Бусликів убиває осушення боліт

Чому усе менше лелек ми бачимо біля водойм? Одні вважають, що причина - мисливці, які убивають птахів на зимівлі у теплих краях. Але українські орнітологи наполягають, що сильніше впливає на лелек посуха, однією з причин якої є знищення боліт та заплав річок, і що ці болота та річки треба негайно усі брати під охорону, а "убиті" - відновлювати.

Першої думки притримуються працівники Сумського рибоохоронного патруля. Причину вони бачать у браконьєрах у Африці. 

"Кожному рибаку люба картина, коли лелека величаво прогулюється на березі водойми. Але з кожним роком на місця гніздування їх повертається все менше. Причина проста – в африканських країнах на лелек безжалісно полюють", - пишуть рибоохоронці.

І цитують німецьких дослідників

“Велику тривогу вчених викликає висока смертність чорногузів на прольоті і в місцях зимівлі. У багатьох країнах Африки білий лелека є традиційно мисливським птахом. М’ясо споживається в їжу, кістки ніг йдуть на трубки, пір’я використовують для прикрас, навіть із дзьоба роблять чаклунські засоби. У Північній і Західній Африці близько 80 % випадків загибелі лелек припадає на відстріл”, – йдеться у дописі німецького орнітолога X. Шульца.

За підрахунками німецького орнітолога, на східному пролітному шляху щороку відстрілюється від 5 до 10 тисяч лелек, з них від 4 до 6 тисяч у Лівані.

"Користувачі соцмережі обурені, адже поки в Україні намагаються врятувати кожного птаха, який травмувався чи зазнав якихось інших ушкоджень, в Африці, куди лелеки літають зимувати, їх винищують сотнями, або навіть тисячами. Ці фотографії зроблені в Лівані. Там полювання на білого лелеку є традиційним і звичним явищем", - додають рибоохоронці.

Іншу думку має відомий український орнітолог, заступник директора за наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко.

"Люди надивилися в інтернеті страшилок про загибель лелек у Лівані й час від часу піднімають алярм, що там їх скоро всіх перестріляють, а порожні гнізда в наших краях саме від того. Багаторічний моніторинг популяції білого лелеки в Україні дає змогу відповісти на питання, наскільки суттєвою для неї є загибель птахів на Близькому Сході", - розповів GreenPost Віталій Грищенко.

Він наводись свої розрахунки.
"Трішки арифметики. За даними вищезгаданого Хольгера Шульца (Schulz, 1988), який спеціально вивчав міграцію та зимівлю лелек в Африці й на Близькому Сході, під час громадянської війни в Лівані (вона точилася в 1975-1990 рр.) щороку вбивали 3-5 тис. лелек. Через Близький Схід мігрують птахи східної популяції, які гніздяться в багатьох країнах Східної та Центральної Європи. Загальну її чисельність, за даними обліку в 1994-1995 рр., оцінювали у 140-150 тис. гніздових пар (відповідно, особин у два рази більше, і це тільки дорослі птахи, ще можна додати 300-500 тис. молодих - восени, до весни, звичайно, залишиться менше). Тобто гинуло не більше 1% популяції. Причому, нагадаю, це було під час війни, коли повна безконтрольність, повно зброї на руках і т.д. Зараз порядку все-таки трохи більше", - пояснює український орнітолог.

А тепер інші цифри. Щодо лелек в Україні.

"За даними моніторингових спостережень у 1992-2019 рр., лелеки в Україні в середньому вирощують 2,44 пташеняти на пару, що брала участь у розмноженні. А, наприклад, у 2015 р. через сильну посуху цей показник зменшився до 1,86. Це менше на 0,58. Чисельність гніздової популяції білого лелеки в Україні зараз становить приблизно 40 тис. пар. Тобто популяція загалом не дорахувалася порядка 20 тис. пташенят. І це тільки в Україні і тільки за один рік. А посуха добряче прогулялася й по сусідніх країнах, охопила Білорусь, Польщу, частину Росії та ін. Це ще мінус десятки тисяч лелечат, які загинули у гніздах, або й узагалі не народилися. А посуха ж триває вже не один рік. Як бачите, погодні умови в місцях гніздування можуть створити проблеми для популяції лелек у десятки разів більші, ніж будь-який розгул браконьєрства", - наводить сумну статистику вчений.

То ж наскільки серйозною проблемою є загибель лелек у Лівані та інших країнах на шляхах міграції?

"Звичайно, це погано, але на загальному фоні одвічної "гри" життя та смерті вона є лише краплею в морі. Принаймні, не там слід шукати причину появи великої кількості порожніх гнізд. Банальні й малопомітні причини можуть мати набагато більший ефект, ніж те, що б'є нас по емоціях. Фотографії з розкладеними десятками вбитих лелек, звичайно, вражають, але сильна злива у другій половині травня (коли пташенята ще зовсім малі й беззахисні) здатна наробити не меншої біди", - резюмує вчений.

Окремо варто виділити й таку причину, як посуха.

" На ситуацію в Україні загибель лелек на шляхах прольоту та на місцях зимівлі зараз впливає мало. Найбільша біда за останні роки - посуха в місцях гніздування. Вплив цього фактора може локально підсилюватися знищенням кормових біотопів - розорювання луків, занепад тваринництва і т.п.", - додає Віталій Грищенко.

Про причини зниження чисельності лелек у Європі пише Horst Sobota.

"У разі посухи виживаність пташенят знижується. Пара батьків залишається з меншою кількістю потомства. Це пов’язано з тим, що значну частину раціону також складають безхребетні. У разі загибелі дорослого лелеки гніздо буде порожнім. Нульове потомство.

Сільське господарство відіграє значну роль. В Іспанії, після впровадження зрошувальних систем, кількість лелеки зросла в останні роки. У Польщі воно впало з 54 000 дo 48 000 Пар. У Данії, якщо лелека хоче встановити гніздо, викликаються муніципальні служби і видаляється гніздо на даху. (інформація від поляка, який кілька років працював у Данії, лісника за освітою), - пише дослідник.

І окремо фіксує увагу на "струнній проблемі".

"Окрім серйозної проблеми обмеження кількості природних кормів, ще одне негативне явище - це струни (дроти, мотузки, штучна волосінь тощо - ред.) для сільськогосподарського виробництва, залишені на полях. Використовуються птахами для побудови гнізд. Струни обплутують ноги пташенят, часто засуджуючи їх до смерті. Ми можемо допомогти пташенятам. Однак для ефективного захисту лелеченят варто долучитися до збирання струн з полів та луків під час відвідування сільської місцевості", - наголошує Кшиштоф Конічний, природознавець із природничого фонду «Про Натура».