Чому Рада не підтримує законодавчі ініціативи, подані міністром Абрамовським?

14 липня відбулось позачергове засідання Верховної Ради України, яке було присвячено питанням довкілля. Деякі з них вже очікували свого порядку денного понад два та більше роки. Що ж саме відбулось у цей знаменний день та в чому перемога, розбиралася редакція Грін Пост.

Які законодавчі ініціативи розглядали:

№3091 «Про Державний екологічний контроль» — було проголосовано.

Робота над реформою державного екологічного контролю розпочалася п’ять років тому і нарешті у першому читання була проголосована. Це справді перший крок до перемоги, адже чимало зусиль різними урядами було покладено заради цієї реформи та нового органу. Цей законопроєкт розроблявся заради ліквідації корупційної складової в Державній екологічній інспекції методом ліквідації старого та створення принципово нового органу, працівники якого будуть призначатися на конкурсній основі та матимуть високі заробітні плати. Законопроєкт створює інформаційно-телекомунікаційну систему заходів державного екологічного контролю, що забезпечить прозорість процесу перевірок, до якої будуть вноситись плани перевірок, плани заходів і звіти.

№4167 «Про зменшення промислового забруднення» — голосування провалено вже втретє, 193 — «за». Історія цього скандального законопроєкту вже не нова та досить складна.

«Проєкт Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» № 4167 мав на меті впровадження постійного моніторингу забруднення, прозорих правил видачі дозволів на викиди, та містив механізми, які поступово мали модернізувати промисловість до європейських стандартів викидів.

11 травня стало відомо, що в РНБО, проаналізувавши законопроєкт, відправили до Комітету ВРУ висновок. Відповідно до нього проєкт закону про промислове забруднення в нинішній редакції не враховує українські реалії та містить ряд критично-негативних норм, які несуть потенційні загрози для національної безпеки України. Це, зокрема, короткий період для переходу підприємств до нових екологічних норм (чотири роки), тим часом як у ЄС аналогічний перехід відбувся протягом декількох десятків років (у Польщі — 20 років, Словаччині — 17 років).

21 травня Верховна Рада України вдруге провалила у повторному першому читанні та відправила на доопрацювання проєкт Закону №4167 про реформу у сфері контролю промислового забруднення.

Протягом місяця було зареєстровано ще два альтернативні законопроєкти — №4167-2 та №4167-3. Окрім цього, 17 червня було зареєстровано третю версію проєкту Закону №4167.

Через те що законопроєкт стосується регулювання відносин між бізнесом і державою, було чимало пропозицій і зауважень, але врахували тільки можливість анулювання інтегрованого довкільного дозволу винятково на підставі рішення суду.

Понад те, як зауважує ЄБА, у тексті законопроєкту №4167 з’явилось негативне положення, зокрема, щодо наділення Міндовкілля дискримінаційними повноваженнями в частині розрахунку економічної доцільності введення найкращих доступних технологій і методів (далі — НДТМ) для прийняття рішення щодо надання відступу. На переконання бізнесу, НДТМ і будь-які економічні розрахунки мають затверджуватись винятково на рівні Кабінету Міністрів України, що дасть змогу забезпечити дотримання вимог Директиви з встановлення прозорих, недискримінаційних регуляторних правил.

Окрім цього, є висновок Експертної ради, в якому містяться дев’ять зауважень до чинної редакції законопроєкту. Також, на думку Головного управління Експертної ради, у проєкті досить часто відтворюється текст положень Директиви ЄС без їх адаптації до національного законодавства, що ускладнює розуміння положень проєкту (наприклад, поняття «найкращі доступні технології та методи управління»).

Цей законопроєкт розроблявся спільно з міністерством і його існування саме в такій редакції — також позиція чинного міністра.

№4461 «Про Смарагдову мережу» — голосування провалено: 199 — «за», направлено на доопрацювання.

Основний аргумент: спочатку потрібно все забудувати, а потім захищати. Але це — не так: він не забороняє будувати на території Смарагдової мережі.

Смарагдова мережа — це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Вона вже існує в Україні і в її складі 377 особливо цінних територій площею приблизно 8 млн га, що нанесені на публічну кадастрову мапу України.

№2351 Комплексний зоозахисний законопроєкт — абсолютна перемога: 285 — «за»!

Проєкт Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» від 30.10.2019 року № 2351 (далі — Проєкт № 2351), був одним з перших законопроєктів, зареєстрованих депутатами IX скликання.

Зокрема, Проєктом № 2351 передбачається:

• посилення кримінальної та адміністративної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами;
• усунення колізії в законодавстві та криміналізація жорстокого поводження з тваринами, що заподіяло тілесні ушкодження, але не завдало каліцтва — зараз відповідальність за ст. 299 КК України настає тільки якщо тварині завдано каліцтво;
• криміналізація насильницьких дій стосовно тварин, спрямованих на задоволення статевої пристрасті, що свідчать про схильність особи до насилля та неприродної поведінки, зокрема, існує ряд досліджень, які свідчать про зв’язок між педофілією та зоофілією, за що зараз українське законодавство передбачає лише адміністративну відповідальність зі штрафом;
• заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами шляхом введення окремої кримінальної відповідальності;
• правки, щоб зробити більш ефективним процес притягнення до відповідальності (обов’язок слідчого з призначення експертизи, можливість тимчасового вилучення тварини та ін.);
• додаткові вимоги щодо поводження із сільськогосподарськими тваринами, які зараз є найменш захищеною категорією (зокрема, передбачена заборона використання для роботи хворих, поранених, слабких, недогодованих тварин, утримання тварин у приміщеннях, в яких проводиться забій тварин або в яких знаходяться туші забитих тварин, заборона проведення біркування, знероження, кастрації та інших болісних процедур без знеболення тощо);
• до статті 37 Закону «Про тваринний світ» пропонується внести доповнення, яке надає право обласним радам затверджувати обласні Переліки рідкісних видів тварин, як вже є у Переліках рідкісних видів рослин, для захисту тварин, які потребують захисту не в межах всієї країни, а в певних областях;
• кримінальна відповідальність за контрабанду рідкісних видів тварин і рослин, і рослин, занесених до Червоної Книги України, Конвенції СІТЕС та Бернської Конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі).

Ще була низка законопроєктів від депутатів, які Рада також прийняла:

№ 5339 — Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

№ 5129 — Проєкт Постанови про імплементацію Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок.

№ 5200 — Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення у відповідність із Бюджетним кодексом України плати за спеціальне використання об’єктів тваринного світу та природних рослинних ресурсів.

№ 5339 — Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря — прийнято в першому читанні.

№ 4259 — Проєкт Закону про внесення змін до статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» щодо регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами.

№ 5650 — Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів.

Але, на жаль, найважливіші два, які булі підготовлені профільним міністерством, — не отримали належних голосів вже не вперше. Що це? Саботування роботи міністерства чи особисте ставлення до міністра Абрамовського (від депутатів чи, може, бізнесу)?

Чи може недоліки текстів вищезазначених законопроєктів команди міністерства або ж непрофесійність спеціалістів, які не врахували жодних зауважень бізнесу та міжнародних партнерів, подавши законопроєкт у старій редакції, розраховуючи незрозуміло на що.

Зазвичай на позачергових пленарних засіданнях є абсолютне лобі та приймають усе, що виносять, але не цього разу.

Редакція Грін Пост буде й надалі слідкувати за перебігом подій та інформувати про подальші екологічні ініціативи.