Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Блоги
  • Відкриття ринку постачання природного газу населенню: як це було?

Відкриття ринку постачання природного газу населенню: як це було?

10 хв на прочитання08 Жовтня 2021, 15:12 648
Поділитись:

Спочатку всі раділи, потім шукали юридичного захисту, а зараз все майже так, як і було до цього.

Уже рік працює відкритий ринок постачання природного газу населенню (побутовим споживачам), коли громадяни мають змогу змінити постачальника за спрощеною процедурою.

Метою цих змін стало створення конкуренції на ринку, що своєю чергою дало б змогу обирати споживачам кращі умови споживання природного газу.

Чесно кажучи, за цей рік нічого глобального не змінилося. Попередньо задекларовані реалістичні та необхідні зміни. Однак, на мою думку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не створила належних умов для розвитку конкуренції на цьому ринку, не надала належної уваги захисту прав споживачів природного газу, а також контролю законності в діяльності газових компаній.

Отже, згадаймо, як усе було раніше

Донедавна, в кожному обласному, і в деяких районних центрах України було одне підприємство, яке забезпечувало природним газом кожну оселю.

У непублічних розмовах ці компанії іменували «облгаз», «горгаз» або «газконтора». Тоді кожен споживач отримував одну платіжку за газ з однією ціною.

Згадана ціна газу мала дві головні складові — це вартість природного газу та вартість його розподілу, що для простого розуміння можна назвати «транспортування природного газу».

Україна на своєму шляху до членства у Європейському союзі зобов’язалася втілити ряд реформ, у тому числі у сфері енергетики. Одна з яких стосується безпосередньо ринку природного газу.

Починаючи з 2015 року, законодавством чітко встановлено, що одна компанія не може надавати послугу з розподілу природного газу, і одночасно поставляти природний газ як сировину.

Тому кожен облгаз продовжив надавати послугу з розподілу, а також створив власну газопостачальну компанію для постачання споживачам природного газу, власне як сировини.

Якщо аналізувати цей крок, то він не відповідає бажаній меті, адже за таких обставин монополія на ринку не подолана. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) не вбачає в цьому невідповідність принципам вільної конкуренції, та можливості інтеграції з ринками природного газу держав — сторін Енергетичного Співтовариства.

Таким чином, з’явилися постачальники природного газу — засновані облагазами, у деяких випадках назва яких схожа на назву їхніх засновників із додатковим словом «збут» або «постачання».

Згодом усі побутові споживачі почали отримувати дві платіжки за газ — одну за розподіл, а другу — за газ як за сировину, а ціна на газ регулювалася НКРЕКП аж до подальших змін законодавства.

Початок ери «вільного» ринку постачання природного газу населенню

У нашій країні діє НКРЕКП — незалежний, центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який покликаний здійснювати державне регулювання, моніторинг і контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У вересні 2020 році після внесення НКРЕКП змін до законодавства, ринок природного газу для населення став вільним, і ціна на газ встановлювалася окремо кожним постачальником природного газу, а споживачі отримали спрощену процедуру зміни постачальника. 

Спочатку всі зраділи боротьбі з монопольним становищем деяких груп компаній на газовому ринку країни. Але потім громадяни почали страждати від незаконних дій деяких облгазів, на які державні інституції, на жаль, належним чином не реагували.

Як я на початку зазначав, на вимогу внесення змін до законодавства, кожен облгаз мав надавати винятково послугу з розподілу (транспортування) природного газу, що стало причиною створення кожним облгазом своєї ж газопостачальної компанії.

Де-юре така ситуація відповідала вимогам закону — дві різні компанії, одна надає послугу з розподілу, друга — постачає природний газ.

Але, де-факто нічого не змінилося — персонал новоствореної газопостачальної компанії — це колишні працівники облгазу, які в деяких випадках навіть не змінили адресу свого робочого місця.

Особові рахунки споживачів не змінювалися, ба більше, рахунки за розподіл природного газу та за газ споживачі отримували на єдиному аркуші паперу, що є звісно дивним, наче дві різні компанії друкували їх на одному принтері, чи за попередньою домовленістю в одній типографії одним тиражем за одним замовленням на одному друкарському верстаті.

