Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Еко
  • Зухвале виділення земельних ділянок у Києві: "Дипломатичний дерибан" або зрада інтересів громади

Зухвале виділення земельних ділянок у Києві: "Дипломатичний дерибан" або зрада інтересів громади

Раніше на цій ділянці існував натурний майданчик кіностудії ім. Довженка

6 хв на прочитання01 Лютого 2024, 16:20
Дипломатичний дерибан у Києві Дипломатичний дерибан у Києві
Поділитись:

Урочище "Оболонь" в місті Києві стало свідком серйозних порушень правопорядку при наданні земельних ділянок в оренду. Господарський суд міста Києва (далі суд) у справі №910/11561/23 прийшов до висновку, що процес передачі земельних прав у користування для подальшої забудови на площі більше 40 гектарів супроводжувався недоліками та порушеннями публічного порядку. Ці дії Київської міської ради були визнані судом як нікчемні та необачні, що справило негативний вплив на інтереси місцевої громади. В медіа ця справа отримала відзнаку "дипломатичний дерибан" (http://landschemes.tilda.ws/dniproriviera) та викликала резонанс у суспільстві.

Раніше на цій ділянці існував натурний майданчик кіностудії ім. Довженка, де знімалися фільми, такі як "Легенда про княгиню Ольгу", "Макар слідопит", і була відтворена фрагмент Полтавської битви для іншого фільму режисера Єжи Гофмана. Група "Океан Ельзи" також знімала свій кліп "911" на цій ділянці (https://www.facebook.com/I.LOVE.OBOLON/posts/505047489657330/). Крім того, тут розташовувалася державна кінноспортивна школа, яка була знищена.

Суд встановив, що спочатку ці земельні ділянки загальною площею понад 138 га в урочищі "Оболонь" на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" були переведені на користування КП "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв". Рішенням Київської міської ради №693/853 від 10.07.2003 було вирішено створити спільне українсько-американське товариство, яке мало право на користування цими 138 га для забудови, а інвестор повинен був забезпечити проектну документацію та фінансування будівництва об'єктів, орієнтовно вартістю 100 млн. доларів США.

Зі стенограмою пленарного засідання міської ради при прийнятті рішення про передачу землі можна ознайомитися за посиланням: http://kmr.gov.ua/uk/content/stenograma-plenarnogo-zasidannya-100703r.

Іншою учасницею спільного товариства стала американська компанія, яка була заснована за три місяці до прийняття рішення ради. Єдиною учасницею цієї американської компанії була компанія-резидент Белізу. В акті приймання-передачі майна до статутного фонду були передані права на земельну ділянку на суму 51% статутного фонду цього товариства.

Пізніше, з метою виконання умов щодо формування статутного капіталу, ТОВ "Дніпровська рив’єра" уклало договори оренди землі площею понад 40 га, передаючи права на землю. Після цього, міська влада прийняла рішення вийти з числа засновників товариства шляхом рішення від 16.03.2006 №194/3285 через неспроможність внесення внеску до статутного фонду.

Отже, місто втратило права на оренду землі для забудови та свої корпоративні права в цьому товаристві. У подальшому, земельні ділянки були розділені, і тільки на одній із них (площею 8,1 га) ТОВ "Дніпровська рив’єра" отримало близько 3 тисяч квадратних метрів нерухомості від забудовника Київміськбуд.

Зокрема, суд дійшов таких висновків:

«Київська міська рада, як орган, який зобов’язаний діяти від імені та в інтересах українського народу – громади міста Києва, розпоряджаючись головним активом народу – правами на землю має діяти розсудливо та виключно в інтересах територіальної громади міста Києва (із забезпеченням найефективнішого використання наданих їй територіальною громадою міста Києва активів, в тому числі землі).

При цьому, загальновідомим є той факт, що при забудові ділянки багатоквартирними будинками правокористувач такої ділянки виключно за наявність в нього права оренди ділянки із правом забудови одержує від забудовника від 8 до 20% площ у майбутньому об’єкті нерухомості (в залежності від поверховості об’єкту, місцезнаходження та особливостей ділянки). Тобто правокористувач не вживаючи жодних активних дій та не вкладаючи додаткових ресурсів (в т.ч. грошових) може отримати об’єкти нерухомості лише за сам факт укладення із будівельною компанією договору про забудову (спільної діяльності, інвестування тощо). Це породжує обґрунтовані сумніви у прозорості процедури передачі місцевою радою в оренду іншим суб’єктам господарювання земель житлової та громадської забудови вільних від збудованих на ній об’єктів.

Вартість одержаних площ у майбутньому об’єкті нерухомості співмірна із вартістю земельної ділянки у випадку її викупу у громади.

Тобто у випадку передачі в оренду землі під забудову, як правило відбувається, прихована зміна бенеціфіара одержання вартості належної народу, що мешкає на території міста Києва, земельної ділянки від власника до особи, яка за рішенням Київської міської ради одержала право оренди такої ділянки під забудову.

За таких обставин, міська рада, в будь-якому разі обираючи між продажем та орендою таких ділянок має обирати кращий для громади варіант.

Відповідь на питання "чому територіальна громада не повинна одержати більший зиск від забудови належної їй земельної ділянки?" (якнайкраще розпорядитися активами громади, власником якої Київрада чи окремий депутат не є) має ставити собі кожен депутат міської ради при вирішенні питання оренди ділянки під забудову. Рішення Київської міської ради про надання такої ділянки в оренду та відповідний договір оренди має відповідати критеріям розумного розпорядження майном народу та не мати ознаки очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Невиконання Київською міською радою належним чином свого обов’язку діяти в інтересах територіальної громади міста Києва підриває суть інституту місцевого самоврядування, не відповідає принципу народовладдя та засадам діяльності місцевого самоврядуванням, підриває довіру населення до органів місцевого самоврядування та відповідно Держави в цілому завдає територіальній громаді міста Києва збитків (в тому числі у формі упущеної вигоди), що безумовно порушує публічний порядок, встановлений Конституцією України (ст.ст. 5, 7, 13, 19, 140, 143).».

Із змістом рішення можна ознайомитися за посилання у Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116202721. Це рішення не набрало законної сили та може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Також суд виніс окреме рішення, в якому вимагає від Київської міської ради виправити виявлені у справі порушення, що призвели до втрати територіальною громадою прав на зазначені земельні ділянки та відсутність доходів від забудови таких ділянок.

Суд повідомив Національне антикорупційне бюро України про виявлені дії посадових осіб Київської міської ради, КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" та ТОВ "Дніпровська Рив'єра", які можуть свідчити про можливі кримінальні правопорушення.

Зі змістом окремих ухвал можна ознайомитись за посиланнями: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116202881, https://reyestr.court.gov.ua/Review/116202822

Після цього важливого судового рішення, Київська міська рада має можливість переглянути свої дії та прийняти заходи для відновлення громадських інтересів та відновлення довіри громади. Важливо уникати подібних ситуацій в майбутньому та дотримуватися прозорих і справедливих процедур при передачі земельних ресурсів для забудови. Тільки так можна буде забезпечити сталий розвиток міста та зберегти його цінні природні та культурні ресурси для майбутніх поколінь.

Більше новин читайте на Green Post.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко