Близькі люди у містах, які бомблять: що робити

Психолог Ольга Демчук розповіла, що робити тим, хто хвилюється за своїх родичів, які зараз перебувають у зоні бойових дій.

«Дуже важливо зрозуміти, що у вас може виникнути відчуття провини. Почуття провини за те, що вони залишилися там, у небезпеці, а ви змогли виїхати на більш спокійну територію. Ваше почуття провини штовхатиме вас на нав'язливу поведінку, на гіперопіку та гіпертурботу. І ви такою поведінкою не допоможете цим людям, а навпаки, зробите їхнє життя ще більш нестерпним», — наголошує психолог.

Вона пояснює, що, коли ви збираєтеся когось підтримувати, насамперед важливо поспостерігати за власним емоційним станом. Якщо ви перебуваєте в тривозі і страху, то насамперед треба заспокоїти себе, а потім уже дзвонити чи писати.

«Це здається, що наші повідомлення не передають наш стан. Передають.

Якщо ви справді хочете допомогти, а не позбутися почуття провини, треба спочатку заспокоїтися. Якщо ви відчуваєте, що ваш емоційний стан більш-менш вирівнявся, тоді можна писати або дзвонити. Але, наприклад, я, коли спілкуюся з тими людьми, які залишилися зараз у Києві, Херсоні, питаю: можна, я тобі зателефоную? Я не роблю це з власної ініціативи, тому що людина може, не знаю, ховатися, бігти, може перебувати в стані, коли їй нестерпно говорити, але через те, що вона не може відмовити, вона знімає трубку», — розповідає Ольга Демчук.

Також психолог наголошує, що важливо не звантажувати власну тривогу цим людям — «я за тебе так хвилююся», «я за тебе переживаю», «мені страшно» тощо. Адже ви повинні зробити так, щоб цим людям стало легше, а не важче.

Ольга Демчук пояснює, що важливо зрозуміти, в якому стані людина зараз. Це може бути стан манії (гіпертревоги), коли вона швидко говорить, «таке враження, що ви з нею говорите, а вона біжить». Треба знижувати цей манійний стан, постаратися заспокоїти людину. Це можна зробити навіть тембром голосу, швидкістю мовлення — треба її якнайбільше уповільнити.

Психолог розповідає, що людина може перебувати і в протилежному стані, коли вона інертна, спустошена, не може говорити, не може нічого робити. У такі хвилини дуже важливо не теревенити, налаштуватися на ту хвилю, на якій перебуває ця людина.

Можливо, почистити зуби — це вже подвиг у цьому стані. Або прийняти душ, або приготувати собі їжу. Можна м'яко та акуратно запитати: «Ти їв сьогодні? Ти був у душі? Чи вдається тобі виходити надвір?» І в жодному разі не треба його бадьорити, говорити «давай, зберись, почисть зуби, приготуй собі їжу!» Бо коли ви даєте такі поради, ви вже перевантажуєте таку людину, і вона почувається ще більш неповноцінною, ніж відчувала до цього», — говорить Ольга Демчук.

Вона підкреслює на важливості точного уявлення, в якому стані зараз той, кого ви вирішили підтримати.

«Якщо людина перебуває у стані манійному, то важливо її гальмувати. Якщо ж вона впала у депресивність, у спустошеність, то важливо бути поруч і спробувати загітувати хоча б на маленькі дії, які дозволять відчути себе живим», — узагальнює психолог.

Також ми наводили 10 порад, як запобігти ПТСР.