Догори
Дати відгук

Будівництво Каховської ГЕС-2: зміни, які структурно руйнують наші екосистеми

Будівництво ГЕС на Дніпрі несе низку загроз.

14 хв на прочитання26 Травня 2021, 17:18
Каховська ГЕС Каховська ГЕС
Поділитись:

Чиста питна вода, зменшення її дефіциту, захист і відновлення екосистем — одна з цілей сталого розвитку ООН. Ще одна, не менш важлива, — стимулювання розвитку екологічно чистої енергетики. Зокрема, через розширення виробництва джерел сонячної, вітрової енергії, пошуку нових технологій акумуляції та свідомого споживання.

У грудні 2019 р. ЄС представив Європейський зелений курс, ціль якого — протягом 30 років перетворити Європу на перший у світі кліматично нейтральний континент. А вже у 2020 році затвердив стратегію біорізноманіття, у якій, зокрема, планує відновити щонайменше 25 тис. км річок.

У грудні 2020 року уряд України затвердив перелік пріоритетних для держави інвестиційних проєктів на три наступні роки. Серед них — будівництво Каховської гідроелектростанції — 2, Канівської гідроакумулюючої електростанції, реконструкція другої черги гідроелектростанцій і будівництво третьої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції.

Каховська ГЕС

 

Основним документом для рішення була Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року, ухвалена кабінетом міністрів у 2016 році. Програма спрямована на підвищення стійкості та надійності роботи об’єднаної енергетичної системи України та інтеграцію її в Європейську енергетичну систему, а також на зменшення обсягу споживання паливних ресурсів і техногенного навантаження на довкілля, а також збільшення потужності ГЕС і ГАЕС у загальному енергетичному балансі до 15,5 %.

Проте екологи, громадські активісти, юристи проти такого рішення. Їх непокоїть відсутність у Програмі експертних обґрунтувань, оцінки сучасного стану водних екосистем, публічного обговорення та погодження з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів і Державним агентством водних ресурсів України. Будівництво Каховської ГЕС — 2 може пошкодити історико-культурну спадщину, зокрема пам’ятку архітектури національного значення «Вежу Вітовта». Низка правозахисних організацій протягом п’яти років оскаржує цю програму розвитку в суді.

Більшість проєктів Програми розвитку реалізують ПАТ «Укргідроенерго», проєкт «Добудова Ташликської ГАЕС — державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». 

Про ситуацію з упровадженням програми розвитку гідроенергетики, загрозами великого будівництва й альтернативними варіантами виробництва електроенергії говорили після перегляду документальної стрічки «Ґабріель повідомляє з чемпіонату світу», який організували низка кіноклубів Docudays UA під час Кампанії зі збереження довкілля — на підтримку реформи сфери довкілля в межах проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!», що фінансується Європейським Союзом і Національним фондом на підтримку демократії.

Серед учасників обговорення були Руслан Гаврилюк, Голова Ради Національного екологічного центру України, Дмитро Іванов, співкоординатор водного напрямку та керівник Канівського підрозділу Національного екологічного центру України, Наталя Бімбірайте, голова правління «Культурного центру Україна-Литва», Олександр Степаненко, виконавчий директор ЕГО «Зелений світ» і Софія Шутяк, провідна юрисконсультантка МБФ «Екологія – Право – Людина». Модерували подію Наталка Добрянська та Володимир Ханас. 

Яка позиція держави щодо Каховської ГЕС — 2?

Будівництво Каховської ГЕС — 2 передбачене на наявному водосховищі у Херсонській області в межах територій Новокаховської міської ОТГ. Основним аргументом для будівництва є неповне використання гідроенергетичного потенціалу Дніпра — здатність річки виробляти електроенергію. У результаті передбачають приріст виробництва електроенергії через зменшення холостих обертів і зміни режиму роботи електростанцій. Представниця компанії «Укргідроенерго» Оксана Гуляєва стверджує, що Каховське водосховище не змінить рівень експлуатації та не буде використовуватись додаткова вода для ГЕС-2:

«Вода розподілятиметься між вдома станціями. Зміниться режим: станція  працюватиме не цілодобово, а дві години зранку та дві години ввечері. Необхідна екологічна витрата води — 500 метрів кубічних за секунду для осіннього періоду залишиться, але забезпечуватиметься обома станціями».

