Чи завищували в МОЗ статистику померлих від COVID-19?

Коли Держстат нарешті оприлюднив дані про причини смертності українців у січні-березні 2020 р., соцмережі завирували: якщо від COVID-19 померло лише 9 осіб, навіщо було вживати всіх цих заходів? Однак демографи застерігають: не варто квапитися з висновками.

Загальна картина така: за січень-березень 2020 року померло 149 064 українці.

Найбільш часта причина смерті – хвороби системи кровообігу (101 633 особи, зокрема 69 976 від ішемічної хвороби серця). Онкологічні захворювання спричинили смерті 19 711 осіб.

Крім того, 7083 українці загинули в результаті зовнішніх причин (самогубства – 1357, ДТП – 882, отруєння алкоголем – 657, випадкове отруєння (крім алкоголю) – 499, умисні вбивства – 365, загибель на пожежі – 358, утоплення – 220).

Через хвороби органів травлення померло 5940 людей. Від симптомів, не класифікованих у рубриках Держстату – 5308.

Хвороби органів дихання забрали 3571 життя (з них грип і пневмонія 1974).

Інфекційні та паразитарні хвороби стали причиною смерті 2032 осіб (серед них туберкульоз – 892, СНІД – 860).

Найменше за перші три місяці 2020 р. в Україні померлих від COVID-19: 9 осіб. Однак ця цифра не збігається з даними МОЗ України, яке запевняло, що «за даними ЦГЗ, станом на 22:00 31 березня в Україні… усього зафіксовано 17 летальних випадків від COVID-19».

Однак завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило нагадує, що за причинами смерті краще аналізувати річну статистику, а не лише за перший квартал. У самій же статистиці за січень-березень, на думку Ірини Курило, немає нічого незвичного.

«Зима була надто тепла, по хворобах органів дихання немає есктраординарних якихось змін від місяця до місяця, – сказала вона у своєму коментарі  GreenPost. – Що ж до COVID-19, то в ідеалі він має йти в інфекційних і паразитарних (причому в рядочку "інші"). Код для COVID-19 скрізь вводили уже навіть не взимку, а пізніше». 

Отже, незбігання даних МОЗ та Держстату зумовлено організаційно-обліковими причинами, зокрема часовим лагом щодо реєстрації смерті, особливостями діагностики (визначення причини) тощо.

«Проблеми з обліком смертей за причинами в цей період були скрізь, – наголошує Ірина Курило. – В Італії ставили ковід усім, хто помер від будь-якого захворювання, але мав COVID-19, в інших країнах по-іншому… Помирають від серйозної "хроніки", яка в людини була, але люди жили б із цією "хронікою" ще десятиліття, якби не ускладнення, спричинені COVID-19... Тобто ковід запустив механізм незворотних змін в організмі (не обов’язково навіть пневмонійних, це може бути поліорганна недостатність – що в кого було слабке). Тому діагностика може впливати... А МОЗ фіксує смерті ковід-позитивних».

Також, на думку науковиці, цифри, оприлюднені Держстатом, не можуть нічого сказати про ефективність вжитих урядом обмежувальних заходів.

«Карантин у нас ввели з третьої майже декади березня, тобто навіть в ідеалі сюди потрапляє всього десять-дванадцять днів із кварталу», – підкреслює Ірина Курило.

Раніше ми писали про те, що Держстат не знає, від чого помирали українці в першому кварталі 2020 р.