Дністер та Південний Буг втратять більше 30% води, а Дніпро 20% – дослідження

Науковці прогнозують, що через зміну клімату до кінця століття водний стік в Дністрі та в Південному Бузі може знизитись на третину, а у Дніпрі – на 20%. Потрібно зменшувати викиди парникових газів та переходити на чисті джерела енергії вже до середини століття, щоб цьому запобігти.

Такі результати дослідження “Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України”, яке презентувала ГО Екодія спільно з науковцями.   

Науковці проаналізували, як змінюватимуться річки за двох різних сценаріїв зміни клімату: «м’якого», що передбачає зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, та «жорсткого», за якого жодних заходів із боротьби із кліматичною кризою не відбудеться. 

Результати показують, що до кінця століття у більшості басейнів України річковий стік зменшиться в обох сценаріях:

• У басейні Дніпра передбачається зниження водного стоку в середньому до -20% (і до 24% влітку), із січня по березень можливе невелике збільшення. 
• У басейні Західного Бугу стік може зменшитися  в середньому  від 28% до 30% в усі місяці, крім лютого; найбільше зниження очікується восени (до 32 %). 
• У басейні Дністра за «жорстким» сценарієм на кінець століття очікується катастрофічне зниження стоку – в окремі місяці до 36-38% 
• Зменшення водного стоку басейну річки Прип’ять буде знаходитися в діапазоні від -12 до -23%, однак зменшення стоку в період літньої межені може сягнути 37%. 
• У басейні Десни значних змін не прогнозується, а от у січні-березні річковий стік навпаки може зрости від 28% до 45%; в інші місяці очікується незначне зменшення стоку. 
• У басейні Південного Бугу наприкінці століття очікується суттєве зниження середнього річного стоку - до 30 %, а  в окремі місяці аж до 45%. 

Від нестачі води потерпатимуть різні галузі економіки. В першу чергу, її відчує на собі сільське господарство, яке вже зараз страждає від посух. Серед вразливих галузей також – енергетика та металургія, які вже зараз є найбільшими споживачами води. Постраждає і комунальне господарство – аж до обмеження водопостачання для населення, що торкнеться і великих міст. 

«Загалом, дослідження показують, що якщо викиди парникових газів будуть продовжувати зростати, зменшення водності у річках буде суттєво сильнішим, ніж за “м’яким” сценарієм, що передбачає скорочення викидів. Це ще раз підкреслює, що катастрофічних наслідків можна уникнути, якщо країни приймуть амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів, перейдуть на відновлювані джерела енергії та будуть зберігати природні екосистеми», – коментує Соф’я Садогурська, експертка з питань зміни клімату ГО «Екодія».

Нагадаємо, що заповідність заплави Прип’яті знизиться через рішення Кабміну.