Бджоли, ховайтесь! Що робити, коли обприскують поля й сади
Порада бджоляра колегам: з фермером сконтактуйте особисто
Початок польового сезону і притаманних йому хімобробок та цвітіння садів і полів, на які прилітають бджоли, знову піднімають тему безпеки медоносних комах. GreenPost поцікавився як врегулювати можливі конфлікти.
"Перед обробкою ланів, садів, лугів отрутохімікатами усі фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, мусять не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації повідомити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Це передбачено статтями 30 та 37 Закону України «Про бджільництво»",
- говорить головний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Марія Ярош.
У випадку загибелі бджіл від пестицидів, розмір нанесених збитків встановлюється комісією, що створюється місцевими органами виконавчої влади.
"Пунктом 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 № 9, передбачено інформування власників пасік за три доби до хімобробок із зазначенням застосовуваного пестициду щодо місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указується час ізоляції бджіл», – уточнює фахівець.
Обробки отрутами проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
«Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України», – інформує пані Ярош.
Що робити при підозрі, що бджоли отруїлися?
«Негайно повідомити фахівця ветеринарної медицини, який обслуговує господарство (населений пункт); письмово звернутися до місцевих органів виконавчої влади для створення комісії; відібрати зразки для лабораторних досліджень та в той же день направити до акредитованої, уповноваженої лабораторії з вказанням на які пестициди необхідно провести дослідження», – резюмує спеціаліст Держпродспоживслужби.
"Для того, щоб упевнено захищати свої права, пасічники мають бути зареєстровані в сільраді шляхом повідомлення. В моєму випадку сільрада мене повідомляє про заплановану обробку лісу проти шкідників з повітря. Останні роки такі обробки не проводились. Коли я їду кочувати, то повідомляю тамтешню сільраду, де ставлю вулики, і питаю чия земля. Ще краще сповіщати безпосередньо фермера, а його контакт взяти в відділі сільського господарства РДА", – повідомив ексклюзивно для GreenPost власник пасіки «Деснянські медозбори» Сергій Щербак.