Коронавірус позитивно впливає на довкілля

Такого чистого повітря, як під час карантину через коронавірус, світ не бачив від початку техногенної революції. Уперше одночасно в усіх країнах знизилися шкідливі викиди, вчені фіксують зменшення шумів аж на третину. Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Заступник начальника інформаційно-аналітичного центру Національної космічної агенції Сергій Янчевський оцінює земну атмосферу з космосу. На екрані його комп’ютера супутникові знімки шкоди, яку люди наносять планеті. Двоокис азоту ще називають лисячим хвостом - червоний слід, який лишає спалювання бензину і вугілля, може сягати десятків кілометрів.

Від початку карантину у Європі викиди постійно зменшуються. Нинішній епіцентр пандемії, район Мілана, - очищується на очах. У багатьох країнах червоний колір зник взагалі. Приміром, у Польщі кількість викидів зменшилася на відсотків 30.

Очистилася за останні три місяці також атмосфера над Китаєм.

Позеленіла на карантині й Україна. Єдиним виключенням став Київ. Обсяги викидів спочатку зменшилися, але тиждень тому знову зросли. Усе це через використання особистого транспорту.

Щоправда, екологи не надто радіють. Пандемія дасть планеті хоч і глобальний, але лише короткий перепочинок. "Якщо порівняти з економічною кризою 2008 року, тоді глобальні викиди скоротилися на 1,4%, а наступного року вони збільшилися на 6%, що компенсувало і перебільшило це скорочення", - розповіла екологиня Ольга Бойко.

Натомість учені-сейсмологи щасливі. Метро, залізниця, заводи і шахти - створювали для них постійні перешкоди. Сьогодні ж процеси, які відбуваються на дні океанів, чути навіть в Україні. Це можливість вивчити природу землетрусів і уперше зрозуміти планету, якою вона є.

"Наша сейсмічна станція розташована недалеко від метро Академмістечко. Очевидно, коли метро перестало їздити, то наші записи стали дуже чистими. Це можливість вивчити справжню будову землі", - каже заступник директора Інституту геофізики Олександр Кензера.

Записи, фотографії і дослідження, зроблені під час першого глобального карантину, людство досліджуватиме ще не один десяток років.