Догори
Дати відгук

На Буковині науковці вирощують три види рідкісної риби за допомогою «зеленої» енергії

Науковці сподіваються, що наступною весною та восени вдасться випустити у річки Буковини покоління рідкісних риб.

3 хв на прочитання24 Грудня 2020, 12:46
Поділитись:

Зелена енергія стала у пригоді для збереження та розмноження рідкісних видів риби. Поки що йдеться про науковий експеримент, який проводять науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Ю. Федьковича.

Вчені вирощують три види рідкісних місцевих риб за допомогою сонячних панелей, що забезпечують роботу насосів у лабораторії, пише ecotown.

Ідеться про стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена — ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

Керівником проєкту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко. Кошторис проекту чернівчан — приблизно 800 тисяч гривень на рік. У вартість проєкту входить також сонячна електростанція та акумулятори, що накопичують енергію сонця протягом дня. Її, за потреби, науковці використовують у темний період доби. У межах проєкту в лабораторії інституту встановили невеличкі басейни.

Риби

Штрафи за вилов риби величезні: за одну виловлену стерлядь — 40 тисяч гривень, вирезуба — 10 тисяч гривень. Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення. От науковці і взялися допомогти цим видам риб виживати.

«У західному регіоні, на відміну від інших водойм України, збереглася велика кількість рідкісних — так званих раритетних — видів риб.  Проблема зменшення їхньої чисельності пов’язана не лише з браконьєрством, а й зі змінами у природних середовищах. У результаті є складнощі з їхнім природним відтворенням. Одним з ефективних методів компенсації цих негативних впливів є штучне відтворення в лабораторних умовах і пізніше їхнє повернення у природне середовище», — пояснює  доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

Щоб покращити ріст і підвищити стійкість риб до захворювань, вчені підсилюють звичайні рибні корми каротиноїдами. Також додають різноманітні пробіотики.

Сонячні батареї і дослідження

Рибам потрібне постійне насичення киснем. Якщо ж вимикається електроенергія, насоси припиняють працювати і риба починає отруюватися власними продуктами життєдіяльності. За пів години вона гине.

Враховуючи те, як часто у Чернівцях вимикають електропостачання, сонячні батареї стали справжньою необхідністю. Завдяки сонячній електростанції вчені спокійно переживають вимкнення електропостачання в місті. Навіть у зимові короткі дні енергії, накопиченої сонячними панелями, вистачає для таких форс-мажорів.

«Сонячні панелі генерують електроенергію тільки тоді, коли світить сонце. Але завдяки тому, що були докуплені акумуляторні батареї, то поки в сонячний день відбувається перевиробництво електроенергії, заряджаються акумулятори. Коли в темний період доби сонця не вистачає, накопичена в акумуляторах електроенергія забезпечує роботу насосів», — каже Олексій Худий.

Науковці сподіваються, що наступною весною та восени вдасться випустити у річки Буковини покоління рідкісних риб.

До слова, науковці створили сонячні батареї синього, зеленого, червоного та сірого кольорів.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Енерго
Більше з GreenPost
На Дніпропетровщині та Вінниччині викрили браконьєрів: збитки перевищили 600 тис. грн
Рибоохоронці провели антибраконьєрські рейди на Дніпропетровщині та Вінниччині: збитки сягнули понад 600 тис. грн
1 хв на прочитання4 хвилини тому
Мер Києва Віталіій Кличко. Фото: Віталій Кличко / Facebook
Віталій Кличко у Верховній Раді: мер Києва звинуватив центральну владу у блокуванні бюджетів та спитав про захист ППО
2 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративне / tic.in.ua
ЄБРР допоможе залучити інвесторів до концесії портів в Одесі та Чорноморську
2 хв на прочитання3 години тому
Малі фермери України: виклики, проблеми та додана вартість
Як не продавати за безцінь? Що заважає малим фермерам заробляти більше.
7 хв на прочитання4 години тому
Європейський день здоров’я молочної залози: коли профілактика має стати щорічною звичкою
2 хв на прочитання5 годин тому
Роль жінок у розвитку аграрного сектору та забезпеченні продовольчої безпеки
2 хв на прочитання6 годин тому
Гігієна як засіб захисту: 15 жовтня відзначають Всесвітній день миття рук
2 хв на прочитання7 годин тому
Держпродспоживслужба перевірила стан організації харчування у закладах освіти Сумщини
1 хв на прочитанняВчора