«Дніпровська піранья» виїдає місцевих риб

До уловів рибалок-любителів різних регіонів України усе частіше потраляє невідома раніше у цих краях риба, яку швидко прозвали «дніпровською піраньєю». Таку назву їй дали через те, що на думку місцевих рибалок вона примандрувала з дніпровських водосховищ. Насправді сонячний окунь – так називається ця риба – взагалі не український вид.    

«Сонячний окунь потрапив у водойми України в середині ХХ сторіччя. Ще в 70-і роки минулого сторіччя він траплявся в Києві та околицях - озерах  Пущі-Водиці, зрідка ловився в сирецьких озерах кар’єрного походження аж до створення на місці одного з них куренівського тролейбусного депо та знищення іншого будівництвом гаражних кооперативів. Може конкурувати за кормові ресурси із дрібним звичайним окунем в заростях зануреної водної рослинності. Як й інші вселенці (інвазійні види) в наші водойми - ротань гловешка та чебачок амурський, сонячний окунь виїдає ікру місцевих видів риб», - розповів GreenPost кандидат біологічних наук Сергій Щербак.

Довідка: Інвазійні (інвазивні) види — види із значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з  місцевими видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів.

Як свідчать численні спостереження та наукові дослідження, вторгнення видів-чужинців може катастрофічно вплинути на екосистему і змінити її.

«Для Чорного моря вже хрестоматійним став приклад вселення далекосхідного молюска рапани, що суттєво скоротила популяцію мідії чорноморської та майже знищила чорноморських гребінця та устрицю. Широко поширений сьогодні в Українських водоймах молюск дрейссена, що спричиняє безліч проблем гідротехнічним спорудам, серед яких решітки водозаборів охолоджувачів атомних електростанцій теж вселенець з водойм басейну Каспію», - пояснює Сергій Щербак.

Греблі водосховищ дещо уповільнюють процес поширення інвазійних видів вверх течією Дніпра, але не можуть її спинити.

«Як це не дивно може звучати для еколога, але збільшення потужності Каховської ГЕС (так звана Каховська ГЕС-2), що запроектована в тілі існуючої греблі і дозволить перевести енерговузол в роботу тільки в піковому режимі, може уповільнити процеси інвазії солоноватоводних видів завдяки тому, що «відсуне» клин солоної води, який вже інколи досягає греблі. Так бички кількох видів, що раніше були притаманні пониззю Дніпра та Азовському морю все частіше трапляються в Канівському водосховищі. Кліматичні зміни сприяють поширенню субтропічних видів, або видів інших біогеографічних зон таких як китайський мохнаторукий краб, японська річкова креветка», - додає вчений.

Деякі види риб в наші водойми випускають акваріумісти або рибоводи-аматори без відповідного біологічного обґрунтування. Такі дії мають розцінюватись як біологічна диверсія, оскільки становлять загрозу існуванню аборигенних екосистем і, зрештою, безпеці .

«Як визнання проблеми в ЄС розроблена Європейська стратегія з проблеми інвазійних неаборигенних видів та низка національних стратегій, а подібні стратегії Нової Зеландії та Гавайських островів передбачають знищення всіх видів-вселенців, що становлять загрозу місцевим видам та екосистемам. В Україні низка інститутів  та установ НАНУ, зокрема Інститут гідробіології, Херсонська гідробіологічна станція та НААН досліджують цю проблему», - резюмує еколог.

В Україні аналогічних ЄС документів по інвазійний видам немає, хоча екологи давно пропонують створити таке законодавство. Тож наразі можна лише домагатися виконання Україною міжнародних зобов’язань.

«Оскільки Україна приєдналася до великої кількості міжнародних конвенцій, що, таким чином стала частиною національного законодавства, то має дотримуватись положень, що зазначені у ст. 8 конвенції ООН Про біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992); ст. 2 Бернської конвенції про збереження європейської дикої природи і природних місцезростань (Берн, 1979); резолюції 7 і 8 Конвенції про водно-болотні угіддя (Рамсар 1971, Париж 1982) та деяких інших міжнародних угодах. Сподіваюсь, що відновлення Міністерства екології сприятиме поверненню цієї тематики у порядок денний національної екологічної політики», - зазначив Сергій Щербак.

Як відомо, українські рибалки погрожують масштабним протестом через корупцію в Держрибагентстві.

GreenPost писав, що через слабку екологічну політику щодо водойм, в Україні порушується природний баланс проживання риб.