Без залучення поліції пожежі не спинити - експерти
Протипожежне законодавство потребує кардинальних змін
Законодавче регулювання протипожених заходів вкрай слабке. Про це у своєму зверненні до президента, уряду на Верховної Ради заявляють фахвці Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж.
"Поточна лісопожежна політика в Україні базується на вимозі законодавства про те, що кожний земле-/лісокористувач відповідає за попередження та гасіння пожеж, а у випадку набуття пожежею ознак надзвичайної ситуації, головним чином, за площею, видом пожежі та категорією земель, керівництво гасінням беруть на себе підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій", - ідеться у зверненні.
Іншими словами, до моменту виникнення надзвичайної ситуації, пожежа - це проблема організації - землекористувача та/або відомства, в сфері управління якого знаходься підприємство.
"Єдиного центрального органу, який би контролював політику та законодавство в сфері попередження та гасіння рослинних пожеж в Україні немає", - зазначають автори звернення.
Лісокористувачі та установи ПЗФ послуговуються лісопожежними нормативами, які затверджені наказами Держлісагенства.
"Всі рослинні пожежі за межами лісів - на перелогах, землях запасу, виснажених та деградованих, еродованих землях, землях сільськогосподарського призначення, заплавах, пасовищах тощо, яких в десятки і сотні разів більше, ніж лісових пожеж,- гасять сили ДСНС. При цьому поліція, найчастіше, не розслідує випадки випалювання і не доводить справу до покарання порушників. ДСНС не зобов’язана проводити профілактичні протипожежні заходи на зазначених категоріях земель, організовувати виявлення та раннє реагування на пожежі. Землекористувачі або орендарі найчастіше цього також не роблять", - пояснюють пірологи.
Без ланки профілактики та попередження, протипожежних обмежуючих заходів, діяльність ДСНС з гасіння є найчастіше «сізіфовою працею», оскільки на наступний рік пожежі виникають знов. Найкращу статистику природних пожеж за межами лісового фонду має у своєму розпорядженні ДСНС, проте вона обмежується тільки випадками пожеж, які гасили підрозділи цього відомства, відображає частину загальної кількості пожеж, і у статистиці Держстату України не відображається також.
Експерти рекомендують:
Міністерству внутрішніх справ України
- Розслідувати всі випадки підпалів та притягувати до відповідальності винуватців.
- Працювати з відомчими підрозділами з охорони від пожеж з метою забезпечення безпеки місцевого населення під час операцій з гасіння пожеж.
Державній службі України з надзвичайних ситуацій
- Сприяти розробці та візуалізації на сайті Укргідрометцентру нової системи метеорологічної підтримки лісо-та землекористувачів щодо поточного та прогнозного рівня пожежної небезпеки погоди. Бажано замінити поточний комплексний показник пожежної небезпеки погоди, що затверджений у 60-х роках, більш сучасним. У розвинутих країнах розроблено ряд нових показників, з яких популярним є канадський Fire Weather Index.
- Внести зміни у нормативні документи, що забезпечать відповідність рівня готовності підрозділів ДСНС, які залучаються на гасіння природних пожеж, новому показнику пожежної небезпеки погоди.
- У співпраці із зацікавленими відомствами, сприяти оновленню порядку залучення підрозділів ДСНС в якості допоміжних сил та засобів для гасіння природних пожеж в частині їх функцій та відповідальності, оперативного порядку визначення виду надзвичайної ситуації та порядку переходу керівництва ліквідацією надзвичайної ситуації від представника лісового господарства до представника ДСНС.
Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі.