23 лютого проводиться День керлінгу. Керлінг - командна шотландська спортивна гра на крижаному майданчику, розроблена в 1500-х роках. Ці лютневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Саме слово «керлінг» походить від шотландського дієслова «curr», його можна перекласти як «рев» або «гарчання». Адже в керлінг грали на льоду замерзлих озер, тому камені при русі видавали саме такі звуки. Є також припущення, що назву цей вид спорту отримав від англійського слова «curl». У перекладі на українську мову – «завиток». Камінь на льоду залишає звивистий слід, звідси і назва.
Вага каменів для керлінгу істотно розрізнялася в різні часи і в різних турнірах. Одні учасники змагалися невеликими каменями вагою в пару кілограмів, інші катали по льоду гіганти масою у 50 і більше кілограмів. Найбільший камінь мав вагу 58,5 кілограмів.
Історія
У 1457 році Шотландський парламент видав постанову, що забороняє ряд ігор, оскільки вважалося, що вони відволікають людей від відвідування церкви та тренувань у стрільбі з лука. Керлінг під заборону не потрапив, швидше за все, це дало поштовх до його розвитку.
У XVI столітті жителі Кисліта (Шотландія) створили суспільство гравців у керлінг, а перший офіційний клуб гравців у керлінг з’явився у 1716 році. Ще в Кисліті існує штучна дамба розмірами 250 на 100 метрів, яка була полем для гри в керлінг.
Перший чемпіонат світу з керлінгу серед чоловіків пройшов у Фолкерку та Единбурзі у 1959 році, а серед жінок у 1979 році у Шотландії у місті Перт. З 1975 року чемпіонати світу стали регулярними.
В даний час Всесвітня федерація керлінгу об’єднує спортсменів з 61 країни. Найбільш популярний цей спорт, звичайно, в північних країнах – Канаді, Великій Британії, Норвегії, Швеції. Для нашої країни це досить молодий вид спорту. Однак серед членів федерації є й такі екзотичні країни як Гайана, Катар, Нова Зеландія і навіть Нігерія. Збірна Нігерії, наприклад, брала участь у чемпіонаті світу з керлінгу 2019 року, зайнявши там 47 місце.
Більше новин читайте на GreenPost.