Хронічні недосипання можуть мати летальний кінець — дослідження

«Сучасна газета» розповідає про дослідження, результати яких свідчать, що тривала депривація сну призводить до функціональних і психологічних порушень.

«Науковці у сфері медицини в один голос стверджують, що не варто недооцінювати навіть рідкісні випадки відсутності сну протягом доби. В довгостроковій перспективі існує позитивна кореляція зі збільшенням в організмі концентрації бета-амілоїдних білків. Саме високу концентрацію цього виду білкових структур уже давно пов’язують із виникненням захворювання Альцгеймера. Дослідження, які стверджують про такий взаємозв‘язок, опубліковано в науковому журналі PNAS. Процитуємо основну ідею науковців в них: «Хоча дослідники не знають точної причини хвороби Альцгеймера, вони виявили, що в мозку людей з цією хворобою, як правило, більша концентрація бета-амілоїдних білків. Білки утворюють бляшки, пов’язані із захворюванням і, як вважається, перешкоджають сигналам між клітинами головного мозку», — ідеться в повідомленні.

Інший наслідок «витівок» гормонів стресу — підвищення апетиту. Окрім того, центральними продуктами раціону після доби без сну будуть ті, які характеризуються високим вмістом цукру і жирів, оскільки організм таким чином намагатиметься компенсувати відсутність відпочинку. Тому такі періодичні «недосипи» часто призводять до коливань ваги.

Психіка також потерпає від нестачі сну — у людей із проблемами у цій сфері тривожність може досягати пікових значень. А висока стурбованість – це ще один з факторів, що негативно впливає на фізіологічне здоров’я.

Ще один наслідок «недосипів» — порушення виділення мелатоніну — звучить серйозніше, адже майже кожному відома важливість цього гормону для здоров’я та вроди людини. Цей «гормон сну» сповільнює процеси старіння, регулює циркадні ритми, роботу ендокринної та імунної систем. Часті одноразові порушення його виділення можуть привести до тривалої депривації сну, а вона до серйозних патологій у царині вищесказаних функцій.

У довгостроковій перспективі можна достовірно говорити про ризики небезпечних захворювань нервової, серцево-судинної, ендокринної та інших систем.

«Дуже часто таке безвідповідальне відношення до власного організму може завершитись трагедією навіть для тих, хто не має до цього стосунку. Маються на увазі випадки, коли відсутність належної концентрації уваги і розфокусованість призводить до неможливості виконувати ту чи іншу роботу. До прикладу, автомобільні аварії інколи стають непоганим прикладом такої історії. Тому не варто переоцінювати свої можливості, адже не завжди організм безкомпромісно виконує всі наші команди», — ідеться в повідомленні.

Однак коли обставини беруть гору, надто непокоїтись через добу без сну — це теж не найкраще рішення, говорять автори. Тому коли з’являється вибір, спати чи не спати, то однозначно слід обирати перше — навіть кілька годин відпочинку сильно змінять загальну картину в кращий бік, наголошують у повідомленні.

Нагадаємо, доба без сну відгукується стресом та вбиває імунну систему.