Екологія та енергетика: затісно в одному міністерстві?

Екологічні громадські організації звернулись до президента та Кабміну з вимогою роз’єднати Мінекоенерго. Ініціативна група називає торішнє рішення об’єднати Мінприроди з Міністерством енергетики катастрофічним, і таким, що «створило системні конфлікти в його роботі та відкинуло питання довкілля на другий план».

Уряд об'єднав Міністерство енергетики та вугільної промисловості з Міністерством екології та природних ресурсів наприкінці серпня 2019 року. Склад нового кабміну оприлюднили на першій сесії 9-го скликання Верховної Ради. Скорочення кількості міністерств було ініціативою уряду Олексія Гончарука. Внаслідок переформатування та укрупнення деяких міністерств їх кількість зменшилась з 19 до 15, а міністерських посад – з 25 до 17.

Подія одразу викликала неоднозначну реакцію серед профільних структур та аналітиків. Експертне середовище жваво обговорювало рішення Кабміну щодо об’єднання, яке пройшло без попереднього прозорого обговорення, без участі всіх зацікавлених сторін.

Декларована логіка об'єднання

Тодішній очільник Мінекоенерго Олексій Оржель в день призначення називав  об’єднання міністерств запорукою екологізації енергетики та запевняв, що таке злиття змінює підхід до використання природних ресурсів. Як приклад, міністр наводив практику подібного об’єднання у Данії, Греції, Португалії, Франції, Австралії.

Своє бачення доцільності об’єднання новопризначений Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель представив на своїй першій пресконференції 2 вересня 2019 року.

тайм-лайн коментаря 5:53 – 7:19

Укрупнення міністерств в одну структуру, на думку команди Олексія Оржеля, мало вирішити кілька задач.

По-перше, показати пріоритет екологічних питань та підтримати глобальний тренд на захист клімату. Міністр запевняв, що «основна мета об'єднання двох міністерств – забезпечити комплексний підхід до державної політики у сфері використання природних ресурсів та енергії та сформувати єдину державну політику щодо подолання негативних наслідків глобальної зміни клімату».

По-друге, прогнозувалось, що об’єднання допоможе уникнути конфлікту інтересів на рівні міністерств. Об’єднати в одну систему невіддільні елементи енергетики з урахуванням екологічного фактора: видобуток, генерацію та транспортування до кінцевого споживача.

В січні Мінекоенерго представило проєкт Концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року. На презентації цього документу 21 січня 2020 року Олексій Оржель сказав, що однією з причин об’єднання міністерств енергетики та захисту довкілля було включення екології в порядок денний.

«Дуже часто екологія ставала на друге місце у порівнянні з енергетичними проблемами. Проте, сучасні світові кліматичні виклики заставляють все людство і без винятків нас переглянути всі попередні підходи до використання природних ресурсів. Екологізація енергетики – це новий зміст і нова логіка розвитку енергетики з пріоритетом екології», – заявив міністр.

Проте щось пішло не так

На початку березня зі зміною уряду новий прем’єр Денис Шмигаль відкликає законопроєкти підготовані кабміном Олексія Гончарука, у тому числі ті, що стосувались сфери екології та енергетики. 

Олексій Оржель заявляє, «що обрав не бути міністром». А значна частина експертів та громадських екоспільнот відзначають, що заявленої синергії в «екологізації енергетики» не вийшло.

«Хоча емоції переважають, спробую описати ситуацію у сфері захисту довкілля і перспектив сталого розвитку України фактами», – коментує у Facebook стан справ в екополітиці Остап Семерак, який очолював Мінприроди у 2016–2019 роках.

