Іменем президента прикривають небезпечні роботи в Чорнобильській зоні

Міністерство інфраструктури вважає, що днопоглиблення річки Прип’ять, яка протікає Чорнобильською зоною, є законним.

Про це міністерство повідомило у відповіді на інформаційний запит GreenPost (повний текст відповіді - в кінці статті).

Зокрема, перший заступник міністра Дмитро Абрамович посилається на "пункт 8  Плану заходів з реалізації домовленостей, досягнутих у ході зустрічі президента України В. О. Зеленського та президента Республіки Білорусь О. Г. Лукашенка в рамках участі у Другому форумі регіонів України та Білорусі (4 жовтн 2019, м. Житомир)".

При цьому автори листа-відповіді скромно замовчують, що ідеться не просто про роботу земснаряда на десятку піщаних перекатів, а про початок будівництва мегапроєкту - міжнародного водного шляху "Гданськ-Херсон", він же - Балтика-Чорне море (Е40). Цей шлях не можна прокласти ніяк інакше, як через Зону, через Прип’ять та Київське море. 

Хоча екологи неодноразово заявляли про небезпеку будь-яких копально-черпальних робіт в Чорнобильській зоні, це не зупинило ні чиновників, ні підрядників. Для підстраховки вони найняли Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр" Державного агентства з управління зоною відчуження. "Екоцентр" узяв та перевірив проби з дна річки.

На перший погляд усе добре. Проби бралися на усіх 8 перекатах, які за планами чиновників міністерства будуть "прорізані" (в них будуть земснарядом прорити канави). 

"За результатами польових робіт було визначено, що донні відклади представлені переважно пісками і не містять мулу, який має здатність акумулювати та втримувати радіаційні частки. Це підтверджується відсутністю високих значень концентрації радіонуклідів у відібраних пробах: цезій-137 - 18.8-320 Бк/кг, стронцій-90 - 0,4-64 Бк/кг", - повідомляється у відповіді на інформаційний запит.

Для порівняння автори відповіді наводять дані для будівельних матеріалів, які можна використовувати без обмежень до рівня забруднення 370 Бк/кг.

"Максимальні значення цезію-137 фіксуються на перекаті "Германів шинок 3", максимальні значення стронцію-90 - на перекатах "Германів шинок 1" та "Германів шинок 3". Ці значення фіксуються на глибіні 0,4-0,6 метра. Таким чином аналіз результатів проведених робіт свідчить, що зафіксовані концентрації радіонуклідів у донних відкладах не можуть призвезсти до погіршенн радіаційної обстановки при проведенні робіт з днопоглиблення", - вважають чиновники Мінінфраструктури. 

А дарма. Тому що вчені, наприклад, голова ACRO (Асоціація з контролю за радіацією на Сході - міжнародна неурядова організація – ред.) Девід Боллей, вважає за необхідне узяти проби з більших глибин донних відкладів - до метра.

"МАГАТЕ рекомендує залишити донні осади в річці Прип’ять, Київському морі у спокої. Рівень очищення для Цезію-137: 100 Бк/кг. Деякі інші осади мають більш високе забруднення і з ними слід поводитись як з ядерними відходами. Чим глибше занурюватися в осади – тим більш забрудненими вони стають. Аналізи проводилися всього до 60 см вглибину, днопоглиблення ж планується більше метра. Тому цих досліджень не достатньо", - зазначає Девід Боллей   

Також чиновники не враховують, що річка - живий організм, який живе за своїми законами. І якщо штучно вибирати ґрунт (пісок) в одному місці, то це призведе до зміти течій, швидкості, намивання/розмивання тощо. Це, наприклад, добре видно на прикладі київських мостів, які підмиваються внаслідок грабіжницького, злочинного видобутку піску на Дніпрі. Хоча цей пісок крадуть не під мостами, зміна гідрології Дніпра призводить до небезпечних наслідків для їхніх опор.

