Про пізню вечерю сформувалося безліч різних уявлень та переконань. Лікар-дієтолог Павло Баранов розібрав найпопулярніші з них і розповів, яку правду вони приховують.
Вночі ШКТ має відпочивати
В організмі людини є вегетативна нервова система (ВНС). Вона працює автономно й не контролюється нашою волею. Ми нею не керуємо. Коли ми тренуємось, активується симпатичний відділ ВНС, а коли відпочиваємо та спимо — парасимпатичний її відділ. Він іннервує підщелепну та під'язичну залозу, привушну залозу, стравохід, шлунок, товсту й тонку кишку, покращує перистальтику кишківника. Простіше кажучи, ШКТ уві сні чудово працює: йому не потрібний відпочинок, він не втомлюється.
Пізня вечеря пригнічує нічну секрецію гормону росту
Вірно, багато гормонів дійсно мають хвилеподібну секрецію, яка залежить від нашого біологічного годинника, тобто від того, коли ми лягаємо спати і коли засинаємо (а не від стрілки на годиннику). І гормон зростання не є винятком. Він виробляється протягом усієї доби, але пік секреції припадає на 2-у годину після засинання.
Якщо ж ми якимось чином (наприклад, наїдаємось вуглеводів перед сном або в принципі не лягаємо спати) пригнічуємо секрецію гормону зростання, то організм перерозподіляє його вироблення протягом доби рівномірніше. У результаті ми отримуємо таку ж кількість гормону, ніяких дефіцитів не буде.
Якщо поїсти й одразу лягти спати, то організм запасе всю енергію в жир
Можливо, на перший погляд така думка звучить логічно. Але в реальності все інакше. Наше тіло не живе «в моменті». Будь-які наші маніпуляції мають значення лише у довгостроковому форматі. Говорячи про запасання та спалювання жиру, важливо розуміти, що обидва процеси відбуваються практично цілодобово. Набираєте ви вагу чи ні, залежить не від часу, коли ви вживаєте їжу, а від балансу енергії в довгостроковій перспективі.
Якщо поїсти перед сном, потім буде тяжко заснути
Це дуже індивідуальний момент. Так, є люди, яким легше засинати, коли після вечері минуло щонайменше 2-3 години. Але для більшості людей трапеза перед сном може зробити його значно кращим. І є пояснення. У нашому гіпоталамусі виробляється речовина орексин, яка бере участь у регулюванні стану сну та неспання. Прийом їжі пригнічує його вироблення і цим сприяє появі сонливості.
Який висновок можна зробити?
Всупереч поширеній думці час прийомів їжі з погляду зміни маси тіла не відіграє жодної ролі. Проте існують патології ШКТ, при яких прийом їжі перед сном не рекомендується. Наприклад, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. У таких випадках графік прийомів їжі треба погодити з лікарем.
Також ми розповідали, що з’їсти перед сном, аби не напав «нічний ненажир».