У своїй публікації Остап Семерак наводить такі факти:

– Україна наразі не має дорожньої карти, бо Національна стратегія екологічної політики до 2030 р. не виконується, Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 не розроблений взагалі,

– впродовж року урядом не розроблено жодного нового законопроєкту у сфері формування політики охорони навколишнього природного середовища,

– втрачено темп імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, а євроінтеграційний проєкт закону про зменшення промислового забруднення відкликано,

– на фінансування природоохоронних заходів з держбюджету України у 2020-му влада виділила менш як 16,5 млн грн, що у 65 разів менше ніж у 2019 році,

– збудована у 2019 році за «кіотські» гроші державна сонячна електростанція досі не введена в експлуатацію,

– не підписана жодна угода з інвесторами про розподіл продукції, що підриває енергонезалежність,

– зміни до Закону «Про оцінку впливу на довкілля» знівелювали його суть,

– зупинено створення національної системи моніторингу якості атмосферного повітря, відбуваються неконтрольовані викиди в атмосферу та скиди забруднення у водні об’єкти,

– продовжуються нелегальні вирубки лісів та видобуток бурштину.

Ексміністр підсумував: «Мінприроди ліквідовано, а захист довкілля доручено енергетикам».

Позицію щодо об’єднання міністерств прокоментувала екс-директорка Департаменту  з питань зміни клімату та збереження озонового шару Мінприроди, член Експертної ради при Мінекоенерго Світлана Гринчук.

«З самого початку вважала це рішення помилковим, – сказала експертка – Так, це поширена практика для багатьох країн, і вона працює. Але різниця в тому, що це економічно розвинуті країни, які чітко зафіксували свій курс на захист довкілля і боротьбу зі зміною клімату».

Світлана Гринчук впевнена, що в українських реаліях таке об‘єднання створило значний конфлікт інтересів та значно послабило сферу захисту довкілля, що ми і спостерігали останні 9 місяців.

Вона вважає, що варто роз’єднати сфери використання і збереження ресурсів в різних мінистерствах. Так, у них буде протистояння, але у довкілля буде своя адвокація  і важелі впливу.  

Позиція громадськості щодо доцільності роз’єднання

У квітні 2020 року в мережі  Facebook з’явилось звернення до громадськості підтримати вимогу створення самостійного Міністерства захисту довкілля.

Ініціатори запрошували підписати звернення, яке адресували президенту України Володимиру Зеленському, Кабінету міністрів України та Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

У листі наголошували, що Міністерство екології (з різними назвами) існувало в Україні з 1991 року як окрема інституція і рішення об’єднати Мінприроди з Міністерством енергетики було помилкою.

Складна екологічна ситуація в країні є наслідком недбалого відношення до довкілля. Україна - найбільш розорана країна в Європі, з критичними техногенними забрудненнями внаслідок радіаційної аварії на Чорнобильський АЕС та застарілими технологіями видобутку енергоносіїв. Має неефективну системи контролю промислових викидів та поводження з відходами. Ці фактори, на думку ініціаторів звернення, потребують «окремого захисника та амбасадора».

Аргументами для самостійного Міністерства захисту довкілля автори вважають:

– усунення прямого конфлікту інтересів, бо вітчизняна енергетика наразі є забруднювачем навколишнього середовища,

– процедури СЕО та ОВД має здійснюватися незалежним міністерством,

– фінансування заходів з охорони природи поступається витратам на підтримку енергетики,

– влада досі не контролює видобуток бурштину, вирубки лісів природного походження та праліси, збереження біорізноманіття,

– відсутність або не відповідність вимогам європейських директив моніторингу довкілля, держава досі не контролює викиди промислових підприємств у безперервному режимі.

Керівництво об’єднаного Мініекоенерго обіцяє розібратись

Після відставки Олексія Оржеля, екологізація енергетики – вже задача нової очільниці міністерства. З 16 квітня Мінекоенерго керує виконувачка обов’язків міністра Ольга Буславець.

Під час телеефіру Савіка Шустера «Свобода слова» Ольга Буславець повідомила, що міністерство працює в умовах енергетичної кризи. Бюджетний дефіцит в енергетиці з початку 2020 року становить 50 млрд. гривень. З них 9 млрд. гривень держава заборгувала інвесторам за енергію, вироблену з відновлюваних джерел.