У лютому 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надало висновок щодо впливу на довкілля від будівництва Каховської ГЕС — 2. Міністерство вважає допустимим за дотримання екологічних умов провадження діяльності. 

Що стосується Дністровської ГЕС, то за словами представниці Укргідроенерго, проєкт будівництва призупинено до моменту розробки схеми оцінки гідроенергетичного потенціалу річки.

Які небезпеки вбачають екологи?

Понад 80 років тому на території України збудували першу гідроелектростанцію на Дніпрі — ДніпроГЕС. Її розміщення обрали з урахуванням найбільшого перепаду рівнів води, важливого для ефективного використання в гідроенергетиці. Наступні гідроелектростанції на Дніпрі побудовані на рівнинних ділянках річки. Тому були затоплені великі території орних земель, населених пунктів, тисячі людей виселили. Найнижче за течією розташована Каховська ГЕС. Схожий підхід використали для створення каскадів ГЕС на Дністрі. Нині приблизно 1 % території України — дно водосховищ.

Олександр Степаненко стверджує, що проєкт будівництва ГЕС, який нині пропонує Укргідроенерго, не відрізняється від підходу радянських стратегів:

«Вони всі передбачали грубе брутальне втручання в річкову екосистему: глухі греблі, глибокий підпор, затоплення прилеглих територій. У результаті — втрати природної, історико-культурної спадщини та туристичного потенціалу. Під час будівництва Каховської ГЕС затопили частково Хортицю, повністю Великий Луг — житницю Запоріжжя, задля Ташлицької ГЕС зруйнували частини Бузького Гарду, останнього притулку запорожців, Канівської ГЕС — шевченківські місця, Дністерської — багату культуру, яка формувалася в долині річки, масу пам’яток історико-культурної та природної спадщини, під загрозою перебуває Дністровський каньйон». 

Наталя Бімбірайте вважає, що подібні проєкти показують насамперед відсутність свідомої державної політики:

«Ми оголошуємо, що розвиваємо на Херсонщині та півдні країни туризм. Водночас, проєкт будівництва ставить на ньому хрест, як мінімум на період будівництва. Ніхто не узгоджував проблему розвитку аграрного сектору. Ще один важливий аспект — економічна доцільність. Вкладається 18 мільярдів кредитних гривень, кредит вішається на державу. У результаті обіцяють тисячу робочих місць. Але чи не занадто дорогі робочі місця?». Експертка переконана, що нині час не нового будівництва, а переосмислення того, що маємо: екологічних, економічних і соціальних наслідків.

Дмитро Іванов також стверджує, що немає злагодженого аналізу ситуації на рівні держави:

«Водосховища підняли рівень Дніпра, тож притоки опинилися нижче його рівня. Тридцять чотири насосно-компресорні станції перекачують їх. Кількість електроенергії, яка витрачається для цього, більша, ніж її виробляє ГЕС. Це повністю нівелює виробництво електроенергії із шести ГЕС на Дніпрі». 

Будівництво третьої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції негативно вплине на екосистему річки не лише на території України. Дністер — транскордонна річка, тому є небезпека погіршення відносин між державами, де він протікає. Олександр Степаненко розповів, що всі екологічні ризики та негативи отримує район нижньої течії Дністра — внаслідок діяльності Дністровської ГЕС:

«Навесні річка стикається з дефіцитом паводкової хвилі, яка є життєдайною для дністровських плавнів і Дністра в нижній течії. Змінюється гідробіологія та температурний режим річки. Екосистема річки за ті 30 років існування Дністровського гідровузла дуже постраждала. Молдовська сторона постійно наголошує, що за це від України має бути якась компенсація».

Будівництво ГЕС впливає і на міжнародні зобов’язання України у сфері охорони водного середовища. Україна є учасницею ряду міжнародних ініціатив: Бернської конвенції та Смарагдової мережі, Кіотського протоколу, подала запит на участь у стратегії Європейського зеленого курсу. 

Софія Шутяк зауважила, що в межах Водної рамкової директиви держава зобов’язана розробити до 2024 року План управління басейнами річок України — оцінки сучасного стану, розгляду кожної річки як цілісної екосистеми.

Як руйнуються природні режими?

«Екосистеми — це той ресурс, завдяки якому ми живемо», — стверджує Руслан Гаврилюк.

