю німецькою адресою вул. Форстхоф, 6, м. Кірторф. На цю ж адресу також був зареєстрований Андрій Полянський.
Полянський в Україні в різний час мав частки ще в кількох фірмах у прикордонних регіонах, зокрема пов’язаних із транспортними перевезеннями. Однак найяскравішою виглядає його директорська посада у фірмі “Керамбуд” – ця компанія належить Богдану Козаку та брату Медведчука, Сергію.
Контракт із Міноборони
У червні 2016 року, за тиждень після того, як військові тиловики за результатами тендера найняли компанію “Трейд коммодіті” для постачання палива на 1,25 млрд грн, до Міноборони надійшов лист від “Прикарпатзахідтрансу” з пропозицією купити дизель на 400 млн грн, за 13 500 грн за тонну.
Однак “прикарпатський” дизель був марки Євро-2 та 3, а нові українські бронеавтомобілі “Спартан” вже їздять лише на Євро-4 та 5. Тому уряд зробив виняток у техрегламенті, який прямо забороняє використання в Україні дизеля Євро-2.
22 серпня “Прикарпатзахідтранс” офіційно акцептували, а 1 вересня уклали остаточну угоду. Після цього пішло відвантаження дизеля військовим.
Пальне “Прикарпатзахідтрансу” було застарілим, оскільки його злили з магістральних трубопроводів, якими через територію України до Європи ще з радянських часів ішли нафтопродукти з Росії та Білорусі.
Старий Євро-2 з українських труб треба було кудись подіти, аби він не змішався з новими Євро-4 та 5. Тож його і продали військовим.
Нагадаємо, що новітня система очищення дає змогу звести промислове забруднення води до нуля.
