«Інвестиції з підводними каменями»: юрист розповів, які ризики несе Україні угода зі США про фонд відбудови

Україна та США уклали угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, покликаного залучити кошти для відновлення країни. Угода має потенціал для залучення значних інвестицій у відбудову України, проте містить низку ризиків — від обмеження суверенітету до фінансових втрат — які потребують ретельного управління. Про це застерігає юрист Дмитро Бузанов.

Суверенітет і природні ресурси під загрозою

Обмеження суверенних прав на природні ресурси. Угода передбачає, що Україна зберігає суверенітет над своїми природними ресурсами, але зобов’язує надавати Партнерству (Американсько-українському інвестиційному фонду) доступ до інформації про інвестиційні можливості та переважні права на участь у проектах з видобутку. Це може обмежити свободу України у виборі контрагентів або стратегії використання ресурсів, особливо якщо американський партнер матиме фактичний контроль над ключовими рішеннями.

Ризик залежності від американських інвесторів. Угода акцентує на залученні інвестицій, зокрема від американських компаній, до видобутку корисних копалин, енергетики та пов’язаних технологій. Це може призвести до концентрації іноземного капіталу в стратегічних секторах, що потенційно послабить позиції українських компаній і держави у довгостроковій перспективі.

Обмеження на співпрацю з іншими партнерами. Угода вимагає, щоб ліцензії на видобуток включали положення, які забороняють надавати третім сторонам вигідніші умови, ніж Партнерству. Це може обмежити можливості України співпрацювати з іншими країнами чи інвесторами (наприклад, із Китаю чи країн Близького Сходу), якщо вони запропонують кращі умови.

Фінансові та економічні пастки

Податкові пільги та втрата бюджетних надходжень. Угода звільняє доходи Партнерства від будь-яких податків, зборів чи інших стягнень в Україні. Це може призвести до значних втрат для державного бюджету, особливо якщо Партнерство отримуватиме значні прибутки від видобутку природних ресурсів чи інших проектів. Наприклад, «Узгоджений з Україною Дохід» (50 % роялті та ліцензійних платежів) передається Партнерству, але не гарантує, що ці кошти повернуться в економіку України.

Ризик валютних обмежень. Угода передбачає вільну конвертацію гривні в долари та транскордонні перекази для Партнерства. Проте в умовах воєнного стану чи економічної нестабільності (наприклад, погіршення платіжного балансу) Україна може ввести обмеження на ці операції після консультацій з США. Якщо такі обмеження буде введено, Україна зобов’язана відшкодувати Партнерству збитки, що може створити додаткове фінансове навантаження на бюджет.

Нерівність внесків сторін. Угода зазначає, що внесок України включає «Узгоджений з Україною Дохід» (роялті та платежі від нових ліцензій), тоді як унесок США може зростати за рахунок оцінної вартості військової допомоги. Це створює ризик, що внесок України буде більш відчутним у фінансовому плані, тоді як унесок США може бути частково номінальним, без реальних грошових інвестицій.

Юридичні та політичні виклики

Переважна сила Угоди над українським законодавством. У разі невідповідності між українським законодавством і Угодою остання матиме переважну силу. Це може обмежити можливості України адаптувати своє законодавство до нових викликів або потреб (наприклад, у рамках інтеграції до ЄС). Окрім того, Україна не може посилатися на внутрішнє законодавство для виправдання невиконання Угоди, що посилює юридичну відповідальність.

Зобов’язання щодо правової стабілізації. Уряд України зобов’язаний приймати та забезпечувати виконання законодавства для реалізації Угоди. Це може вимагати внесення змін до законів, що регулюють надрокористування, приватизацію чи державно-приватне партнерство, що може викликати політичний опір чи затримки у Верховній Раді.

Ризик конфлікту з зобов’язаннями перед ЄС. Угода визнає намір України уникати конфліктів із зобов’язаннями перед ЄС, але передбачає лише консультації у разі виникнення нових зобов’язань, пов’язаних із вступом до ЄС. Це може ускладнити гармонізацію українського законодавства з європейськими стандартами, якщо вимоги Угоди суперечитимуть нормам ЄС.

Практичні труднощі

Ризик суспільного невдоволення. Надання Партнерству переважних прав на інвестиційні можливості та звільнення від податків може сприйматися суспільством як поступка іноземним інтересам, особливо на тлі чутливості до питань суверенітету та природних ресурсів. Це може призвести до протестів чи політичної нестабільності.

Залежність від американської підтримки. Угода підкреслює стратегічне партнерство зі США, проте її реалізація може посилити залежність України від американської фінансової та політичної підтримки. Зміна адміністрації в США чи політичних пріоритетів може вплинути на виконання Угоди, залишивши Україну у вразливій позиції.

Ризик корупційних скандалів. Хоча Угода наголошує на прозорості та підзвітності, механізми контролю за діяльністю Партнерства не деталізовані. Це може створити можливості для корупції, особливо у сфері видачі ліцензій чи розподілу доходів.

Відсутність деталізації Угоди про обмежене партнерство. Багато ключових аспектів (наприклад, процедури розподілу доходів, права на купівлю видобутку, механізми залучення капіталу) віднесено до Угоди про обмежене партнерство, яка не є частиною цього документу. Це створює невизначеність щодо реальних умов співпраці та може призвести до невигідних для України домовленостей на етапі укладення цієї угоди.

Ризик затримок у реалізації. Угода вимагає ратифікації Верховною Радою України, що може бути ускладнено через політичні розбіжності чи бюрократичні процедури. Затримки у набранні чинності можуть відтермінувати інвестиції та відбудову.

Обмеження під час воєнного стану. Угода зазначає, що конвертація валюти та транскордонні перекази регулюватимуться окремо під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його скасування. Це може ускладнити операційну діяльність Партнерства в умовах війни.

Ризики, пов’язані з вирішенням спорів

Обмежені механізми вирішення спорів. Угода передбачає вирішення спорів шляхом консультацій, але не містить чітких механізмів арбітражу чи звернення до міжнародних судів. Це може поставити Україну в слабшу позицію у разі конфлікту з американською стороною, враховуючи більші ресурси США для юридичного захисту.

Ризик фінансових санкцій. У разі невиконання Україною зобов’язань (наприклад, через валютні обмеження чи законодавчі зміни), Угода передбачає відшкодування збитків Партнерству. Це може стати фінансовим тягарем у разі спорів.

Дмитро Буданов підсумовує, що основні виклики включають обмеження суверенітету над природними ресурсами, фінансові втрати через податкові пільги, юридичні конфлікти з зобов’язаннями перед ЄС, суспільне невдоволення та невизначеність щодо умов Угоди про обмежене партнерство. Для мінімізації ризиків Україні юрист пропонує:

1. Забезпечити прозорий контроль за діяльністю Партнерства та чіткий розподіл прибутків.
2. Провести юридичний аудит Угоди на відповідність зобов’язанням перед ЄС.
3. Наполягти на деталізації умов Угоди про обмежене партнерство до ратифікації.
4. Розробити механізми захисту від фінансових санкцій і чіткий арбітражний процес.
5. Проводити інформаційні кампанії для забезпечення суспільної підтримки.

Більше новин читайте на GreenPost.