Пандемія COVID-19 примусила українських законотворців переглянути деякі норми та положення у світлі нових викликів. Щоправда, часто після цього перегляду стає гірше, ніж було. Ми вже писали про те, як у результаті намагань Верховної Ради збільшити «коронавірусні» виплати медикам, ці виплати лише зменшились. Ситуація з нарахуванням допомоги по тимчасовій непрацездатності також склалася дивна: після законодавчих нововведень і розмір виплат зменшився, і нараховувати їх починають пізніше.
Чому так вийшло?
Раніше з карантином усе було чітко і зрозуміло: у законодавстві було прописано, за яких обставин і яким чином він має накладатися. Однак наріжним каменем запровадження карантину та всіх супутніх процесів було існування санітарно-епідеміологічної служби (СЕС), яку, як ми пам’ятаємо, на вимогу міжнародних партнерів остаточно ліквідували ще у 2017 році під егідою боротьби з корупцією. Проте події останніх кількох місяців показали, що, як у відомому анекдоті, «це була несуча фігня».
Що ж ми маємо?
Згідно досі чинного закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед підстав для нарахування і виплати лікарняних є «перебування в карантині, накладеному органами санітарно-епідеміологічної служби».
Якби карантин було оголошено СЕС, то за наявності страхового стажу понад 8 років лікарняні сплачували би в розмірі 100% зарплати (ч. 1 ст. 24 Закону).
Але зі зникненням СЕС зникли і законні підстави для нарахування таких лікарняних людям, змушеним сидіти в ізоляції.
Це ще не все. «Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини» (ч. 7 ст. 22 Закону). Тобто оплачувався би весь вимушений прогул, від першого до останнього дня.
А що тепер?
СЕС немає, коронавірус є. Тому до закону додали ще одну підставу для отримання виплат: «перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій».
(ч. 1 ст. 22 Закону).
Тобто тепер підставою для отримання лікарняних є не сам карантин, а лише самоізоляція під медичним наглядом, якщо вам поставлено діагноз COVID-19. Усі інші, так би мовити, відпочивають.
Та й нараховують ці лікарняні лише з шостого дня (ч. 2 ст. 22 Закону).
І тільки в розмірі 50% від зарплати (ч. 2 ст. 24 Закону). Виняток становлять лише медики, які, як і раніше, мають право на 100% зарплати.
І всі ці нові правила є цілком законними, пояснює адвокат ЮК «Альянс Правових Сил» Христина Людкевич.
«На мою думку, коли СЕС ліквідували, просто було потрібно привезти у відповідність усі законодавчі норми, зокрема закон про обов'язкове соціальне страхування, – говорить вона. – Нарахування лікарняних у розмірі 50% від заробітної плати замість 100 є законним, оскільки проводиться на підставі змін, внесених до закону "Про державне обов'язкове соціальне страхування". Інше питання – це приведення у відповідність законів і постанов Кабінету Міністрів, щоб не було двозначного трактування одних і тих самих норм. Ну і третє – оскільки на сьогоднішній день ці норми не визнані неконституційними чи такими, що не підлягають виконанню, то на підставі них буде здійснено нарахування».
Нині Окружний адміністративний суд м. Києва розглядає позов про визнання протиправною постанови Кабміну про ліквідацію СЕС. Але цей процес тривалий, а діяти треба вже зараз. Та й навіть якщо суд вирішить відновити СЕС, вона не постане одномоментно. І якщо МОЗ, не чекаючи рішення суду, доведе до логічного кінця раніше озвучені наміри повернути СЕС, то вона все одно не постане одномоментно.
Тому «маємо те, що маємо». За цей карантин населенню точно ніхто не заплатить. Єдина надія – що на майбутнє буде зроблено висновки.