Бій із Covid-19 біля лінії розмежування: на Донеччині бракує ПЛР-тестів та ліків

Поширення коронавірусу в Україні створює додаткові випробування для жителів територій, розташованих у сотнях метрів від війни. Люди, які роками перебувають під загрозою, що прийшла від східного сусіда, вимушені ще й боятися смерті від вірусу та жити під суворим наглядом правоохоронців. У період карантину на Донеччині діють обмеження, масковий режим та заборони, деякі з яких суворіші, як у інших областях країни. Водночас, офіційна статистика МОЗу свідчить, що від початку поширення коронавірусу в Україні, недуга забрала життя понад 760 людей регіону. GreenPost дізнавався про боротьбу з поширенням Covid-19 та обставини, у яких сьогодні перебувають мешканці Донецької області.

ПЛР-тести роблять тільки після госпіталізації до лікарні

Жителі Покровська, які виявили симптоми Covid-19 та звертаються за медичною допомогою розповідають, що не мають змоги зробити ПЛР-тест за направленням від сімейного лікаря, розповідає голова ГО «Твій шлях», яка працює на Донеччині Олександр Івашков.

«У Покровську зробити безкоштовний ПЛР-тест у державних клініках просто так неможливо. Його виконують лише після госпіталізації, якщо у тебе запідозрили Covid-19 та таки госпіталізують. А якщо людина просто захворіла та має симптоми, на тест її не направлять. Можуть лише порекомендувати самостійно зробити у приватній клініці чи лабораторії, які є у місті. Кажуть, що коштує платний 800 грн», – каже Олександр Івашков.

Тетяна Моісєєва служить військовим капеланом у Мар’їнці. Під кінець осені мала підозру на коронавірус. Однак, так як має декларацію з сімейним лікарем за межами Донеччини, лікувалася самостійно. Каже, місцевий лікар направив на рентген, який змогла зробити і у Мар’їнці і у сусідній Красногорівці.

«У мене не зникав нюх та смак, але рентген показав запалення легенів. Лікар на тестування не направляв. У Мар’їнці єдина поліклініка та є державна лабораторія. У сімейного лікаря мене та інших людей, яких я бачила у коридорі, приймали добре. Носились зі мною, телефонували, запитували, як справи», – згадує військовий капелан Тетяна Моісєєва. 

Жінка розповідає, що коли мала перші ознаки захворювання була не проти здати тест за гроші, проте у Мар’їнці приватних лабораторій немає. Відтак, вибору у людей окрім як розраховувати на систему державну не залишається.

«Мар’їнка невелике місто. Раніше 11 тисяч було населення, це був районний центр, зараз там людей менше. Працює лише поліклініка. У сусідній Красногорівці за 20 км є лікарня, там місто побільше. Але лікарню сильно розбомбили і зараз її відновлюють. Люди можуть також їхати на діагностику до Покровська – це кілометрів 60-70 від Мар’їнки, там трошки побільше лікарня. Але чи там є приватні лабораторії для того, щоб зробити ПЛР-тест – не знаю», – каже Тетяна.

Тетяна одужала всередині грудня, тоді вже не претендувала на ПЛР на Донеччині. Водночас, відповідно до нових приписів МОЗу, такі прояви хвороби, як у неї є показами для отримання направлення на безкоштовний ПЛР від держави. Про це повідомляв очільник МОЗу Максим Степанов. На брифінгу уже 11 січня він розповів, що відповідно до нових стандартів надання медичної допомоги, які було змінено у грудні 2020 року, лікарі мають направити на безкоштовний тест як пацієнтів із симптомами ГРВІ, так і осіб, які перебували у контакті з хворими на COVID-19. Однак, враховуючи, що у місцевій медустанові тримали з жінкою-капеланом контакт, проте так і не запросили на ПЛР, вочевидь, до регіону таке розпорядження ще не дійшло.

Ліків для хворих на Covid-19 бракує

Основна проблема у самостійному лікуванні жителів населених пунктів, які розташовані біля лінії розмежування – що ліки у аптеках або відсутні або продаються з суттєвою націнкою. Враховуючи, що на звільненій території населення не надто забезпечене роботою та не можуть похвалитися високими заробітними платами, доступ до медикаментів – вагома проблема, розповідає військовий капелан Тетяна. 

«У місті є тільки дві аптеки. Але коли я відчула, що захворіла та вирішила купити собі вітаміни – вітамін С, цинк, елементарне, то у нас в аптеках їх не було. Тому вітаміни мені присилали знайомі з Запоріжжя. Так само люди, які живуть у Мар’їнці, розповідають багато історій, коли не могли навіть купити антибіотики, які їм виписували. Були прикрі випадки, коли вони чекали, поки надішлють, і помирали не дочекавшись. Таке було теж. Мені частину антибіотиків привезли і кололи мої знайомі, а які виписала лікар у поліклініці, то змогла в аптеці купити. Але там ціни захмарні в аптеці. Якщо була можливість поїхати до Курахова та купити там, де вибір аптек більше і ціни однозначно нижче, брали там. Але 20 км поїздити за препаратами – теж невигідно», – згадує Тетяна.

Зростання статистики стримують суворими обмеженнями

Як у Мар’їнці, так і у інших містах Донеччини люди бояться отримати штрафи за порушення маскового режиму чи правил карантину.