Пані міністерка уточнила, що Національний план розвитку відновлюваної енергетики по сонцю перевиконано втричі, але є відставання по вітру. Ідуть перемовини щоб надати можливість інвесторам добудувати необхідні вітрові потужності.

З 1 січня 2020 року кабмін переглянув «зелені» тарифи. Для сонячної генерації тарифи знижено на 25%, для вітрових станцій – на 10%.

Раніше Ольга Буславець наголошувала, що національна економіка не спроможна сплачувати чинні «зелені» тарифи. Процес медіації затягнувся на вісім місяців, а за цей час додались нові потужності, які зараз не може прийняти енергосистема.

Проте не варто допустити, щоб інвестори не вірили Україні, як державі, йшли в арбітраж для вирішення ситуації. Саме тому продовжуються перемовини, підготовано проєкт меморандуму з інвесторами у відновлювану енергетику щодо зниження тарифів. Для наступних інвестицій запропоновано нову модель – аукціонну.

«Майбутнє зеленої енергетики з розвитком ВДЕ, але в зрозумілий і відповідний за ціною спосіб», – відмітила т.в.о. міністра енергетики та захисту довкілля України.

Що робити, щоб зміни були на краще

 Питання про доцільність роз'єднання Міністерство енергетики та захисту довкілля України нещодавно обговорювали на Комітеті з питань екологічної політики та природокористування. Про це повідомив голова комітету Олег Бондаренко у Facebook.

Засідання профільного комітету пройшло 14 травня. Депутати, представники міністерства та громадських організацій спілкувались у режимі відеоконференції.

Депутати від комітету звернулись до т.в.о. міністра Ольги Буславець з проханням доручити своїм профільним заступникам підготувати обґрунтування щодо плюсів та мінусів роз’єднання міністерств.

Чи на часі зараз нові реорганізації? Процеси об’єднання/роз’єднання інституцій досить бюрократичні. І нові перетрубації можуть загальмувати роботу інституції.

Наприклад, заступник міністра, голова Директорату Мінекоенерго з енергоефективності Олексій Рябчін на своїй сторінці у Facebook  коментує: «Розділення будь-якого міністерства – це змарновані 5-6 місяців часу, стрес для колективу та керівництва. На власному досвіді розділення/об’єднання міністерства – це п’ять місяців боротьби з бюрократію, погодженням структури, переведенням людей та вибивання фінансування. Тільки зараз змогли розпочати відбір і створювати енергоефективний підрозділ».

Проте варто згадати принцип «нічого для нас без нас». Наприклад, Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» у матеріалі для «Європейської правди» відзначала що під час об’єднання було порушено принцип відкритості, який активно декларувала влада. Експертка наголосила, що «не було жодного публічного обговорення чи хоча б пояснення об’єднання міністерств до початку голосування у парламенті за склад Кабінету міністрів».

Отже варто робити роботу над помилками. Втілювати принципи відкритості не тільки на рівні декларацій, залучати фахових експертів. А участь громадськості на етапі обговорення значно зменшить ризики неврахування інтересів всіх зацікавлених сторін.

P. S. Виправити помилку вирішили в Кабміні

Міністерство енергетики та захисту довкілля України буде розділене на два профільних відомства, заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 25 травня 2020 року.

«Поділ міністерства і створення посади профільного міністра екології - це в порядку денному», – сказав він, при цьому підкресливши, що попереднє об'єднання міністерств не дало очікуваного ефекту.

«Для мене було дивним, коли я потрапив на перші засідання Кабінету міністрів, коли міністр енергетики спочатку доповідав про стан справ в атомній енергетиці, потім – вугільна галузь, а потім – про червонокнижні рослини і вилови мотиля. З тих пір я став прихильником того, що екологією повинен займатися професійний еколог, якому це близько і який цим живе», – заявив Денис Шмигаль.

Отже чекаємо на появу оновленого Мінприроди.