Голубовська розповіла, чи варто зараз українцям боятися холери

Російські інформаційні канали розганяють тезу про ймовірність спалахів холери в Одеській і Миколаївській областях, як це вже сталося з Маріуполем. Про те, наскільки серйозна ця небезпека, розповіла лікар-інфекціоніст, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Ольга Голубовська.

Вона заявляє, що випадків холери у нас поки що не зареєстровано, але є серйозна небезпека її виникнення.

«Агломерація Маріуполь-Миколаїв-Одеса є ендемічною зоною холери в Україні, а світ переживає сьому її пандемію. Холера, як і інші інфекції — індикатор серйозних катаклізмів, викликаних стихійними лихами (наприклад, землетрус у Гаїті) чи війнами», — наголошує інфенкціоніст.

Лікар нагадує, що холера через легкість інфікування, схильність до тяжкого перебігу з високою летальністю, можливість швидкого поширення в міжнародних масштабах увійшла до переліку подій, які можуть створювати надзвичайну ситуацію в галузі громадського здоров'я, через що вона підлягає регулюванню Міжнародними медико-санітарними правилами.

Інфекціоніст розповідає, що під час пандемій холери смертність становила 43 – 48 %, а загальна кількість загиблих, за різними оцінками, сягає 100 млн людей. Саме страх поширення холери став основним поштовхом до створення міжнародних конвенцій із захисту від важких інфекцій. Сам збудник був виділений у чистій культурі Робертом Кохом в 1851 році і являє собою вигнуту рухливу паличку (вібріон), яка довго зберігає життєздатність у воді, у продуктах харчування, при низьких температурах та морській воді зберігається 2 тижні і більше (харчується планктоном), кишківнику річкових та морських мешканців — кілька місяців.

Сьома пандемія холери, яка триває донині, розпочалася у 1961 році на о. Сулавесі (Індонезія).

Найбільший спалах захворювання спостерігався після землетрусу на Гаїті, коли за рік (2010-2011) захворіло понад 211 тис. осіб, летальність становила 2 %.

У 1991-1996 році холера реєструвалася в 14 областях України та Севастополі, серйозні епідемії були у 1994 році (845 хворих, летальність 2,6 %), та 1995 року (548 випадків, летальність — 1,8 %).

Усі різновиди збудника є причиною холери у зв'язку з можливістю продукувати токсин — холероген, що викликає сильну секрецію рідини у просвіт кишківника та відповідно зневоднення.

Проте у природі існують непатогенні та умовно-патогенні холерні вібріони, які можуть бути причиною розвитку холероподібної неепідемічної діареї.

Чому холера така небезпечна для людини і хто в природі на неї хворіє?

Холера небезпечна насамперед тим, що здатна швидко викликати тяжке, смертельне зневоднення. Сприйнятливість сягає 100 %. При цьому захворювання перебігає з абсолютно нормальною температурою тіла (той фактор, що зумовлює пізнє звернення хворих). Ба більше, зазвичай відсутні біль у животі та патологічні домішки в випорожненнях. Протягом доби обсяг випорожнення при важкому перебігу може перевищувати 10 л. При вираженому зневодненні розвивається шок, людина зовні «старіє» на кілька років, шкіра стає сухою, зморщеною, голос хрипне аж до зникнення (афонія), температура падає нижче 36 °С. За відсутності лікування далі розвивається ниркова та поліорганна недостатність, що і є причиною смерті. Хворіє на холеру тільки людина, вона ж є носієм збудника. Характерна літньо-осіння сезонність.

Яке лікування та профілактика холери?

Під час спалаху холери ключова роль відводиться швидкому доступу до лікування, а саме — заповнення рідини, як за будь-якої кишкової інфекції.

Масове застосування антибіотиків не рекомендується, оскільки воно не має підтвердженого впливу на поширення холери та сприяє підвищенню стійкості до протимікробних препаратів.

Для профілактики використовують оральні вакцини.

Також ми розповідали, як уберегтися від холери: практичні поради від ЦГЗ.