На його думку, Дніпро нині вже не річка, а каскад водосховищ, гідроелектростанції — тромби, які закупорюють течію. Єдина природна частина — після греблі Каховського водосховища. Каховська ГЕС — 2 однозначно посилить змінений природний режим водосховища. В цьому переконаний Дмитро Іванов:

«Зменшена швидкість течії річки, її проточність. Цвітіння Дніпра багато в чому пов’язане з тим, що змінена проточність, а з нею — іхтіофауна. Зруйновані береги, прибережні водосистеми. Підвищився рівень ґрунтових вод: відбувається засолення, або навпаки — ґрунтовий рівень зменшується. Це ті зміни, яких ми не бачимо. Але вони структурно руйнують наші екосистеми».

Тому водосховища, на його думку, — вороги природи. Також через водосховища Дніпро не здатен самостійно перебороти вплив скидів забрудненої води з великих міст. До того ж, водосховища шкодять викидами у повітря метану, який впливає на кліматичні зміни.

Руслан Гаврилюк погоджується з відомим твердженням, що водосховища забезпечили людей питною водою. Це одна з екосистемних послуг річок. Проте не єдина. Так звані екосистемні послуги обраховуються за різними показниками. Тому, за словами Руслана, держава має не просто говорити:

«Використаймо потенціал Дніпра, тому що він є».

А врахувати інструменти, які міжнародна асоціація гідроенергетики вже впроваджує. І українські гідроенергетики, члени цієї асоціації, чомусь не бачать їх — прозорих інструментів оцінки проєктів».

Чи є альтернативні рішення?

Експерти стверджують, що думка про надзвичайну корисність, екологічність гідроенергетики за сучасних умов є хибною. Нині її основна функція — підтримка балансу в загальній енергетичній системі України, акумулювання енергії. Сонячні, вітрові електростанції не здатні зупинитися та виробляти менше. Водночас, вони не можуть працювати вночі у безвітряну погоду. Атомні електростанції виробляють надлишок електроенергії, яка не споживається повністю. 

У пікові години навантаження енергосистемі потрібні швидкі джерела створення енергії. Їхню роль виконують гідроакумулюючі станції. Майже 40 років триває будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції. Нині працюють лише три гідроагрегати. Коли запустять усі сім, вона стане найбільшою гідроакумулюючою станцією в Європі. 

Проте такий спосіб балансування не безальтернативним. Технологій маневрування потужностей в енергосистемах нині існує декілька десятків: хімічні, термічні, механічні, електричні. Однією з нових можливостей є акумуляторні поля. Це системи накопичення електроенергії у вигляді великих промислових літій-іонних акумуляторів. Їхні переваги — мобільність, швидкість будівництва, дешевизна. Вони накопичують електроенергію, коли потреба в ній невисока, і віддають — у період пікового навантаження. Та найважливіше те, що вони не впливають на екосистеми.

Системи накопичення електроенергії у вигляді великих промислових літій-іонних акумуляторів

 

«Найвідоміша акумулююча станція побудована в Австралії компанією Тесла, — говорить Денис Іванов. — За кілька років свого існування це дало змогу зекономити приблизно 40 % електроенергії за рахунок комп’ютерної системи балансування виробництва та споживання. Крім того, вона вдвічі дешевша, а таке акумуляторне поле займає лише 1 га території».

Найбільшою проблемою наразі, на думку експерта, є те, що наша держава не хоче займатися пошуком альтернативних джерел накопичення енергії:

«Жоден склад уряду за весь час не провів аналізу способів маневрування енергосистем, які будуть найбільш ефективним для екології, науки, економічної доцільності. Незалежний, проведений державою, а не окремим господарюючим суб’єктом, зацікавленим у гідроенергетиці. Це має бути замовлення уряду академії наук. Академія наук має провести величезне дослідження технологій, які існують у світі й ефективні для української енергосистеми. Ми на цьому наполягаємо багато років, але уряд нас не чує». 

Гідроенергетика справді ефективна у певних природних умовах, коли є великий перепад рівнів, — наголошує Руслан Гаврилюк.

«Норвегія дозволяє собі розвивати гідроенергетику та забезпечувати нею понад 90 % енергобалансу та ще покривати пікові навантаження Німеччини. В України такого потенціалу просто немає. І Дніпро –- це найбільш яскравий приклад знищення річки для цілей електроенергетики. Ніде рівнинна річка не є повністю зарегульована», — сказав він.