«Люди бояться  не те що захворіти, бо хворіли і до цього – помирали і до цього. Там бояться переважно штрафів. Тому що місто маленьке, і штрафують більше. Люди ходять, їздять на велосипедах в масках, дотримуються карантинних заходів. Навіть у тих місцях, де, здається, не потрібно дотримуватись – коли, скажімо, ідеш один вулицею і нікого близько немає. Через те, що там тривають бойові дії, там людей не так багато, немає такого натовпу, хіба в магазинах трохи більше осіб, і то не настільки. Тому люди бояться та ходять в масках. Поліція виписує штрафи», – розповідає Тетяна Моісєєва. 

Про суворий нагляд за дотриманням карантину в Донецькому регіоні звітують і у Нацполіції.

«У Донецькій області задіяно понад тисячу співробітників як Нацполіції, також посилена допомога, яку надають військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії України. У Донецькій області зараз працюють 43 мобільні групи, які слідкують за дотриманням карантинних обмежень. Загалом (від початку пандемії) складено 2419 адміністративних протоколів за ч.1 ст.44 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це щодо порушення карантину людьми. За минулі 2 доби, з початку додаткових карантинних обмежень (так званий локдаун) поліцейські склали 55 адмінпротоколів… Крім того, здійснюється нагляд за дотриманням обов’язкового маскового режиму у будівлях, транспорті. Винесено 5202 постанови про порушення таких обмежень», – сказала інспектор сектору моніторингу Краматорського відділу поліції Валерія Пилипець.

Для населення містечок обмеження – не лише моральне навантаження, але і фінансове. На прикладі Мар’їнки – тут від березня 2020 року не працюють базари. Відсутність продуктової торгівлі за межами магазинів створює незручності для жителів, які намагались зекономити, купуючи з рук.

«Кількість продуктів обмежена. Коли під час лікування запалення легенів мені радили мати посилене харчування, не все могла купити у магазинах – продуктів не було. Через карантин заборонили продаж молока від фермера, яке купували старші люди. Машина з молоком їхала населеним пунктом і бабусі та дідусі виходили, купували. Воно було кращої якості, стареньким легше було придбати біля дому, бо не всі мають здоров’я йти далеко до магазину. Машина просто під’їжджала під кожен двір. Згодом фермер почав здавати молоко в магазини, а машина тепер стоїть у центрі міста, люди чекають в черзі. До заборони їздила двічі на тиждень, тепер раз, її всі чекають, але багато старших без молока, до якого звикли», – говорить військовий капелан. 

Зростання кількості хворих на Covid-19 ускладнює лікування інших захворювань

Відповідно до офіційної статистики кількість захворювань на Covid-19  на Донеччині залишається високою. Станом на 15.01.2021 від початку пандемії у Донецькій області зафіксовано 41491 випадків, 762 людини померли. Завантаженість ліжок складає у 15 містах складає 36% (середня по Україні – 33,5%).

«Найбільша кількість людей захворіли Маріуполі – 14 692, найменше у Ясиновацькому районі – 70 осіб. Мабуть, є села чи селища невеликі, де є так, що не захворіли, але ми про це не знаємо», – сказав начальник відділу стратегічного розвитку департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Олександр Педенко.

За таких умов лікарні, які раніше працювали у боротьбі з різного роду захворювання переходять на обслуговування людей з Covid-19, як це є і у інших регіонах. Для прикладу, дітей з сиротинця, розташованого у Лимані тепер з нековідними хворобами та на діагностику госпіталізують не у населеному пункті, а до сусіднього Слов’янська.  

Капелан Тетяна однією з найбільш гострих проблем називає поширення хвороб серцево-судинної системи. Та каже, що сама була свідком, як люди падали та помирали на вулицях від серцевих нападів. Пояснює, що нервові розлади та серцеві недуги у них загострились у умовах багатолітнього життя на кордоні з війною. І це не перебільшення, адже лінія фронту розташована за 500 метрів від міста – далі перебувають бойовики, звідти постійно чутно постріли.

Державного фінансування на потреби медичного забезпечення бракує

В останні дні 2020 року Донецька область в рамках державної програми отримала 18 автомобілів служби 103 на 9,9 млн грн, також звітують про завершення будівництва 21 сільських амбулаторій та продовження зведення 6-ти. У Слов’янську відкрили після реконструкцію шосту в регіоні станцію швидкої допомоги, де проводився ремонт. Це потрібна інфраструктура для Донеччини. Проте в умовах поширення Covid-19 люди надалі потребують медикаментів, вчасної діагностики, соціального забезпечення для того, щоб мати імунну систему, здатну до боротьби з вірусом та доступ до якісних та своєчасних медичних послуг у своїх містечках та селах. 

У прифронтових населених пунктах є чимало людей, які втекли від війни з окупованих територій, а також, що мають родичів по інший бік від лінії розмежування. У перші дні 2021 року їм обіцяють простіший доступ до тестів після повернення з території, де триває війна. На КПВВ пропонують здавати безкоштовні експрес-тести тим, хто в’їжджає на мирну територію. Після їхнього виконання люди не будуть змушені перебувати 2 тижні на самоізоляції. Це вирішує проблему логістики та полегшує переміщення людей, однак не вирішує проблему діагностики. Адже відомо, що результати експрес-тестів не можна вважати остаточними і після них для якісної діагностики та за потреби лікування людина має виконувати ПЛР-тест, яких поки немає у вільному доступі у регіоні.

Раніше зазначалося, що медики та фахівці з захисту прав споживачів попереджають про небезпечність вакцинації російським препаратом Sputnik V, яку агітують вести до країни деякі депутати парламенту.