Енергетична революція: чи зможуть сонячні панелі з космосу освітлювати всю Європу?

Сонячні панелі, розміщені у космосі, можуть забезпечити до 80 % потреб Європи в поновлюваних джерелах енергії до 2050 року. Про це йдеться в новому дослідженні, проведеному вченими Королівського коледжу Лондона. Це інноваційне рішення може стати відповіддю на головну проблему наземних сонячних електростанцій –– залежність від погоди. Про це нам розповідає The Guardian.

Як це працюватиме?

Система космічних сонячних панелей, розроблена NASA, використовує концепцію «геліостата», де дзеркальні відбивачі збирають сонячне світло на орбіті. Зібрана енергія потім передається на наземні станції, де перетворюється на електрику і надходить до енергомережі.

Вчені розробили детальну комп’ютерну модель майбутньої енергосистеми Європи, що охоплює 33 країни. Модель імітує попит на електроенергію, її виробництво та зберігання, щоб знайти найефективніший спосіб задовольнити потреби континенту. Результати дослідження вражають: інтеграція космічних сонячних панелей до моделі може скоротити загальну вартість європейської енергосистеми на 15 % та зменшити потребу в акумуляторах на понад дві третини.

Стабільна енергія понад хмарами

Головною перевагою космічних сонячних панелей є те, що вони працюють над атмосферою, забезпечуючи безперервне виробництво енергії. На відміну від наземних сонячних електростанцій, вони не залежать від погодних умов, що дозволяє їм генерувати стабільні обсяги електроенергії в масштабах гігават. Це вирішує проблему, яка ускладнює надійне енергопостачання з наземних джерел.

Доктор Вей Хе, провідний автор дослідження, зазначає, що технологія має величезний потенціал для досягнення цілей «net zero» –– нульового рівня викидів. «Поновлювана енергія для заміни викопного палива є найважливішою річчю, яку ми робимо як людство. Космічна сонячна енергія —– це потенційна технологія, яка може забезпечити безперервне постачання сонячної енергії як відновлюваного джерела», –– сказав він.

Виклики та перспективи

Хоч дослідження показує значні переваги, автори також відзначають існуючі ризики, зокрема перевантаження орбіти, можливі переривання передачі енергії або нестабільність променя. Окрім цього, технологія стане економічно вигідною не раніше 2050 року, оскільки наразі будівництво, запуск та обслуговування таких систем є надзвичайно дорогим.

Попри ці виклики Японія вже активно розробляє подібну технологію, інтегруючи її у свою космічну та енергетичну стратегії. Дослідники вважають, що Європа може наслідувати цей приклад, використовуючи свою давню традицію багатонаціональної співпраці, що вже існує в рамках обміну електроенергією та космічних проектів Європейського космічного агентства. Створення централізованої космічної сонячної інфраструктури може забезпечити континенту стабільне енергопостачання та зменшити залежність від газових електростанцій.

«Пора», — підсумовує Вей.

Більше новин читайте на GreenPost.