Догори
Дати відгук

Енергетики встановлять 120 гнізд для лелек, щоб врятувати їх від ураження струмом на стовпах (ФОТО)

Фахівці підходять до такої роботи з душею.

2 хв на прочитання22 Вересня 2021, 17:02
Фото: nv.ua Фото: nv.ua
Поділитись:

У 2021 році ДТЕК Мережі започаткував проєкт #Лелеченьки і в його межах проведе наймасштабнішу акцію зі встановлення захисних платформ для лелек. Встановлять 120 платформ у Київській, Одеській і Дніпропетровській областях. Про це пише nv.ua.

Головний еколог ДТЕК Мережі Олена Потапенко розповідає:

«За оцінкою вчених-орнітологів, понад 50 % популяції лелек живе на лініях електропередачі. Це пов’язано з багатьма факторами, і, перш за все з тим, що природних гніздівель для лелек стає все менше. Оскільки змінилися конструкції дахів на будинках, де раніше селилися лелеки, птахи поступово почали обирати для свого помешкання опори ліній електропередачі».

Фото: nv.ua

Ще декілька десятиліть тому для запобігання загибелі птахів від ураження струмом, люди почали переносити гнізда лелек на спеціальні захисні платформи. Вперше такі штучні каркаси почали встановлювати у 70−80 роках ХХ сторіччя у Східній Німеччині та багатьох інших країнах Західної та Центральної Європи.

В Україні ж вчені-орнітологи почали привертати увагу до охорони білого лелеки з 1986 року. Саме тоді було розпочато активний пошук методів захисту лелек, які гніздяться на електричних опорах.

Фото: nv.ua

Лише у 2005 році в Україні встановили перші такі платформи в межах Шацького національного природного парку.

Головний еколог ДТЕК Мережі зазначає:

«Працівники компаній із розподілу електроенергії роблять все можливе, щоб убезпечити птахів від ризиків для життя, пов’язаних із тим, що їхні гнізда розміщуються на електричних опорах. Щоб захистити птахів від ураження струмом, ми виготовляємо та встановлюємо спеціальні платформи для гнізд білого лелеки».

Такі захисні платформи енергетики виготовляють власноруч за спеціальною схемою, що була розроблена Західноукраїнським орнітологічним товариством разом із природознавчим музеєм НАН України.

Фахівці компаній — операторів системи розподілу майструють металеві конструкції у формі кошика або плоскої підставки. Над створенням однієї платформи зазвичай працюють двоє спеціалістів — слюсар та електрогазозварник. Виготовлення платформи триває в середньому два дні. 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото: Слово і Діло
Карантин не допоміг: концентрація CO2 в атмосфері Землі є найвищою за всю історію спостережень — ООН
1 хв на прочитанняВчора
Фото:
YouTube
Названо ТОП-8 українських міст з найчистішим повітрям та найкращою мобільністю — деталі
1 хв на прочитанняВчора
Остап Семерак виступає на мітингу за попередження змін клімату під Кабінетом Міністрів. 24 травня 2019
Міністра екології обиратимуть за участі експертів і громади — Семерак
2 хв на прочитанняВчора
Фото: Карпатський біосферний заповідник
У Карпатах квітне червонокнижний шафран (ФОТО)
2 хв на прочитанняВчора
У Франції власників тварин зобов'яжуть мати «сертифікат знань», за шкуродерство штрафуватимуть до 75 тисяч євро
2 хв на прочитанняВчора
У Британії почнуть карбувати монети з відходів
1 хв на прочитанняВчора
У Києві під час загальноміської толоки зібрали 1200 кубометрів листя та сміття (ФОТО)
2 хв на прочитання25 Жовтня 2021
У Кропивницькому екоактивістка оголосила голодування через будівництво у зеленій зоні МакДональдсу (ФОТО)
1 хв на прочитання25 Жовтня 2021