Маєте кота чи собаку – готуйте 200 гривень?

У квартирах та на подвір’ях українців живе 15 мільйонів котів та собак. Цю цифру назвав GreenPost співзасновник міжнародної онлайн-платформи Animal-id.net UA (об'єднує дані про ідентифікованих тварин, їх власників та організацій, які працюють з тваринами) Василь Дуб.

Але тільки один мільйон цих тварин зареєстровані у якійсь із комунальних або приватних баз даних. Це полегшує пошук загублених, дозволяє власникам займатися розведенням тварин та показувати їх на виставках, вивозити за кордон та офіційно торгувати приплодом. Якщо така тварина вкусить когось, то у постраждалого є шанси знайти власників агресора та/або дізнатись, чи щеплена тварина від сказу.

Є й інші переваги чіткого обліку домашніх улюбленців, недарма це усталена європейська практика. Україна підписала відповідну угоду з ЄС, і прийшов час виконувати свої обіцянки.

Група депутатів за участі зоозахисників розробила і зареєструвала у ВРУ законопроєкт № 3796 щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються в неволі.

Ним, зокрема, передбачено, що протягом трьох років від дня ухвалення документу власники котів та собак мають зареєструвати своїх домашніх улюбленців. Тварина отримає або жетон, який зазвичай кріпиться на ошийник, або чіп, який вводиться під шкіру.

«Середня вартість жетона складає 35 грн, а чіпу – 70 грн. Щодо реєстрації, ми будемо вносити зміни до другого читання та пропонувати, щоб реєстрація тварин була безкоштовною», - сказала GreenPost одна з авторок законопроєкту народна депутатка Юлія Овчинникова.

Але наразі у законопроєкті записано, що реєстрація буде платною для усіх, крім кількох категорій пільговиків:

«Проведення ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які утримуються у неволі або в напіввільних умовах, є платними процедурами. До пільгових категорій громадян, що звільняються від оплати за реєстрацію тварин належать: ветерани війни та прирівняні до них особи; особи з інвалідністю І та ІІ груп; малозабезпечені сім’ї», - ідеться у тексті законопроєкту.

Скільки саме буде коштувати узаконення тваринки – вирішить Кабмін, який протягом півроку після ухвалення закону має розробити відповідне положення.

Казка про пана Коцького на новий лад

Під час обговорення законопроєкту з широкою громадськістю та експертами, яке відбулося днями у Києві, пропонувалося визначити плату у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Але фішка у тому, що це не усі витрати при реєстрації. Дані про тварину в базу даних буде вносити ветеринар – державний, комунальний або приватний – після огляду тварини. Вартість огляду у державній ветклініці Києва – 54 гривні. А якщо тварина буде пручатися – це ще від 50 до ста гривень (залежно від розміру пацієнта) «за утримання».

Тут же вам запропонують зробити тварині щеплення від сказу (є безкоштовні державні програми, але не факт, що «за так» це зроблять приватники). А також – провести стерилізацію чотирилапого. Проте, запевнив мене Василь Дуб, тварину зареєструють і без щеплення та стерилізації.

Від плати за реєстрацію звільняються й власники притулків.

«До пільгових категорій осіб, що ідентифікують та реєструють безпритульних (бездоглядних) собак і котів коштом місцевих бюджетів через профільне підприємство або установу належать:

громадські та благодійні організації, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження та які зареєстровані не раніше як за рік до дати проведення реєстрації тварини», - ідеться у тексті законопроєкту.

А от що робити, наприклад, моїй однокашниці по університету, яка надала притулок на своєму подвір’ї півтора десятку котів. Усі доглянуті, усі стерилізовані її коштом. Спочатку котів було двоє, але «добрі» сусіди раз по раз підкидали нових котиків, а добре Юліне серце не дозволило їй виставити пухнастиків за паркан. Скільки тепер має Юля заплатити за свою доброту?

І скільки наших громадян пошкодують оті 150-200 гривень і вирішать за краще вивезти Мурчика у ліс і запропонувати йому стати новим паном Коцьким (ви ж пам’ятаєте казку про котика, якого хазяїн вивіз у ліс, але завдяки допомозі лисички кіт став поважним паном, якого годували і боялися усі лісові мешканці включно з вовком та ведмедем). Тільки в житті не усе так класно закінчується, як у казці.

Василь Дуб запевняє, що усе буде добре, і що громадяни доволі гуманні і свідомі.

«У Львові проводили дослідження, яке показало, що громадяни готові реєструвати своїх тварин. Також місцева влада може запровадити комунальну програму з реєстрації тварин і узяти усі витрати не себе», - говорить експерт.

