Майже 50% безпрецедентних погодних явищ 2024 року припали на Європу — ВМО

Майже половина безпрецедентних погодних явищ 2024 року припала на Європу. Про це свідчать дані Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), розповідає Euronews.

«Остання перевірка стану здоров'я планети говорить про те, що Земля глибоко хвора», — кажуть у Метеорологічному управління Великої Британії.

2024 став найспекотнішим за 175 років спостережень. Це підтверджує останню епохальну доповідь ВМО.

Концентрація CO₂ в атмосфері зараз перебуває на найвищому рівні за останні 800 000 років, а в глобальному масштабі щороку останнього десятиліття окремо був найтеплішим за всю історію спостережень.

У доповіді «Стан глобального клімату» також підтверджується, що 2024, ймовірно, став першим календарним роком, коли температура перевищила доіндустріальну епоху більш ніж на 1,5 °C.

ВМО стверджує, що все ще можна утримати середню глобальну температуру в межах 1,5 °C.

«Критично важливий показник Паризької угоди щодо обмеження найгірших кліматичних наслідків не був перевищений, оскільки він вимірюється кількома десятиліттями», — додають в організації.

Проте в міру нагрівання планети ми спостерігаємо «спіралеподібні погодні та кліматичні наслідки». Деякі з них, згідно зі звітом, незворотні протягом сотень, а то й тисяч років.

Екстремальна погода має «руйнівні наслідки»

«Дані за 2024 рік показують, що наші океани продовжують нагріватися, а рівень моря — підвищуватися. Замерзлі частини земної поверхні, відомі як кріосфера, тануть із загрозливою швидкістю: льодовики продовжують відступати, а антарктичний морський лід досяг другого найнижчого рівня за всю історію спостережень. Тим часом екстремальні погодні умови продовжують призводити до руйнівних наслідків у всьому світі», — говорить генеральний секретар ВМО Селеста Сауло.

У доповіді йдеться, що у 2024 році у світі відбудеться щонайменше 152 безпрецедентних екстремальних погодних явищ.

Тропічні циклони, повені, посухи й інші катаклізми призвели до найбільшої кількості нових переміщень населення внаслідок екстремальних погодних умов за останні 16 років. Ці явища також сприяли загостренню продовольчої кризи та призвели до величезних економічних втрат.

«Явні ознаки антропогенної зміни клімату досягли нових висот у 2024 році», — йдеться у доповіді.

«Остання перевірка здоров'я планети говорить про те, що Земля глибоко хвора. Багато життєво важливих ознак змушують бити на сполох. Якщо не докласти серйозних зусиль, аби прислухатися до попереджень, екстремальні погодні явища — такі як посуха, аномальна спека та повені — продовжуватимуть посилюватися», — говорить професор Стівен Белчер, головний вчений Метеорологічного управління Великої Британії.

Який вплив зробила екстремальна погода в Європі?

За даними ВМО, торік у Європі 114 незвичайних та 75 безпрецедентних екстремальних погодних явищ призвели до переміщення 26 800 осіб, травм 5 600 осіб і 111 смертей. Із них лише безпрецедентні погодні явища — ті, що виходять за межі історичної норми, — призвели до загибелі 86 осіб та переміщення 24 800 осіб.

До цих явищ увійшли 34 теплові хвилі — від Норвегії, де у вересні вперше було зафіксовано температуру вище 30 °C, до Болгарії, де інтенсивний період літа став найтривалішим із 1932 року.

Ще 21 безпрецедентний випадок припав на дощі чи вологі періоди, причому більшість із них відбувалася в Данії.

У лютому-березні у багатьох районах Ломбардії (Італія) протягом двох місяців випадала найбільша кількість опадів за всю історію спостережень.

У 2024 році на Європу обрушилося 9 безпрецедентних повеней, внаслідок яких загинуло 32 особи. Чотири з них відбулися в Італії, причому три на півночі країни лише у вересні та жовтні.

У Польщі, Естонії та Данії спостерігалася безпрецедентна посуха, внаслідок якої 4 800 осіб були змушені залишити свої будинки та 4 особи загинули.

Країнам необхідно інвестувати у метеорологічні, водні та кліматичні служби

В інших країнах світу шторми почастішали через глобальне потепління. Тропічні циклони стали причиною багатьох подій, що мали найбільший вплив, включаючи тайфун «Яги», який у вересні обрушився на В'єтнам, Філіппіни та південь Китаю.

У США урагани «Елен» і «Мілтон» обрушилися на західне узбережжя е Флориди у жовтні, завдавши економічних збитків у десятки мільярдів доларів. Понад 200 людей загинули внаслідок виняткових опадів і повеней, викликаних ураганом «Хелене», що стало найбільшим показником серед ураганів на материковій частині США з часів «Катріни» у 2005 році.

У грудні на Мозамбік, Малаві та Майотту обрушився тропічний циклон «Чідо» — один із найпотужніших на заморських територіях Франції за всю історію спостережень. Він приніс вітер швидкістю понад 200 км/год, зрівняв із землею цілі квартали й відключив електрику та зв'язок у багатьох населених пунктах. Близько 100 000 людей були змушені залишити свої будинки у Мозамбіку.

Професор Сауло вважає, що інвестиції в метеорологічні, водні та кліматичні служби зараз важливі як ніколи для розв'язання проблем і створення більш стійких спільнот.

«ВМО та світова спільнота активізують зусилля щодо зміцнення систем раннього попередження та кліматичних служб, щоб допомогти особам, які приймають рішення, та суспільству загалом бути більш стійкими до екстремальних погодних і кліматичних явищ», — каже вона.

Більше новин читайте на GreenPost.