Повторюсь, така дивна поведінка учасників ринку природного газу жодним чином не цікавила НКРЕКП, тобто, цей орган не намагався створити правила ринку природного газу невразливими, і такими, що захищають принципи конкуренції та непорушності прав споживачів.

Тоді газопостачальні компанії облгазів пропонували газ населенню за ціною понад 5 грн за 1 м3, а нові газопостачальні компанії, які жодним чином не належать до облгазів, пропонували ціну газу на рівні трохи понад 4 грн за 1 м3.

Ложка меду зрозуміла, тепер про бочку дьогтю

Отже, населення отримало законне право на зміну постачальника природного газу, але облгази будь-якими методами намагалися завадити реалізації громадянами такого права.

Як я пам’ятаю, осінь-зима 2020 року рясніла на фантазії облгазів, кожен із яких вигадував карколомні або не дуже схеми протидії населенню у зміні постачальника природного газу.

Підстава дуже проста — зупинити  зменшення кількості клієнтів газопостачальної компанії, засновником якої був сам облгаз.

Для розуміння, побутовий споживач для зміни постачальника природного газу надає майбутньому постачальнику заяву-приєднання до умов публічного договору, у якій зазначає крім іншого, свої ПІБ, адресу і ЕІС-код.

Останнє — це особистий ідентифікатор оселі споживача, де споживається природний газ. Постачальник природного газу не має змоги перевірити, чи вірно споживач вказав цей ЕІС-код. Адже всі споживачі містяться в онлайн-реєстрі споживачів постачальника на сайті Інформаційної платформи Оператора ГТС у вигляді цих самих ЕІС-кодів, де немає прізвищ та адрес осіб. До речі, це одна із багатьох законодавчих прогалин, автором якої є НКРЕКП. 

Тобто для технічного постачання й обліку газу, постачальником вказується не адреса оселі споживача, а саме ЕІС-код.

Таким чином, наприклад АТ «СУМИГАЗ», враховуючи те, що побутовому споживачу для зміни постачальника природного газу потрібен ЕІС-код, який вказується в рахунку за газ, надали споживачам за вересень 2020 року рахунки із невірними ЕІС-кодами. Громадяни у свою чергу, для зміни постачальника, подавали новому постачальнику природного газу заяву з чужим ЕІС-кодом, який переписали з отриманого рахунку.

У такий спосіб протягом місяця постачальники перевели до себе зовсім не тих споживачів, які хотіли змінити постачальника. Тобто ті, хто мав на меті змінити постачальника природного газу, яким була газопостачальна компанія облгаза, цього не зробили, а інші споживачі були переведені до інших постачальників без їхньої на це згоди.

У зв’язку з цим багато споживачів поскаржилися до НКРЕКП, адже такі дії облгазу є порушенням ліцензійних умов і прав споживачів природного газу.

Після чого в лютому 2021 року НКРЕКП провело перевірку такої діяльності АТ «СУМИГАЗ». І наприкінці березня цього ж року, на цей облгаз був накладений штраф у розмірі 102 тис. грн.

В інших випадках деякі облгази, як тільки дізнавалися про ініціювання споживачами процедури зміни постачальника природного газу, одразу їм нараховували штрафи та надмірне споживання природного газу.

Звісно, що це затягувало процес зміни постачальника, а також зупиняло деяких споживачів на цьому шляху.

У тому числі зі слів споживачів, невідомі особи телефонували та залякували їх, аби ті не змінювали свого постачальника природного газу.

У багатьох випадках, облгази і їхні газопостачальні компанії незаконно нараховували морозні коефіцієнти тим споживачам, які розпочинали процедуру зміни постачальника. Після чого їм телефонували та пропонували скасувати всі нараховані коефіцієнти, якщо вони не будуть змінювати постачальника.

Слід також згадати про випадок, який стався на Полтавщині в місті Лубни та найближчих до нього селах.

