67% українських жінок пережили насильство – дослідження ОБСЄ
Відділ гендерної рівності Секретаріату ОБСЄ та
Координатор проєктів ОБСЄ в Україні презентували результати опитування
«Благополуччя та безпека жінок». За дослідженням, в Україні 67% жінок пережили
психологічне, фізичне або сексуальне насильство. Найчастіше кривдниками
виступають попередні партнери, однак 15% жінок вказали, що і теперішні
співмешканці спричиняють їм фізичне чи моральне насильство.
Моніторинг проводився у 2018 році у країнах
Південно-Східної та Східної Європи, включно з Україною, участь у дослідженні взяли15
тис. жінок.
Масштаб проблеми
Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного,
сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по
відношенню до іншого, якщо ці дії порушують права і свободи людини та завдають
їй моральної шкоди чи шкоди її фізичному та психічному здоров’ю.
Домашнє насильство над жінкою – проблема світового
рівня. В Канаді, Америці чи Норвегії є своя статистика таких випадків. Різниця
лише в тому, як захищені жертви від «домашнього тирана» в цих країнах і в нас.
У світі щороку для запобігання та протидії домашнього насильства та
торгівлі людьми, а також активізації діяльності державних установ та
громадських об’єднань задля поєднання зусиль щодо захисту прав людини проводиться соціальна акція «16 днів
активності проти гендерного насильства». Ця кампанія починається 25 листопада,
у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і триває до 10
грудня – Дня прав людини.
Україна приєдналася до акції у 2001 році. Через рік
заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок,
пройшли вже у 20 регіонах України, об’єднали 75 всеукраїнських громадських
організацій та широке коло представників державних структур.
Що змінилось за цей час?
- У січні
2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому
насильству», який став поштовхом для розробки інших нормативно-правових актів з
протидії домашньому насильству. Тепер кримінальна відповідальність за подібні
дії – до двох років позбавлення волі. - Внесені
зміни до Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і
чоловіків», якими було закріплено поняття «насильство за ознакою статі» та його
визначення, а також створено підґрунтя для формування механізмів запобігання та
протидії гендерно зумовленому насильству. - В
Міністерстві охорони здоров’я розроблено порядок проведення та документування
медобстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які
ймовірно постраждали від нього, та надання їм меддопомоги. - В
поліції створено спеціальні мобільні групи, які пройшли навчання, як поводитись
та що робити під час викликів на «сімейні конфлікти».
Звернень побільшало
Представники ОБСЄ зазначають, що з 2017 року
кількість звернень до поліції та на гарячу лінію збільшилась на 20%. Це не
означає, що насильства стало більше – це свідчить про те, що жертви починають
протидіяти. Насправді лише 50% жінок повідомляють про вчинені над ними дії. Основна
причина мовчання – переконання, що про сімейні негаразди потрібно мовчати.
За даними поліції, у 2019 році в Україні зареєстровано 115 тис. викликів, складено 90
тис. протоколів, виписано 9 тис. заборонних приписів. 67 тис. кривдників
перебуває на обліку в правоохоронних органах.
Які дії не можна терпіти?
Фізичне насильство:
- Побої,
стусани, штовхання. - Перешкоджання
вільному пересуванню. - Примус
до вживання алкоголю чи наркотиків. - Створення
ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю. - Погрожування
зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди. - Позбавлення
допомоги під час хвороби чи вагітності. - Перевезення
до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу.
Психологічне насильство:
- Погрози
вбивством чи каліцтвом (в тому числі дітей). - Словесні
образи та приниження жестами й мімікою. - Погрози
відібрати дітей. - Шантаж
та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди. - Булінг
(цькування, переслідування, залякування). - Постійний
та цілковитий контроль. - Зневага
до особистості. - Постійна
критика та насмішки. - Безпідставні
звинувачення та формування почуття провини. - Обмеження
у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування. - Нехтування
правом на честь та гідність. - Безпідставні
ревнощі, обвинувачення у зраді. - Дискримінація
через переконання, віросповідання, походження, статус. - Примушування
до спостерігання за насильством над іншими людьми чи тваринами. - Погроза
позбавити житла або особистого майна.
Сексуальне насильство:
- Примушування
до небажаних статевих стосунків. - Торкання
інтимних частин тіла без згоди. - Змушення
до статевого акту з іншою людиною. - Примус
до неприйнятних для вас форм сексу. - Нав`язування
відвертого стилю одягу або поведінки всупереч бажанню. - Примушування
до спостерігання за статевими актами між іншими людьми. - Примушування
до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів.
Економічне насильство:
- Позбавлення
їжі та води. - Обмеження
доступу чи позбавлення житла. - Пошкодження
особистого майна. - Перешкоджання
у доступі до необхідних послуг. - Позбавлення
власних коштів, інших матеріальних цінностей. - Майновий
шантаж. - Заборона
працевлаштовуватись, навчатись. - Примушування
до жебрацтва.
Що робити, якщо ви стали жертвою домашнього насильства
- Викличте поліцію за номером 102.
- Зателефонуйте на Національну “гарячу лінію” за номером 0800 500 335 або 116 123 з мобільного.
- Якщо ви потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції.
- Зверніться до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації.
- Якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками – зверніться до служби у справах дітей.
- Якщо потрібна юридична допомога – зверніться до Центрів безоплатної правової допомоги. Юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.
Читайте також: Зміна клімату підвищує рівень насилля проти жінок
