Мабуть, усім час від часу здається, що з такою роботою потрібна додаткова відпустка. Але насправді може виявитися, що вам не здається. Про це розповідає інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Офіційно про податки».
Чинним законодавством передбачено надання щорічної додаткової відпуски за особливий характер праці (ст. 76 КЗпП), що деталізовано в ст. 8 Закону про відпустки:
- окремим категоріям працівників, які зайняті на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я за списками № 1 та № 2, затвердженими постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 «Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер», — тривалістю до 35 календарних днів;
- працівникам із ненормованим робочим днем — тривалістю до семи календарних днів за списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (п. 3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 10.10.97 р. № 7).
Види щорічних додаткових відпусток та їхня тривалість визначаються на підприємстві колективним або трудовим договором. Про обов’язок роботодавця щодо надання додаткових відпусток у листі Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14 зазначено, що щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, передбачені законодавством, мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, зокрема якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не передбачено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.
Водночас у листі Мінсоцполітики від 07.04.2006 р. № 2411/0/14-06/18 «Щодо обов’язковості укладення колективного договору на підприємстві та відповідальності за його відсутність» визначено, що у разі, якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом.
Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці є обов’язком роботодавця.
Заборонено не надавати щорічну відпустку протягом робочого року працівникам, які мають право на додаткові щорічні відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером роботи (ст. 11 Закону про відпустки).
За порушення законодавства про відпустки адміністративна відповідальність посадових осіб передбачена частиною першою (від 510 до 1700 грн) та другою (від 1700 до 5100 грн) статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати (3723 грн).
Також ми розповідали, що робота за комп’ютером є підставою для надання додаткової відпустки — юристи.