Чому падає тиск і як це виправити: радить кардіолог

Гіпотензія — зниження артеріального тиску (АТ) <100/60 мм. рт. ст. або падіння АТ більше, ніж на 20 %, розповідає лікар-кардіолог Оксана Самусенко.

Вона пояснює, що гіпотензію класифікують як гостру або хронічну.

При гострій гіпотензії артеріальний тиск зменшується раптово. Це може статися внаслідок масивної кровотечі, кардіогенного шоку як ускладнення інфаркту міокарда, сепсису тощо. Гостра гіпотензія призводить до ішемії головного мозку, зниженням функції життєво важливих органів.

Хронічна гіпотензія утримується тривалий час. Зазвичай вона не становить небезпеки для життя.

Кардіолог розповідає, що у підлітків та молоді частіше зустрічається так звана ортостастатична гіпотензія — зменшення систолічного АТ на 20, діастолічного на 10 мм. рт. ст. при зміні положення тіла з горизонтального на вертикальне. При вертикалізації близько 500-1000 мл крові переміщується у нижні кінцівки, внаслідок чого зменшується венозне повернення крові до серця та зменшується серцевий викид крові до судин.

У старшому ж віці більш характерна постпрандіальна гіпотензія — зменшення систолічного АТ >20 мм. рт. ст. протягом 2 годин після прийому їжі, або падіння систолічного АТ нижче 90 мм. рт. ст. Відбувається депонування крові в судинах органів шлунково-кишкового тракту.

Причини зниження артеріального тиску:

• фізіологічні (зневоднення, крововтрати, голодування, тривале перебування у задушливому приміщенні, передозування препаратів для зниження артеріального тиску;
• патологічні (вроджені вади серця, патологія клапанів, порушення серцевого ритму (пароксизмальні тахікардії, тахіаритмії), серцева недостатність, захворювання нервової системи, паркінсонізм, гіпотиреоз, анемії, недостатності надниркових залоз).

Кардіолог перераховує симптоми низького тиску:

• слабкість;
• запаморочення;
• стомлюваність;
• потемніння в очах;
• нудота;
• шум у вухах;
• сонливість;
• похолодання кінцівок;
• пітливість.

Насамперед кардіолог шукає причину та робить акцент на її корекції, пояснює Оксана Самусенко.

На допомогу прийдуть немедикаментозні методи:

• Вживайте достатньо рідини (до 2.5-3 л/добу).
• Споживайте достатньо солі (8-10 г/добу)
• Допускається прийом кофеїн-вмісних напоїв (кава, чай).
• Не забувайте про помірні фізичні навантаження (велосипед, пілатес, йога, аеробіка, біг, ходьба). Контролюйте тиск та частоту серцевих скорочень до та після фізичної активності.
• Корисними будуть повноцінний сон, збалансоване харчування, достатня кількість білкових продуктів, фруктів та овочів.

При постпрандіальній гіпотензії кардіолог радить їсти невеликими порціями, обмежити кількість вуглеводів у раціоні, уникати прийому дуже гарячої їжі та напоїв після їди.

Лікар наголошує, що за винятком адаптогенів (женьшень, елеутерокок), таблеток кофеїну, фармакотерапія призначається у випадку резистентної гіпотонії, яка супроводжується частими втратами свідомості та зниження якості життя.

«Доцільність, препарати та дози підбираються лікарем індивідуально!» — наголошує Оксана Самусенко.

Також ми писали, що робити, коли голова болить «від тиску»: розповідає невропатолог.