Експерти назвали дієві заходи, які дозволять зберегти водні ресурси України під тиском зміни клімату

Антропогенне навантаження і зміна клімату — є одними з найголовніших факторів негативного впливу на річкові екосистеми України. Вони взаємно підсилюють негативні ефекти один одного, що призводить до непередбачуваних змін річкового стоку (включаючи різкі паводки або тривалі періоди посухи). Українці вже сьогодні відчувають вплив цих факторів на своє повсякденне життя: обміління річок і зниження рівня води у криницях під час посух, проблеми з якістю питної води, часті затоплення під час паводків, руйнування доріг і сільськогосподарських угідь та інше. До такого висновку дійшли експерти водної галузі України під час опитування від Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.  

Про що опитування?

Опитування проводилось в межах RESTORIVER — проєкту програми Interreg Danube Region, який співфінансується Європейським Союзом.

Мета проєкту RESTORIVER — відновлення заплав річок Дунайського регіону та водних екосистем для їх кращої адаптації до кліматичних змін, що у перспективі дозволить знизити ризики, пов'язані з гідрометеорологічними явищами, такими як посухи, повені та "теплові хвилі" (аномальні спеки). Для досягнення поставлених цілей проєкт об'єднує установи з управління водними ресурсами, кліматом та охороною природи, а також наукові організації в країнах Дунайського регіону. WWF-Україна — один з партнерів проєкту.

Це опитування стало важливим кроком до розуміння того, як зміни клімату впливають на водні ресурси Дунайського регіону, а також Києва і Київської області, та які заходи необхідно вжити для їх збереження.

Деталі опитування

Опитування, яке проводилось у червні-липні 2024 року, охопило 52 респонденти з різних регіонів України, включаючи Закарпатську (42,3% респондентів), Чернівецьку (28,8%), Одеську (11,5%) області, а також Київ і Київську область (13,5%). Участь взяли науковці, екологи, працівники водної галузі, члени Басейнових рад, представники освітніх установ та бізнесу. При цьому:

• 55,8% респондентів працюють в установах і організаціях, відповідальних за управління річковими екосистемами/водокористування або впровадження відповідної політики.
• 29% респондентів працюють в установах і організаціях, відповідальних за адаптацію до зміни клімату або реалізацію відповідної політики.

Основні результати опитування

1. Зміна річкового стоку (об’єму води) в Дунайському регіоні, а також Києві та Київські області вже зараз має широкий спектр негативних наслідків на різні аспекти життя та діяльності місцевого населення.

Ці наслідки впливають на доступність територій під час паводків, обмежують водопостачання та знижують якість води, негативно позначаються на екосистемах і біорізноманітті, створюють соціально-економічні проблеми та викликають додаткове навантаження на інфраструктуру. Особливо різкі та непередбачувані зміни річкового стоку можуть призвести до серйозних втрат у сільському господарстві, рибному господарстві та туризмі.

1. Водопостачання та якість води:

• Зниження рівня ґрунтових вод призводить до обміління криниць та ставків.
• Зміни річкового стоку, такі як обміління русел річок у Дунайському регіоні, негативно впливають на якість води, в тому числі питної.
• Обмеження промислового та господарсько-питного водопостачання через нестачу води.

1. Екосистеми та біорізноманіття:

• Зменшення рибних запасів у річках Закарпаття через мілководдя.
• Зниження рівня води у водосховищах призводить до нестачі кисню та загибелі риби і мікроорганізмів.
• Вплив на водно-болотні угіддя, що зменшує локалітети водних та болотних біотопів, а також зникають місця поширення рідкісних вологолюбних видів рослин.

1. Здоров'я людей:

• Зміни річкового стоку впливають на місцевий мікроклімат, що може призвести до перегріву або зниження вологості.
• У водоймах із стоячою водою спостерігається розвиток збудників інфекційних захворювань.

1. Соціально-економічні наслідки:

• Негативний вплив на розвиток туризму через втрату доступу до води в популярних місцях.
• Додаткові поливи сільськогосподарських культур під час посух.
• Затоплення під час паводків може руйнувати дороги та сільськогосподарські угіддя.
• Обмеження водопостачання населених пунктів.
• Навантаження на комунальні служби тощо. .

Загалом, під час опитування WWF-Україна респонденти виділили наступні основні проблеми:

• пересихання колодязів /зниження рівня підземних вод
• Обміління і замулення річок
• Зміна русла
• Відмічається зменшення рівня води в гірських озерах і поступове зменшення площі боліт; зменшується товщина снігового покрову у горах в окремі роки.
• За останнє десятиліття спостерігається тенденція до зменшення водності в басейнах річок Прут, Сірет та Дністер.
• В межах Києва і Київської області  спостерігається зменшення рівня води як у поверхневих водоймах, так і підземних. Рівень води в криницях і свердловинах в середньому знизився на 1,5-2 метри.

Антропогенне навантаження і зміна клімату

2.Серед основних факторів, що впливають на зміни річкового стоку, експерти виділяють антропогенний фактор (діяльність людини) і зміну клімату.

Респонденти одностайні — в Україні варто запровадити план заходів з адаптації до зміни клімату.

Серед запропонованих заходів можна виділити наступні:

1. Впровадження індивідуальних систем водопостачання та економії водних ресурсів.
2. Модернізація очисних споруд та інфраструктури водопостачання.
3. Використання нових ресурсозберігаючих технологій та перехід на відновлювані джерела енергії.
4. Зменшення викидів парникових газів та зменшення теплового сліду.
5. Створення та розширення зелених зон. Озеленення територій, особливо в містах.
6. Розробка стратегій управління водними ресурсами, включаючи поліпшення інфраструктури та захист екосистем. Впровадження природоорієнтованих рішень та планів управління посухами.
7.  Дотримання природоохоронного законодавства та жорстке правове реагування на порушення.
8. Підвищення екологічної свідомості серед населення та навчання управлінню водними ресурсами.

Антропогенне навантаження і зміна  клімату. Фото: WWF-Україна

3. У питанні збереження водних ресурсів України респонденти виділяють наступні заходи:

1. Охорона і відновлення водно-болотних угідь (33% респондентів).
2. Природний шлях регулювання (більше місця для переливу води під час повені та її утримання), 27%.
3. Створення штучних резервуарів та водосховищ з мережею каналів (19%).
4. Створення каскадів водосховищ і шлюзів (10%).
5. Комплексні заходи, виходячи з умов окремої території чи басейну річки (6%).

61,5% респондентів вважають знесення споруд, що перешкоджають вільній течії річки, ефективними для покращення її стану та функціонування.

Загалом, більшість респондентів підтримують відновлення річок, заплав та водно-болотних угідь за умови наявності наукових обґрунтувань, чіткого плану, фінансової стабільності та залучення всіх зацікавлених сторін.

Більше новин читайте на GreenPost.