День пам'яті та перемоги над нацизмом – символ єдності з Європою та гідної пам'яті

5 хв на прочитання11 годин тому
Україна відзначає День пам'яті та перемоги над нацизмом 8 травня: нова традиція вшанування. Фото:

Свято відзначається 8 травня.

Сьогодні, 8 травня, Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Ця дата, офіційно встановлена як державне свято з 2024 року, символізує розрив із радянською традицією святкування 9 травня та утверджує європейський підхід до вшанування пам'яті про одну з найтрагічніших сторінок історії людства.

Рішення про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом було ухвалено Верховною Радою України 29 травня 2023 року, замінивши попередній День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, що відзначався 9 травня. Відповідний закон №9278 був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським 12 червня 2023 року.

Історичний контекст та шлях до нової дати

Передумовою для зміни дати стало прагнення України синхронізувати вшанування пам'яті жертв Другої світової війни з більшістю країн Європи. Саме 8 травня 1945 року Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини. Хоча сам акт було підписано 7 травня у Реймсі (Франція), його ратифікація відбулася наступного дня у Берліні, що й поклало початок святкуванням у багатьох містах Європи та США.

В Україні шлях до відзначення 8 травня був поступовим. З 2015 року, відповідно до Указу Президента № 169/2015, 8 травня відзначався як День пам'яті та примирення. Метою цього пам'ятного дня було «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму». Таким чином, з 2015 по 2023 рік офіційні заходи проходили два дні – 8 та 9 травня.

Ініціатива остаточного встановлення 8 травня як єдиної дати для вшанування пам'яті та перемоги належить Президенту Володимиру Зеленському, який 8 травня 2023 року подав відповідний законопроєкт до Верховної Ради.

Міжнародне визнання

Генеральна Асамблея ООН ще 22 листопада 2004 року ухвалила резолюцію, приурочену до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, якою проголосила 8 та 9 травня Днями пам'яті та примирення, присвяченими пам'яті жертв цієї війни. Таким чином, встановлення 8 травня державним святом в Україні гармонізує національну традицію з міжнародною практикою.

Новий формат свята покликаний не лише вшанувати пам'ять мільйонів загиблих, але й підкреслити внесок українського народу в перемогу над нацизмом, а також консолідувати українське суспільство навколо ідеї захисту суверенітету та територіальної цілісності, особливо в умовах сучасної боротьби України за свою свободу.

Зміни у суспільній свідомості та історичній науці

Паралельно із законодавчими змінами, в українському суспільстві та наукових колах відбуваються глибокі переосмислення Другої світової війни. Соціологічні дослідження фіксують фундаментальні зміни в колективній пам'яті українців. Так, за даними Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненими у 2023 році, кількість прихильників відзначення Дня Перемоги 9 травня скоротилася до 13%, тоді як у 2010 році цей показник становив 58%. Експерти вважають, що це свідчить про успішну деконструкцію радянських та російських міфів про війну.

Водночас фахівці закликають до зважених оцінок цих зрушень, зауважуючи, що на дані соціологічних опитувань могли вплинути такі фактори, як міграція частини населення за кордон та тимчасова окупація українських територій Росією після 2022 року. Історики підкреслюють, що Друга світова війна мала світоглядний характер і стала наслідком перемоги агресивних антидемократичних сил у міжвоєнній Європі, зокрема російських більшовиків та німецьких нацистів, які однаково прагнули до світового панування.

Українські історики за останні роки досягли значних успіхів у дослідженні Другої світової війни. Сформовано значну архівну базу, включно з особистими документами свідків епохи («его-документами»), збагачено музейні колекції та розроблено «україноцентричну концепцію війни». Актуальним напрямком досліджень є повернення до вивчення досвіду людини на війні з макроісторичної перспективи.

Проте залишається низка аспектів, які потребують глибшого вивчення та публічного обговорення. Серед них – участь українців в арміях Союзників, у різноманітних підпільних рухах опору, а також, що є складною сторінкою історії, їхня присутність в італійській та японській арміях, що воювали на боці Третього Рейху.

Особливим викликом для української історичної науки та суспільної думки є пояснення світу складної ролі українців у Другій світовій війні. Історики порушують питання про те, як українці, не будучи за своєю суттю агресорами, діяли в системі тоталітарного радянського режиму, який на різних етапах війни виступав і як агресор, і як жертва, і як союзник антигітлерівської коаліції. Це питання стосується, зокрема, участі українців у складі Червоної армії в діях, що можуть трактуватися як завойовницькі на територіях інших держав.

Фахівці відзначають значну роль Українського інституту національної пам’яті у деконструкції радянських комеморативних практик, пов'язаних із вшануванням перемоги над нацизмом. Історики нагадують, що знецінення ролі українців у перемозі розпочалося ще за сталінських часів. Зокрема, критиці піддавалися твори мистецтва, що підкреслювали внесок саме українського народу у звільнення України, натомість нав'язувалася програма вдячності «великому російському народу».

Сьогодні українська наукова спільнота та суспільство мають можливість відкрито дискутувати про свою складну історію, що є важливим кроком на шляху до формування зрілої національної пам'яті. За останні роки було пройдено значний шлях у напрямку зміни традиції комеморації Другої світової війни, чому сприяли численні ініціативи та проєкти, спрямовані на утвердження українського погляду на ці трагічні події.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: