Комунальники, екологічні патрулі та поліція посилили нагляд за хвойними деревами у парках та скверах. У столиці сосни, ялиці та смереки обприскують пестицидами, які розносять сморід, коли хвоя потрапляє у приміщення. А екологічні активісти розробили google-карти, де повідомляють про основні пункти продажу зелених дерев у різних регіонах, та навіть про місця, де у попередніх роках ловили торгівців на незаконному продажі. Яке покарання очікує на крадіїв, які наважаться на вирубку та викрадення дерева, а також де придбати хвойну красуню на свята розбирався GreenPost.
Дерева у парках оброблені антивандальною хімією
Хвойні дерева у столичному парку «Молодіжний» працівники «Київзеленбуду» обприскали репелентами – хімікатами, подібними до засобів, якими у спекотну пору відганяють комарів. Вони проникають у гілля сосен та ялин та довго тримаються, погано піддаються змиванню, але найважливіше – розносять сморід у приміщенні.
«Аби зберегти хвойні красуні від знищення варварами та викрадень з парків, скверів та інших зелених зон Києва, працівники районних КП УЗН обробляють дерева спеціальними речовинами. Вони «розкриються» у теплі різким неприємним запахом, здатним зіпсувати будь-яке свято!», – зазначають комунальники.
Обприскування хвойних дерев провели у всіх парках та скверах столиці. До складу екологічних засобів увійшли речовини, які не шкодять дереву, проте захищають від вирубки у період новорічно-різдвяних свят та забезпечують хвойним довголіття.
«Іноді після кроплення ялинки та сосни мають не такий естетичний вигляд, бо залишається білий осад на гіллі, але до весни вони будуть такими ж яскраво-зеленими. Речовини, якими покропили хвойні дерева, з часом змивають дощі, тому природі це не шкодить», – розповідає заступник начальника Управління екології та природних ресурсів Київської міськради Андрій Вагін.
Жителі мікрорайону, які гуляють у парку, задоволені – кажуть, що самі переживають за збереження насаджень.
«Толковим людям шкода ялинок. Саджають її для чого? – що було гарно. Для чого ж його оце вирізати?.. Вийшов, є чим полюбуватися, гарно, з дітками погуляти… Це ж робиться для нас. Уже було таке – дивишся, одні сторчаки стоять. Ми тут вже 30 років живемо, бачили. Скажіть, нащо ці ялинки вирізати?», – каже пенсіонерка Тетяна.
«А що ще з цими людьми робити – якби не обробляли, то б порізали половину. А так принесуть додому з цими репелентами – починає реакція відбуватися, смердить. Тому 100% допомагає», – додає місцевий житель Павло.
«Думаю, так не будуть їх зрізати. Бо ж кожна людина розуміє, що насадили не для того, щоб цю ялинку зрізали та через тиждень викинули», – зазначає Віра.
Аби виростити сосну висотою півтора метра, потрібно більше 5-ти років, розповідає заступник начальника Управління екології та природних ресурсів Київської міськради Андрій Вагін. Ялини ростуть повільніше – щоб досягти 1,5-2 метри дереву знадобиться до 10 років.
«Те, що втрачає місто через крадіжки зелених дерев – це естетичний вигляд в парках. Закупку насаджень у Києві здійснюють навесні або восени віком від 3 років», – каже представник Управління екології.
Кого спіймають зі зрубаним деревом – віддадуть під суд
У лісах та заповідних парках задля збереження зелених насаджень молодого віку проводять рейди поліція та державна екоінспекція. За знищення хвойних насаджень передбачені як штрафи, так і кримінальна відповідальність. У містах та інших населених пунктах за одну зрубану ялинку зловмисник має відшкодувати близько 2 тисяч гривень. А от за крадіжку дерева з лісу та продаж штраф може сягати до 25 тисяч гривень.
У залежності від того, скільки було зрубано дерев, а також скільки осіб було залучено до вирубування та збуту може бути визначена кримінальна відповідальність. За це злодій може отримати від 6 місяців до 3 років тюрми.
Суворіше карають за вирубані дерева у заповідниках та лісах, які перебувають під особливою охороною. За це передбачені штрафи до 34 тисяч гривень та обмеження волі до 5-7 років.
«Якщо у містах одна зрубана ялинка – це швидше неприємно для ока, то знищення дерев у насадженнях, коли вирубують по 100-200 дерев без жодних дозволів та обстежень лісів, це негативний вплив на навколишнє середовище», – каже Андрій Вагін.
На захисті українських ялинок міжнародні екологи з WWF
Аби допомогти українцям купувати зелені дерева та вироби з хвої, представники міжнародної організації World Wide Fund for Nature створили у картах google додаток «Точки продажу ялинок».
Він вказує місця на території всієї України, де торгують святковими деревами у великих маркетах, традиційних пунктах новорічно-різдвяного продажу на вулицях, а також лісгоспи та розсадники, які вирощують у теплицях сіянці хвої та доглядають на спеціальних полях багаторічні дерева.
На мапі від WWF можна побачити місцевості, де впродовж останніх років були помічені продавці-нелегали, які реалізовували хвойні дерева. У Києві незаконні продажі фіксували на околицях та віддалених від центру районах – біля підземних переходів, на виходах з метро та біля ринків. Зазначається, що ялинки та сосни на таких торгових точках продавали без чіпів, які кріплять після отримання дозволів на реалізацію.
Зелені ялинки екологічніші за штучні, коли вирощені для потреб людини
Економне для природи рішення знайшли на новорічні свята у місцевих радах столиці – наприклад, біля Оболонської РДА прикрасили вогниками дерева, які ростуть поруч та за якими доглядали впродовж року.
«Більшість ялинок, які встановлюють до свят у районах, як ті, що є у Голосіївському парку, біля метро Мінська, здійснюють районні управління комунальних насаджень, вони мають вогники, іграшки, які придбали. А от виростити дерева можуть як і представники житлового фонду, так і жителі багатоповерхівок у своїх дворах, працівники офісного центру. Ялинки – це завжди гарно і вічнозелено», – розповідає Андрій Вагін.
Та додає: якщо є вибір, яку ялинку ставити вдома – штучну чи живу, краще обирати вирощене дерево.
«Я у цьому році маю штучну ялинку, придбав, бо колись була поширена думка, що так корисно для природи. Але тепер виявляється, що більшість штучних ялинок виробляють із пластику, період розпаду якого досить великий. Тому якщо через кілька років цю ялинку викидати, її утилізація завдає більшої шкоди ґрунту, як жива. А ще, за умови відсутності якісної переробки сміття, потрапивши на полігон, пластикова створить значно більшої шкоди, ніж якби я за 10 років придбав 10 живих ялинок. Тим часом ліси навколо Києва треба періодично рубати та висаджувати нові молоді дерева, дбаючи про довкілля. Тому наступного року, якщо я знайду, куди здати на утилізацію свою штучну ялинку, надалі буду купувати живі», – каже заступник начальника Управління екології та природних ресурсів Київської міськради Андрій Вагін.
А от дізнатися, звідки привезли ялинку, яку продають у торгових точках у маркетах та на вулицях, можна за номером, який вказаний на прикріпленому до дерева чіпі. Для цього слід скористатися сервісом Yalynka.infо та ввести номер, вказаний на етикетці. Якщо чіп підроблений, його не знаходить онлайн-ресурс та зазначає, що ялинка не зареєстрована у системі обліку деревини, а тому її могли зрубати нелегально. Це є підставою звернутися до екологічних служб та поліції, аби ті перевірили продавців хвойних дерев.
Велику кількість розсадників, де можна купити найсвіжішу ялинку чи сосну, так би мовити, з перших рук, можна знайти у Київській, Житомирській областях, а також неподалік міста Дніпра та ближче польського кордону у Львівській області. А от найбільше садових центрів, де торгують хвойними деревами на Київщині – вони розташовані у різних районах Києва та таких містах неподалік столиці, як Бровари, Бориспіль чи Вишневе.