«Гонка озброєнь для СРСР закінчилась розвалом»: експерти пояснюють, що важливого сказав Путін, доки зала боролася зі сном
Путін оголосив про зупинення участі РФ у договорі про стратегічні наступальні озброєння. Це єдиний суттєвий момент у його промові.
Учорашній виступ Володимира Путіна перед Федеральними зборами (так зване послання) був довгоочікуваною подією. Експерти висували найрізноманітніші припущення про зміст цієї промови: скаже щось на кшталт «я устал, я ухожу» і передасть владу Дмитру Медведєву, буде змушений зреагувати на несподіваний візит до Києва Джо Байдена чи вдасть, що нічого не сталося. Виявилося, що рацію мали останні.
Виступ президента РФ тривав 1 годину 45 хвилин і становив фактично компіляцію з усіх його попередніх промов. Під час виступу Путін згадав:
- 38 разів — Захід;
- 34 рази — Росію;
- 19 разів — Україну;
- 13 разів — війну;
- 11 разів — США;
- 10 разів — НАТО;
- 8 разів — неонацистів;
- 7 разів — традиції;
- 6 разів — Бога;
- 2 рази — збочення;
- 1 раз — гендерно-нейтральний.
Один із найвідоміших російських опозиційних журналістів Олександр Невзоров кваліфікував «обряд щорічного послання» як «звичайну нуднятину, давно заїжджену платівку».
Все, як зазвичай», — сказав він.
Відомий український блогер Дмитро Катрич припускає, що виступ потрібен був Путіну для того, щоби просто нагадав про себе.
Він багато замовляв зуби буденними справами всередині Росії, наприклад, проектом закону про екотуризм (ага, це суперактуально). А наприкінці тупнув ніжкою — вийшов із СНО-ІІІ та пригрозив ядерними випробуваннями. Це можна розглядати як елемент торгу із Заходом. Що попросить натомість — озвучить через Лаврова чи іншим шляхом», — вважає експерт.
Що ж насправді означає ця заява, на яку не зреагували заколисані промовою Путіна слухачі?
«Дзеркало» наголошує, що Путін зазначив: Росія не виходить із договору, а лише припиняє свою участь. Це рішення він назвав вимушеним і ухваленим на тлі того, що ядерні країни продовжують розвивати свої озброєння, а НАТО наполягає на доступі до російських ядерних об'єктів.
При цьому, зазначив він, Москві не дають проводити повноцінні інспекції в рамках СНО, а заявки на огляди тих чи інших об'єктів залишаються без відповіді чи відхиляються з формальних причин.
Путін також заявив, що має інформацію про причетність Заходу до спроб ЗСУ завдати ударів по базах російської стратегічної авіації. Мовляв, у таких умовах Росія неспроможна допускати західних інспекторів за свої об'єкти. Окрім того, президент Росії розцінив заяву НАТО із закликом до Москви виконувати свої зобов'язання щодо СНО-ІІІ як готовність брати участь у контролі за стратегічними озброєннями. Тому у разі відновлення переговорів про ДСНО потрібно врахувати НАТО.
«НАТО фактично зробило заявку, щоб стати учасником Договору про стратегічні наступальні озброєння. Будь ласка. Така постановка давно назріла. Ядерні арсенали є не лише у США і теж спрямовані проти Росії», — сказав Путін.
Він наголосив, що перший ДСНО був укладений зовсім в інших умовах, коли Росія та США не сприймали одне одного як суперників. Тепер, на його думку, США висувають Росії ультиматуми.
За словами Путіна, Москва має дані про те, що в США ведеться розробка нових видів ядерних боєприпасів і що Вашингтон замислюється про натуральне випробування ядерної зброї. Якщо США проведуть випробування нової ядерної зброї, Росія зробить те саме, паритет має бути збережений, попередив він.
Ідеться про договір про СНО-ІІІ — останній договір Росії та США щодо заходів щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Він був підписаний 8 квітня 2010 року в Чехії президентами Росії та США — Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою.
Договір передбачав реальні, перевірені та незворотні скорочення стратегічних наступальних озброєнь. У результаті таких скорочень сумарні кількості коштів СНО, що є у сторін, через сім років після набрання чинності договором (до лютого 2018 року) і надалі не повинні перевищувати:
- 700 розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), розгорнутих балістичних ракет підводних човнів (БРПЧ) і розгорнутих важких бомбардувальників (ВБ);
- 800 розгорнутих і нерозгорнутих пускових установок МБР та БРПЧ, а також ВБ;
- 1550 боєзарядів на розгорнутих МБР, БРПЧ та ВБ.
Кожна зі сторін має право самостійно визначати склад і структуру своїх стратегічних наступальних озброєнь у сумарних межах, встановлених договором (може нарощувати їхню кількість, діючи в рамках документа). У ньому зафіксовано заборону на базування СНО за межами національної території.
У 2021 році президенти Росії та США Володимир Путін та Джо Байден ухвалили рішення про продовження дії Договору про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III) до 5 лютого 2026 року.
У січні цього року Держдеп США заявив про два епізоди порушення ДСНО з боку Росії: блокування інспекцій ядерних об'єктів і відмову від зустрічі для обговорення перешкод, що виникли в ході реалізації угоди (Росія відмовилася від участі засідання комісії з ДСНО, яка планувалася з 29 листопада по 6 грудня 2022 року в Каїрі, пояснивши це ворожістю США).
«Цей договір і так особливо не діяв. Інспекції, які проводилися, були суто номінальними та не давали особливо жодної інформації. Все, що США потрібно знати про російську ядерну зброю, вони знають із супутників», — переконаний Дмитро Катрич.
Що стосується цього договору, в мене з цього приводу є великий оптимізм, тому що гонка озброєнь для Радянського Союзу закінчилась розвалом Союзу. Я дуже сподіваюся, що рано чи пізно Російська імперія закінчить так само», — сказав голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
