Луганщина палатиме, поки все не згорить або не піде дощ (фото, відео)

Після масштабних пожеж на Житомирщині та у Чорнобильській зоні влада нічого не зробила для посилення пожежної безпеки. Так, відбулися наради, обговорення, засідання тощо. Але дій – практично жодних. Експерти ще у квітні надали пропозиції і профільним відомствам, іуряду, і президенту. GreenPost опублікував серію аналітичних статей, але належної реакції так і не послідувал.

Одне із попереджень про те, що наступні пожежі не забаряться і будуть із жертвами, прозвучало буквально місяць тому.

«Якщо не буде вжито рішучих заходів до посилення пожежної безпеки, не буде змінена система запобігання та реагування на загрози, не будуть реалізовані рекомендації фахівців, - ми отримаємо нові масштабні пожежі з людськими жертвами», - сказав 14 червня у одній із зал Верховної Ради директор регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.

В цей день, 14 червня, там відбувалося засідання спільної робочої групи Комітету з питань екологічної політики та природокористування і Комітету з питань правоохоронної діяльності щодо причин виникнення лісових пожеж та запобіганню їх у майбутньому.

Були присутні високі чини з ДСНС, Держлісагентства, МВС. Але ні про які рішучі кроки цих та інших відомств після засідання ми так і не почули.

Чого ж дивуватися, що не минуло й місяця, як застереження фахівця стало реальністю.

Верховна Рада та всі-всі-всі

Створення групи -  правильний крок, як і підготовлений депутатами проєкт закону № 3526 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій», який дозволить значно посилити боротьбу з підпалами". Як показує експертний аналіз, законопроєкт доволі хороший.

Але Верховна Рада – законодавчий орган, а швидко і оперативно діяти має влада виконавча – президент та Кабмін. А вони цього не роблять.

«Жодне окреме відомство в Україні (ДСНС, ДАЛРУ) не впорається з наступною хвилею катастрофічних ландшафтних пожеж, які очікують Україну вже у липні - серпні 2020 р. та на весні 2021 р., що вимагає термінової розробки законодавчого забезпечення створення Національної міжвідомчої інтегрованої системи попередження та гасіння ландшафтник пожеж», - сказав GreenPost Сергій Зібцев після наради 14 червня.

Як у воду дивився. Але дивного нічого немає – фахівець працює у цій галузі багато років, і просто тверезо оцінив ситуацію.

Чарівних пігулок не існує, як і чарівних паличок

Скажу простіше: просто зараз для ліквідації пожежі на Луганщині нічого екстраефективного придумати не можна. Горіти буде, поки або усе не згорить, або не підуть дощі – саме вони врятували нас від пожеж у квітні. Зібцев та його колеги надсилали у квітні до урядовців та очільників держорганів детальні пропозиції щодо термінових протипожежних заходів та вкрай необхідну модель Національної інтегрованої антипожежної системи. Результатів ніяких.

Що робити

Керувати гасінням пожежі високого рівня має фахівець, який пройшов відповідне навчання (на сьогодні в Україні таких немає – ред.). Йому мають підпорядковуватися – беззастережно – усі служби – ДСНС, поліція, нацгвардія, лісоводи, добровольці (спеціально навчені, це окрема тема), місцева влада. Про це GreenPost писав ще 21 січня.

«Необхідно підготувати 15-30 керівників гасіння пожеж — надзвичайних ситуацій, та визначити механізм швидкого перепідпорядкування їм всіх міжвідомчих пожежних підрозділів на гасіння та ресурсів», - рекомендує експерт.

Також директор Центру моніторингу пожеж називає ознаки та елементи запропонованої ним Національної інтегрованої антипожежної системи.

Така система мусить мати ієрархічну структуру (від керівника гасіння до рядового пожежного), ресурси тощо. Кожне відомство (в першу чергу Держлісагенство, ДСНС, МВС, МО) повинно мати навчених пожежних різних рівнів ієрархії – для швидкого створення ієрархії у випадку пожежі та злагоджених дій.

«Місцева громада та влада (ОТГ, сільради, ОДА, РДА) та пожежні служби відомств (Держлісагенство, ДСНС, МВС, Мінприроди, Мінагрополітики, МО, інші) повинні брати спільну відповідальність за недопущення ландшафтних пожеж (ліси, ПЗФ – природно-заповідний фонд, с-г землі, села). Плюс проводити спільні навчання, готувати разом проекти протипожежрних заходів на весь ландшафт, проводити спільні засідання перед початком пожежонебезпечного сезону», - вважає Сергій Зібцев.

Всі частини ландшафту (ліси, ПЗФ, перелоги, с-г землі, пасовища, болота, заплави тощо) повинні охоронятися за однією національною системою (попередження-виявлення-гасіння) і координуватися єдиним міжвідомчим координаційним національним центром охорони від пожеж, що складається з представників відомств - відповідальних за даний тип ландшафту.

«Необхідно створення міжвідомчого механізму, що забезпечує внесення ресурсів кожним відомством під час спільних операцій з гасіння та взаєморозрахунок після гасіння (аналог США – NIMO - National Interagency Fire Center )», - додає фахівець.

Також потрібне створення професії «лісовий пожежний» шляхом внесення її у Класифікатор професій та формулювання вимог до безпеки пожежних (засоби захисту) та соціального захисту. Зараз пожежі гасять працівники лісового господарства або ЛПС – лісопожежних станцій, які отримують мізерні зарплати, не навчені і не мають спеціального спорядження. Про це GreenPost писав ще 21 січня.

Населення сіл, що розташовані біля лісів або степів, інших пожежобезпечних ландшафтів повинно бути навчено заходам запобігання пожежі (очищення рослинних горючих матеріалів навколо будинків, вода, зв'язок інше) та під час пожежі (повідомлення про загрозу, шляхи евакуації або безпечного укриття).

Питання у тому, хто з можновладців готовий їх почути і узяти на себе відповідальність і обов’язки ці рекомендації втілити у життя. Поки що – ніхто.