Догори
Дати відгук

На Буковині науковці вирощують три види рідкісної риби за допомогою «зеленої» енергії

Науковці сподіваються, що наступною весною та восени вдасться випустити у річки Буковини покоління рідкісних риб.

3 хв на прочитання24 Грудня 2020, 12:46
Поділитись:

Зелена енергія стала у пригоді для збереження та розмноження рідкісних видів риби. Поки що йдеться про науковий експеримент, який проводять науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Ю. Федьковича.

Вчені вирощують три види рідкісних місцевих риб за допомогою сонячних панелей, що забезпечують роботу насосів у лабораторії, пише ecotown.

Ідеться про стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена — ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

Керівником проєкту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко. Кошторис проекту чернівчан — приблизно 800 тисяч гривень на рік. У вартість проєкту входить також сонячна електростанція та акумулятори, що накопичують енергію сонця протягом дня. Її, за потреби, науковці використовують у темний період доби. У межах проєкту в лабораторії інституту встановили невеличкі басейни.

Риби

Штрафи за вилов риби величезні: за одну виловлену стерлядь — 40 тисяч гривень, вирезуба — 10 тисяч гривень. Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення. От науковці і взялися допомогти цим видам риб виживати.

«У західному регіоні, на відміну від інших водойм України, збереглася велика кількість рідкісних — так званих раритетних — видів риб.  Проблема зменшення їхньої чисельності пов’язана не лише з браконьєрством, а й зі змінами у природних середовищах. У результаті є складнощі з їхнім природним відтворенням. Одним з ефективних методів компенсації цих негативних впливів є штучне відтворення в лабораторних умовах і пізніше їхнє повернення у природне середовище», — пояснює  доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

Щоб покращити ріст і підвищити стійкість риб до захворювань, вчені підсилюють звичайні рибні корми каротиноїдами. Також додають різноманітні пробіотики.

Сонячні батареї і дослідження

Рибам потрібне постійне насичення киснем. Якщо ж вимикається електроенергія, насоси припиняють працювати і риба починає отруюватися власними продуктами життєдіяльності. За пів години вона гине.

Враховуючи те, як часто у Чернівцях вимикають електропостачання, сонячні батареї стали справжньою необхідністю. Завдяки сонячній електростанції вчені спокійно переживають вимкнення електропостачання в місті. Навіть у зимові короткі дні енергії, накопиченої сонячними панелями, вистачає для таких форс-мажорів.

«Сонячні панелі генерують електроенергію тільки тоді, коли світить сонце. Але завдяки тому, що були докуплені акумуляторні батареї, то поки в сонячний день відбувається перевиробництво електроенергії, заряджаються акумулятори. Коли в темний період доби сонця не вистачає, накопичена в акумуляторах електроенергія забезпечує роботу насосів», — каже Олексій Худий.

Науковці сподіваються, що наступною весною та восени вдасться випустити у річки Буковини покоління рідкісних риб.

До слова, науковці створили сонячні батареї синього, зеленого, червоного та сірого кольорів.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost
У Словаччині масштабують вирощування кларієвого сома в УЗВ до 400 тонн на рік
Сталий рибний бізнес та екологічна аквакультура: у Словаччині розвивають вирощування кларієвого сома в УЗВ
2 хв на прочитаннягодина тому
Екологічна та безпекова загроза в Чорному морі: біля берегів Болгарії через атаки дронів затонув сухогруз, є зниклі безвісти
Біля Болгарії затонув сухогруз, тривають пошуки 11 моряків
1 хв на прочитання2 години тому
Ворожа атака на Кіровоградщині: внаслідок обстрілу пошкоджено Олександрійське лісництво та спричинено пожежу
На Кіровоградщині через ворожу атаку пошкоджено Олександрійське лісництво
1 хв на прочитання3 години тому
Осіннє полювання на білизну (жереха): тактика та вибір приманок
Осінній жерех: як зміна температури води впливає на тактику ловлі та поваги хижака
1 хв на прочитання4 години тому
Схема на засобах реабілітації на Закарпатті: посадовиці Фонду соцзахисту оголосили підозру
1 хв на прочитання5 годин тому
Біологічний годинник проти робочого календаря: як хронотипи впливають на продуктивність
2 хв на прочитання7 годин тому
Як розпізнати перші симптоми тромбоутворення та зберегти здоров’я судин
2 хв на прочитання9 годин тому
Захист населення та мінімізація збитків від природних катастроф
1 хв на прочитання11 годин тому