Міжнародний день молоді: скільки ще ми зможемо його святкувати

12 серпня відзначають Міжнародний день молоді. Саме визначення «молодь» зазнало трансформації буквально за життя одного покоління — адже ще наші бабусі вважали, що, скажімо, жінка починає в’янути в 30 років. Тепер же молоддю — з усіма випливаючими пільгами — вважаються люди до 35 років. Однак і в наш час, як це було заведено тисячоліттями, на молодь нарікають: мовляв, вона не така, як попередні покоління. Наскільки ці нарікання мають підстави? Співробітниці відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, кандидат економічних наук Світлана Аксьонова та кандидат політичних наук Тетяна Гнатюк розповіли GreenPost, чим сучасна молодь справді відрізняється.

 Хлопців більше. Але ненадовго

За розрахунками чисельності населення, здійсненими Державною службою статистики України, на початок 2021 р. в Україні чисельність молоді віком 15–34 роки становила 9832,3 тис. осіб, що майже на 30 % менше, ніж у перші роки нового тисячоліття (у 2001 р. у країні мешкало 13933,0 тис. молодих осіб). Частка молоді в усій сукупності не перевищує 24 %, тоді як у ще першому десятиріччі нового століття вона коливалась у межах 29–30 %. Дві третини молоді мешкає у міських поселеннях і одна третина — у сільській місцевості.

Важливою умовою реалізації молодими людьми таких демографічних функцій, як створення сім’ї та народження дитини, є баланс чисельності населення відповідних вікових груп за статтю. Серед молоді до 25 років перевищення чоловіків над жінками є найбільшим, що пояснюється так званим «природним запасом» хлопчиків у сукупності новонароджених, який поступово зменшується і зникає, тому у віковій групі 25–34 років має місце певна статева рівновага, а після 35 років стає відчутною перевага жінок. Останнє немалою мірою спричинено доволі високою чоловічою надсмертністю у працездатному віці.

Молодь охоплює доволі широкий віковий діапазон: підлітків віком 15–17 років, постпідлітків віком 18–19 років, активних молодих людей віком 20–23 роки у період здобуття професії та віком 24–29 років у період пошуку роботи та набуття професійної майстерності, а також більш досвідчених і зрілих у віковому й соціальному відношенні осіб віком 30–34 роки.

Як відображення різкого спаду народжуваності у кризових 1990-х роках віковий склад молоді змінився на користь її старших вікових груп. Так, на початку 2021 р. третину молодіжного контингенту складали особи віком 30–34 роки, тоді як у 2001 р. їх частка становила лише 23 %. Частка осіб віком 15–28 років — тобто тих, хто розглядався як молоді люди у попередньому визначені — не перевищує 60 % у сукупності осіб віком 15–34 роки (тобто молоді у сучасному розумінні). Незначне зростання чисельності 15–19-річних осіб (і відповідно їх частки серед молоді) в останні роки відбувається завдяки посиленню дітородної активності на початку століття. Ця тенденція продовжуватиметься, оскільки підвищення народжуваності охопило 2002–2012 рр.

Народжувати не поспішають

В Україні у 2020 р. народилося 293,4 тис. дітей, що на 15,4 тис. осіб (або на 5 %) менше, ніж у попередньому 2019 р. (без урахування АР Крим і м. Севастополя). Частка дітей, народжених у молодих жінок віком 15–34 роки, у 2020 р. становила 83 % усіх новонароджених, тоді як у 2011 р. вона була на рівні 90 %, а на початку поточного століття наближалася до 95 %. Цей факт, поряд з іншими, вказує про продовження тенденції так званого «старіння» материнства, коли народження дитини відкладається на старший вік. Протягом 2016–2020 рр. найбільшою дітородною активністю виділялися 25–29-річні жінки, причому різниця між коефіцієнтами народжуваності жінок віком 20–24 роки — лідерів дітонародження до 2010 р. — і жінок віком 25–29 років невпинно зростає переважно через стрімкіше падіння народжуваності у молодших групах. За даними Державної служби статистики України, з кожної 1000 жінок віком 25–29 років 76 народили дитину у 2020 р., з кожної 1000 жінок віком 20–24 роки 66 народили дитину, а от у середині 1990-х років 20–24-річні жінки у нашій країні народжували майже вдвічі частіше. Натомість більш активними щодо дітонародження стали 30–34-річні молоді жінки: якщо двадцять років тому лише 25 жінок із кожної тисячі жінок віком 30–34 роки наважувалися народити дитину, то зараз таких жінок 52.  

Міграція: приїжджають частіше, ніж виїжджають

Молодь активно залучена у міграційні процеси в Україні. Особи віком 15–34 роки становлять в останні роки близько половини всіх мігрантів. Хоча до 2014 року міграційні переміщення молоді відбувалися більш активно: їх частка у міграціях перевищувала 60 %.

Ще однією суттєвою ознакою міграції молоді в останнє десятиріччя є її додатні значення, тобто переважання прибуття молодих людей над вибуттям. Водночас у роки соціальних потрясінь, як-от воєнний конфлікт на сході України та анексія АР Крим, обмеження руху на початку пандемії COVID-19, статистика фіксує значне зниження міграційної активності молоді. Наприклад, у 2015 році значення показника міграційної мобільності впало у вісім разів порівняно з попереднім роком, а у 2019 році — в дев’ять разів.

За пальму першості серед найбільш активної вікової групи у міграційних переміщеннях змагаються представники молоді віком 15–19 та 20-24 роки. Якщо у 2011–1015 рр. беззаперечним лідером були особи віком 15–19 років, то в останні два роки на першу сходинку вийшла група 20–24 роки: їхня частка серед усієї молоді становить 30–32 %.

Серед молоді жінки є активнішими у міграційних переміщеннях загалом (вони становлять більше половини усіх мігрантів), а також у міжрегіональній міграції та міграції у сільській місцевості. Втім, у міждержавних міграціях молоді домінують чоловіки. З 2013 року їхня частка у цьому напрямі перевищила 60 %, а у 2017 та 2020 році — навіть 70 %.

Крім того, особи віком 15–34 роки переважають серед українських трудових мігрантів. За результатами модульних вибіркових обстежень з питань трудової міграції в Україні, у 2010–2012 роках частка молоді серед усіх українських трудових мігрантів становила 45 % (із домінуванням групи віком 30–34 роки), а у 2015–2017 роках — 41 % (на перше місце вийшла група віком 25–29 років). При цьому серед молодих трудових мігрантів майже половину становили чоловіки (47–48 %), серед яких лідирувала вікова група 25–29 років. 

 Також ми розповідали, що збільшити народжуваність в Україні можливо. Демографи знають, як.