Екологи «навтикали» Зеленському за наміри побудувати черговий «Буковель»

Громадські екологічні, туристичні, рибальські та інші організації збирають підписи під зверненням до президента України Володимира Зеленського з вимогою не допустити будівництва чергового лижно-розважального хаосу на території заповідних карпатських масивів.

Приводом для підготовки звернення послужила зустріч голови АПУ Андрія Єрмака з таким собі Гернотом Ляйтнером, якого піарять як «представника австрійської гірськолижної індустрії», хоча це швидше лобіст інтересів іншої держави. Ні сіло, ні впало, без будь-яких досліджень, не спитавши думку українців, не поцікавившись екологічною доцільністю, голова ОПУ узявся від імені усіх українців обговорювати з підприємцем, який має тісні зв’язки з Росією, будівництво «високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава».

Обидва перемовники страшенно поспішають втілити цю ідею.

«Керівник Офісу Президента констатував, що Україна зацікавлена у втіленні цього проєкту, та зазначив, що присутні на його обговоренні – це ті, хто буде офіційно залучений до роботи над його реалізацією.

Андрій Єрмак запропонував створити на базі Національної інвестиційної ради робочу групу щодо реалізації проєкту. Він має бути погоджений з профільними міністерствами, повинні бути узгоджені всі юридичні питання, питання співпраці з інвесторами тощо, підготовлена детальна презентація», - ідеться у повідомленні на сайті президента.

З повідомлення стає зрозуміло, що ОПУ, Зеленському та його оточенню страшенно хочеться провести в Україні Олімпійські ігри.

«Андрій Єрмак також розповів, що за дорученням Володимира Зеленського Офіс Президента спільно з Національним олімпійським комітетом опрацьовує питання приїзду в Україну голови МОК, та висловив переконання, що це було б доброю нагодою показати, як Україна готується до того, щоб стати одним з учасників конкурсу на проведення Олімпійських ігор», - ідеться у офіційному повідомленні.

Про те, де країна, яку знекровила війна, коронавірус та рік правління нездар у всіх сферах, візьме кошти на Олімпіаду — у заяві не говориться.

А якщо іще накласти цю ситуацію на тотальну корупцію, яка має місце при підготовці таких масових подій, то… Узяти хоча б підготовку того ж Євро-2012, корупційний шлейф якого не вичах і досі. Очевидці, наприклад, розповідали мені як будувався стадіон у Львові (не львівські фірми туди й близько не підпустили). Так от, коли електронне обладнання було вже більш-менш готове, самі приміщення, де його змонтували, усе ще залишалося без даху. Тому дорогезну техніку просто… накрили клейонкою, аби дощ не мочив.

Сам герр Ляйтнер теж викликає дуже велику цікавість в експертів. Він, наприклад, з 2008 року — голова та генеральний директор групи компаній Masterconcept (Росія, Пекін, Австрія). Чим же займається ця компанія? – активно співпрацює з Росією. Те, що Росія веде проти України війну, Ляйтнеру не заважає. Ось про досягнення його компанії:

«Зимові Олімпійські Ігри Сочі-2014 (більш ніж 30 контрактів з різними клієнтами, включаючи Організаційний комітет Сочі-2014, Транспортна Дирекція Сочі-2014, Адміністрація Сочі, Міністерство транспорту РФ, Аеропорт міста Сочі та ін.);

Чемпіонат світу з футболу 2018 (розробка операційних транспортних майстер-планів для міст Самара, Саранськ, Сочі, Калінінград, Волгоград, також як підготовча робота для загальноросійського операційного транспортного плану)».

Ось з ким ручкається голова Офісу президента.

А чим не подобається ідея цього будівництва екологам?

«Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення — об’єктом Смарагдової мережі Європи, затвердженим Постійним комітетом Бернської Конвенції, що є частиною екологічної мережі Українських Карпат. На цій території науковцями виявлено 94 види птахів, серед них 8 видів, занесених до Червоної книги України, 9 видів рукокрилих, 21 вид судинних рослин, занесених до Червоної книги України та 22 види безхребетних тварин», - говорить голова Екологія-Право-Людина Олена Кравченко.

Через Полонину Боржава проходить міжнародний міграційний шлях цілої низки видів птахів, у тому числі рідкісних, які охороняються національним та міжнародним законодавством, зокрема: журавля сірого, лелеки чорного, луня польового, луня очеретяного, скопи, шуліки чорного, підорлика малого, підорлика великого.

«Восени 2018 тут був зафіксований масовий проліт журавля сірого. Загалом там у цей день було спостережено близько 3000 журавлів у понад 30-ти зграях. На схилах Боржави збереглися унікальні багатовікові ліси та праліси, що сповільнюють розвиток «спалахуючих» повеней для річок басейну Тиси, зокрема Боржави, Латориці, Репінки та інших, які відомі своєю раптовістю та значним об’ємом затоплення населених пунктів у Закарпатській області. Схили Боржави відрізняються своєю крутизною від прилеглих гір. Є ризик підсилення цього типу повеней (а відповідно загрози для населених пунктів) у разі вирубування приполонинних лісів», - зазначає екологиня Катерина Полянська.

Території покриті багатовіковими лісами та пралісами на відрогах полонини Боржава становлять зараз близько 4000 га. Це один серед найбільших територій концентрації цього типу лісів в Україні. Лише третина цих лісів знаходиться зараз у межах ефективної охорони. Це місця, де часто можна побачити сліди бурого ведмедя, рисі, вовка та лісового кота. Унікальність цих теренів важко переоцінити.

«Навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані 8 територій природно-заповідного фонду України. Кожен із зазначених об’єктів природно-заповідного фонду створений з метою охорони природних комплексів, а також рідкісних видів флори та фауни.

Також, тут розташована проєктована територія природно-заповідного фонду України, щодо якої прийняті рішення про резервування її під заповідання: це – проєктований національний природний парк «Ждимир» площею 21 600 га (рішення Закарпатської обласної ради No 695 від 26 грудня 2003 р., яким затверджена Програма перспективного розвитку заповідної справи та екологічної мережі у Закарпатській області на 2006—2020 рр.). До Закарпатської облдержадміністрації подано обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Зелениця», - підкреслює Катерина Полянська.

Автори та підписанти звернення вважають, що створення гірськолижного курорту та його інфраструктури на Полонині Боржава є діяльністю, не сумісною із режимом існуючих об’єктів природно-заповідного фонду та знищить місця існування рідкісних, зникаючих та ендемічних видів тварин і рослин.

«Зведення високогірних спортивно-туристичних кластерів, гірськолижних курортів та інших видів масштабних об’єктів на території Полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та на всі компоненти природи (геологічну будову, ґрунти, води, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори та фауни та оселища, що охороняються на території Смарагдової мережі), що є підставами визначити таку діяльність недопустимою», - зазначає юрист ЕПЛ Софія Шутяк.

Як ми вже писали, 30 липня представник австрійської гірськолижної індустрії Гернот Ляйтнер та керівник ОПУ Андрій Єрмак обговорили створення високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера в Карпатах. Інформація про зустріч з’явилася на сайті Офісу Президента.

Раніше ми повідомляли, що Боржаву хочуть забудувати вітряками.