Але я не впевнений, що у кожної сільради чи міськради невеликого містечка знайдуться на це кошти. І не впевнений, що кожна з переобраних цієї осені місцевих рад вважатиме реєстрацію тварин одним із своїх пріоритетів, вартих витрачання коштів місцевого бюджету.

Особисто мені незрозуміло, як буде відбуватися реєстрація котів/собак по селам. Ветеринарів там немає. А часто їх нема й у райцентрах. Автори законопроєкту запевняють, що це не проблема: влада, мовляв, може знайти кошти, найняти ветеринара, який буде їздити селами і реєструвати усіх і усе. Але…

«Цей закон вкрай потрібний, але, на жаль, працювати він наразі буде лише у великих містах й там, де є дієві й активні зоозахисні громадські організації. Покладатися на гуманізм та свідомість лише депутатів місцевих рад та чиновників сільрад, виконкомів міських рад, РДА та ОДА – не варто. Знову ж таки, невідомо, якою буде економічна ситуація у тих чи інших громадах», - сказав GreenPost заступник голови ЕкоПраво-Київ Борис Васильківський.

Новий законопроєкт не передбачає посилення відповідальності за утримання тварин без реєстрації. На сьогодні у Кодексі України про адміністративні правопорушення є дві статті, які передбачають покарання за відсутність такої реєстрації. Це, зокрема, стаття 107-2. Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин:

«Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин:

неподання для реєстрації даних про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин;

переміщення тварин без ідентифікаційних документів;

проведення забою, утилізації неідентифікованих та незареєстрованих тварин;

неподання для реєстрації даних про господарства, що здійснюють забій та утилізацію тварин;

неподання для реєстрації даних про господарства, що займаються продажем тварин, наданням послуг зі штучного осіменіння та організацією виставок тварин;

здійснення продажу, проведення виставок і штучного осіменіння неідентифікованих та незареєстрованих тварин».

Порушників статті очікує штраф у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто від 51 до 75 гривень. Навряд чи це когось злякає. Тим більше, що стаття виписана дуже нечітко.

Дещо чіткіше звучить стаття 154. Порушення правил тримання собак і котів:

«Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях».

Проте, покарання і тут незначне:

«…тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Втім, важливий не так розмір штрафу, як невідворотність покарання. Але поки наші поліція, судова система та прокуратура залишаються нереформованими, питання розміру штрафів залишається другорядним.

Порахувати кобр і тигрів

Великий розділ закону призначений для упорядкування правил утримання диких тварин.

"Дикі тварини, що утримуються юридичними або фізичними особами у неволі без документів, що засвідчують законність їх  набуття, вважаються незаконно набутими. Власник або особа, яка утримує дику тварину у неволі, зобов’язані провести ідентифікацію та/або реєстрацію такої тварини, а також створити умови, що унеможливлюють заподіяння шкоди здоров’ю тварини, її втечу або загибель, або заподіяння шкоди здоров'ю людей чи їх майну», - ідеться у тексті законопроєкту.

Це дозволить, зокрема, захистити тварин від експлуатації у цирках, дельфінаріях, приватних «зоопарках», тощо.

«Приходять перевіряльники у дельфінарій, їм показують дельфіна, приходять знову через два роки, - їм знову показують і кажуть, що це той самий. І так що два роки. А насправді це кожен раз новий дельфін, незаконно пійманий у морі, бо у дельфінаріях тварини більше двох років не живуть. А от якщо тварина матиме реєстрацію, чіп, то обманути так буде неможливо», - говорить заступник директора Київського зоопарку Сергій Харьков.

Реєстрація потрібна і щоб нарешті порахувати усіх ув’язнених ведмедів та забезпечити їм нормальні умови існування.

 «В Україні налічується приблизно сто-двісті клишоногих, яких утримують у «зоокуточках» при готелях, у приватних маєтках тощо. Це при тому, що взагалі у дикій природі ми маємо не більше 250-300 ведмедів, і цей вид занесений до Червоної книги. Закон про реєстрацію допоможе запобігти незаконному вилову ведмежат з природи, незаконному утриманню ведмедів та самовільному розведенні цих тварин», - говорить Сергій Харьков.

Також законопроєкт вводить поняття небезпечних тварин та забороняє їх домашнє утримання. Тож сподіваємося, що новини про кобру, яка повзала дитячим майданчиком, або крокодила, який виповз на пляж, не будуть зֹ’являтися на наших сайтах та телеекранах.

Наразі Екокомітет працює над врахуванням усіх висловлених у ході обговорення зауважень та пропозицій. Маєте що сказати – приєднуйтесь до обговорення.