Як можна вплинути на ситуацію?

Міжнародний благодійний фонд «Екологія – Право – Людина», який представляє Софія Шутяк, як і Національний екологічний центр України, оскаржують план розвитку гідроенергетики до 2026 року. Проте наразі у жодної організації немає успішного рішення. Справа вже третій рік «висить» у Касаційному суді.

«Коли ми говоримо про вплив на довкілля, то всі хочуть побачити шкоду вже,  — продовжує Софія, — а саме прийняття документу безпосередньої шкоди не породжує. Тому цей механізм потребує напрацювання практики юристами».

Також Національний екологічний центр України надсилає звіти до різних європейських моніторингових ініціатив. Зокрема, до мережі «Бенквоч» (CEE Bankwatch Network), яка стежить за екологічною, соціальною та економічною безпекою проєктів, які фінансують європейські фінансові структури.

«Маємо прецедент щодо Канівської ГАЕС, — пояснює Дмитро Іванов. — Після нашого звіту до «Бенквоч» фактично зупинене фінансування проєкту ГАЕС: підтверджена екологічна небезпека або відсутність гарантії, що цієї небезпеки не буде».

Проте громадськість також має дієві інструменти впливу. З жовтня 2018 року діє Закон «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі — СЕО). Тому будь-які документи стратегічного планування, які впливають на довкілля, мусять проходити СЕО. І кожен/кожна може взяти в ній участь.

Інший дієвий інструмент – рішення об’єднаних територіальних громад, які нині розробляють велику кількість нових документів, зокрема, як використовувати воду і звідки брати електроенергію.

Історія, пов’язана з програмою розвитку гідроенергетики, проблемами, які вона несе, передусім є загрозою порушення права людини на безпечне довкілля, – переконаний Денис Іванов. Порушується право людини на участь в обговоренні своєї екологічної долі у діалозі з державою.

 ***

В українських реаліях радість від посилення енергетичної системи не компенсує невідворотні руйнування екосистеми. 

Інформування – той спосіб, який кожен із нас може використовувати для того, щоб ці невідворотні зміни не відбулися. Перегляд кінострічки та обговорення проєкту будівництва Каховської ГЕС 2 – частина кампанії по збереженню довкілля – на підтримку реформи сфери довкілля, які організовані кіноклубами Docudays UA при КП «Тернопільська кінокомісія» (Тернопіль), Чортківській  центральній районній бібліотеці (м. Чортків, Тернопільська область), СЗШ № 48 (Львів), ГО «Патронус» (Львів), ГО «Докудейз» (Київ, Херсон), Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка (Чернівці) в межах проєкту «Мережа DOCU/CLUB – за реформи!», що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.

Слідкувати за ходом кампанії, або ж долучитися до неї можна на фейсбук-сторінці Мережі DOCU/CLUB.

Матеріал створено спеціально для Greenpost.ua.

Нагадаємо, що «Укргідроенерго» не погоджується з рішенням Херсонської ОДА, яке зупиняє розробку і подальше будівництво Каховської ГЕС-2.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Енерго
Опалення
Стало відомо, коли у Києві розпочнеться опалювальний сезон
1 хв на прочитання8 годин тому
Фото:
Альтернативна енергетика і технології майбутнього в Україні
На Черкащині запустили дві сонячні електростанції потужністю 56,25 МВт 
1 хв на прочитання9 годин тому
Електроенергія
Тисячі киян залишилися без світла, решті приготуватися: у ДТЕК попередили про відключення
1 хв на прочитання15 годин тому
В Британії знищили 90-метрові вежі старої вугільної електростанції: вражаюче видовище (ВІДЕО)
1 хв на прочитання16 годин тому
Створено електричні панелі на біооснові, які придатні для переробки
1 хв на прочитання13 Жовтня 2021
Зеленський заявив, що на енергомодернізацію Україні потрібно 300 мільярдів гривень
1 хв на прочитання12 Жовтня 2021
Фінляндія побудує найпотужнішу сонячну станцію на 500 га занедбаних торфовищ
1 хв на прочитання12 Жовтня 2021
Пенсіонерів на Рівненщині обікрав "перевіряючий" газового лічильника: забрав 28 тисяч
1 хв на прочитання09 Жовтня 2021
Більше з GreenPost