Цей населений пункт є районним центом Полтавської області. Там є місцевий оператор газорозподільних мереж АТ «Лубнигаз» (Лубнигаз), який виконує такі ж функції, як і облгаз, але на меншій території.

Вже тоді Лубнигаз став засновником постачальника природного газу — ТОВ «ТД Лубнигаз», яке і постачало природний газ населенню на території діяльності Лубнигаз.

Таким чином у листопаді 2020 року ті побутові споживачі, які розпочинали процедуру зміни ТОВ «ТД Лубнигаз» на іншого постачальника, почали стикатися із суттєвими труднощами, які штучно створював Лубнигаз.

Тоді працівники Лубнигаз навідувалися майже до кожного побутового споживача та перекривали їм постачання природного газу через, начебто, виток газу.

Деякі побутові споживачі перебували без газопостачання аж до лютого 2021 року.

Слід наголосити, що витік газу не є підставою для припинення газопостачання на чотири місяці. В разі витоку Лубнигаз мав би одразу усунути його причину, без припинення газопостачання на такий великий проміжок часу. Але це не зупиняло його перед припиненням газопостачання навіть у п’ятиповерхових житлових будинках.

Ці події супроводжувалися акціями протесту місцевого населення, які висвітлювалися національними телеканалами, народними депутатами, громадськими організаціями.

Споживачі писали скарги до прем’єр-міністра України, до Міністерства енергетики України та НКРЕКП, але усе було марно.

Прем’єр-міністр та міністерство перенаправляли скарги до НКРЕКП, а та направляла запит до свого управління у Полтавській області, яке давало відповідь щодо відсутності жодних порушень із боку Лубнигаз, після чого НКРЕКП відповідало побутовому споживачу  про те, що порушень законодавства немає.

Ось так все тривало до лютого 2021 року, поки у розв’язання цієї проблеми не втрутилися народні депутати України.

Отже, які покращення отримало населення

Я погоджуюся, що ринки енергоресурсів в Україні потребують кардинальних змін, адже наявність монополій не призводить до створення конкуренції, зниженню цін і збільшенню інвестицій.

Але, виходячи з наведеного, бачимо, що НКРЕКП неспроможна запровадити нові правила діяльності ринку природного газу України. 

Як бачимо, НКРЕКП або не бачить наявних правопорушень із боку деяких учасників ринку постачання природного газу, або накладає штрафні санкції на порушників через пів року після вчинення ними незаконних дій, або накладає майже мінімальний штраф у розмірі 102 тис. грн, як, наприклад, за газовий трилер, що відбувся на Полтавщині.

А щоб це все сталося та постійно відбувалося, НКРЕКП попередньо затвердила недолугі нормативно-правові акти, які начебто покликані регулювати діяльність ринку природного газу, але в яких взагалі немає дієвих механізмів належної діяльності цього ринку.

Отже, маємо щось мертвонароджене, що деякі уповноважені особи протягом року намагаються причепурити та видати за живе.

Більше з GreenPost
Дешево і просто: науковці радять, як очистити фрукти від пестицидів
2 хв на прочитання14 хвилин тому
"Кашель кашлю - рознь!" Чому відповідальні педіатри ніколи не лікують кашель онлайн
2 хв на прочитання49 хвилин тому
Як знизити аутоімунні реакції: осінні рекомендації від дієтолога
3 хв на прочитання7 годин тому
Фото:
UkrMedia
Раз, двічі, тричі: чому вночі ми бігаємо в туалет – пояснює лікар
2 хв на прочитанняВчора
На Чернігівщині бджоляр робить косметику з меду, крем-мед і питний мед
1 хв на прочитанняВчора
«Жодних сертифікатів, жодної дискримінації»: у Києві продовжує працювати ресторан, котрий не дотримуються карантинних обмежень
3 хв на прочитанняВчора
У Миколаєві у лікарні із коронавірусними хворими закінчився кисень
2 хв на прочитанняВчора
Чому, вилікувавши алергію, можна уникнути лікування туберкульозу
2 хв на прочитанняВчора