Чому деякі керівники зриваються на крик — і почуваються після цього краще
Не всі крики на роботі — емоційні зриви. Деякі керівники роблять це цілком свідомо.
Зображення згенеровано ШІ
Коли начальник підвищує голос, здається, що він не просто втрачає самоконтроль, а отримує від цього дивну емоційну відраду? Нове дослідження американських науковців підтверджує цю інтуїцію: для частини керівників крик — це не зрив, а інструмент управління, який, до того ж, викликає у них почуття задоволення. Про це пише «Зеркало».
Агресія як стратегія, а не помилка
Дослідження, проведене в Університеті Джорджії та опубліковане в Journal of Management, вивчало поведінку сотень менеджерів із різних галузей. Його результати кидають виклик уявленню про те, що керівники проявляють грубість винятково через втому або стрес. Насправді значна частина з них зізналася: вони кричать на підлеглих навмисно — з розрахунку, що це підвищує дисципліну та підкреслює їхній авторитет.
Автори дослідження пояснюють: коли керівник використовує агресію свідомо, вона приносить йому короткочасне емоційне полегшення і навіть почуття досягнення мети. Натомість ті, хто зривалися на крик імпульсивно, зізнавалися, що після цього почувалися виснаженими та винними.
«Мотивація має значення. Якщо керівник вдається до агресії навмисно — для демонстрації влади чи досягнення результату, — це впливає на його самопочуття і змінює сам характер цього крику», — зазначають дослідники.
Від соціальної агресії до саморегуляції
Науковці спираються на теорії соціальної агресії та саморегуляції. Ці підходи пояснюють, як людина «переробляє» свій гнів і як це впливає на її внутрішній стан. Цілеспрямоване використання агресії, особливо в контексті влади, може сприйматися не як моральне падіння, а як функціональний метод управління.
Це підтвердили й самі опитані менеджери. Частина з них прямо говорила, що кричить, аби підлеглі «робили як слід» або «не забували, хто головний». Саме ці керівники відчували себе краще після конфліктів — на відміну від тих, хто вважав свій спалах емоційною помилкою.
«Якщо людина підвищує голос, щоб зміцнити дисципліну або образ лідера, вона відчуває, що досягла результату. А коли крик — лише наслідок втоми, це, навпаки, погіршує стан», — пояснює професорка бізнес-школи Террі при Університеті Джорджії, Сзу-Хан (Джоанна) Лін.
Що з цим робити компаніям
На думку Лін, компаніям варто створювати системи, що знижують ризик токсичної поведінки серед керівництва. Адже навіть якщо агресія дає миттєвий ефект, вона завдає шкоди в довгостроковій перспективі.
«Бажання, щоб вас слухали, природне. Але досягати цього можна й без руйнівних методів. Якщо ми хочемо виховувати справді ефективних лідерів, вони мають перш за все визнати наявність проблеми», — наголошує дослідниця.
Нагадування про цінність гідності й людяності — не просто етичний жест. Це стратегія збереження здоров’я і довіри в колективі. Особливо в час, коли українське суспільство переживає безпрецедентну напругу і втрати, робочі стосунки не мають перетворюватися на новий фронт боротьби.
Більше новин читайте на GreenPost.