«Як тільки ми змінюємо  гідрологію водотоку, одразу річка починає вимивати ці радіонукліди з водозбору. Тобто, будь-яка діяльність з поглиблення річки тим чи іншим чином призведе до забруднення річкових вод радіонуклідами. Ніхто на сьогодні не знає де зосереджені ці нукліди, скільки їх, яким чином поведе себе річка тому що ніхто не проводив таких досліджень», - сказав GreenPost член-кореспондент НАНУ, директор Інституту гідробіології Сергій Афанасьєв.

Для легалізації свого сумнівного рішення Мінінфраструктури та афілійовані з ним організації провели так звану нараду за участі громадськості. На яку запросили по одному представнику від Громадської ради при Мінекоенерго (на сьогодні ця рада заявила про саморозпуск у зв’язку з відновленням профільного екоміністерства - Міндовкілля) та Громадської ради Державного агентства з управлінян зоною відчуження. Решту склали різного роду і штибу чиновники.

У протоколі наради зазначено:

"Учасники наради висловили повне розуміння необхідності виконання зобов’язань держави з підтримання безпечних умов плавання на внутрішніх водних шляхах та привітали початок виконання робіт з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип’ять". 

Від цього абзацу повіяло радянськими часами, радянськими газетами з їхніми бундючними передовицями і схваленням лінії партії. А як же закон? Який вимагає усі небезпечні екологічні проекти проводити через Оцінку впливу на довкілля? 

Мінінфраструктури такої оцінки свого дітища - гігантоманського і супердорогого каналу Е40 - не проводили. Національний екологічний центр з огляду на таке грубе порушення законодавства подав заяву до прокуратури. І вже кілька місяців через суд намагається зупинити це будівництво. Але наразі - безрезультатно. Суд першої інстанції став на бік днокопачів.

Екологісти вже підготували і подали апеляцію на таке рішення. І проблема не лише у можливому радіаційному забрудненні. Це угробить усю річку тай усе Полісся з його унікальними природними екосистемами.

"Зокрема, запуск річкового шляху Е40 Гданськ-Херсон в експлуатацію стане катастрофою для екосистеми верхів’я річки Прип’яті, бо Дніпробузький канал "вип’є" всю воду верхньої Прип’яті. Сьогодні ми маємо суттєво зменшити подачу води в Білозерську систему (через яку вода з верхньої Прип’яті (Вижівський водозабір) подається до Дніпро-Бузького каналу) та збільшити живлення основного русла річки Прип’ять. Вже сьогодні ділянка русла р. Прип’ять катастрофічно заростає через штучно ослаблену течію і деградує", - сказав GreenPost експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Георгій Веремійчик.

Про небезпеку Е40 для річкових систем Полісся і регіону взагалі говорять і вчені.

"На сьогодні водність верхньої Прип’яті досить мала. І саме звідси беруть воду для підтримки роботи Дніпро-Бузького каналу. Річка Піна, в яку впадає цей канал, стала більш водною, ніж сама Прип’ять. Тобто вже не Піна є притокою Прип’яті, а навпаки. Тому що у Піну більше подається води через Білозерську систему При цьому заповідна ділянка Прип’ять-Стохід залишається з меншою кількістю води. І це дуже печально, бо ця ділянка є найкраще збереженою з огляду на ті види, які були ще з прадавніх часів, з часів Геродотового моря, вони збереглися з тих днів, коли Прип’ять тільки-тільки стала річкою.

Треба провести досить детальні дослідження. Яким чином можна зробити попереджувальні заходи. Яким чином провести компенсаційні заходи. Але на сьогодні ця днопоглиблювальна історія не проходила ні оцінки впливу на довкілля, ні будь-якої нормальної екологічної експертизи", - говорить Сергій Афанасьєв.

Повний текст відповіді Мінінфраструктури: mininfrastuktury-shhodo-dnopoglyblennya-prypyati-1.pdf

Як ми вже повідомляли, громадськість та вчені заявили про неприпустимість проведення так званих «днопоглиблювальних робіт» на річці Прип’ять у Чорнобильській зоні відчуження. Насправді ідеться про початок знищення останньої "дикої" річки Україна та загрозу радіаційного забруднення Дніпра.