Безпека держави — запорука стабільності!

Для сучасного світу визначальними є тренди глобалізації, інформатизації суспільства, поширення й ускладнення міжнародних відносин. Перехід до постіндустріального цифровізованого способу життя впливає на всі сфери діяльності. Винятком не стала й галузь забезпечення національної безпеки держави. Традиційні підходи виявляються недостатньо ефективними за сучасних умов, потребують суттєвого вдосконалення. 

Провідним напрямком забезпечення національної безпеки є зовнішній вектор. За умов невизначеності міжнародної ситуації, значної кількості суб’єктів зовнішньої політики, високого ризику виникнення загроз національній безпеці країни однією з провідних цілей системи забезпечення національної безпеки є володіння актуальною інформацією стосовно поточної міжнародної ситуації. В контексті диджиталізації суспільства й інноваційного розвитку, зазначених вище, для досягнення вказаної цілі запропоновано застосовувати OSINT-розвідку.

Під OSINT-розвідкою в безпекознавчих дослідженнях розуміють методологію пошуку, збору та подальшої обробки інформації із загальнодоступних джерел. Такими джерелами можуть бути ЗМІ, публічні звіти державних установ, дані дистанційного зондування Землі, наукова періодика, інтернет-ресурси.

Застосування OSINT має ряд переваг:

• Доступність. OSINT обробляє загальнодоступні джерела, а отже для їх використання немає потреби розробляти та застосовувати складні технології пошуку і доступу до засекреченої інформації.
• Обсяг джерел інформації. Інформаційна екосистема країни майже постійно поповнюється новим контентом, а отже обсяги доступної інформації тільки зростають.
• Різносторонність. Різноманіття джерел загальнодоступної інформації надзвичайно велике, тому можливим є задоволення більшості інформаційних потреб споживачів розвідувальної інформації.
• Оперативність. Інформація з джерел OSINT є швидко відновлюваною, дає змогу отримувати найбільш актуальні розвідувальні дані.
• Легкість у використанні. Інформація, отримана із загальнодоступних джерел, не потребує спеціальних правил зберігання та може бути легко передана в необхідні інстанції.

Теоретичне опрацювання організаційно-правових засад здійснення підтримки прийняття рішень у сфері національної безпеки з використанням технологій OSINT-розвідки дозволило визначити функції держави у сфері забезпечення національної безпеки як такі, що полягають у формуванні та підтримці національної системи комплексного моніторингу, виявлення, аналізу, прогнозування та попередження можливих ризиків і загроз, реалізації цільових і науково-технічних програм забезпечення національної безпеки, а також формуванні, підтримці та сприянні розвитку системи національної безпеки. Під системою національної безпеки розуміємо організовану державою сукупність суб’єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об’єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів, що здійснюють узгоджені дії в межах законодавства України.

Світова практика застосування технологій OSINT-розвідки підтверджує їх ефективність. Значний досвід активної інтеграції концепції «OSINT» у політику підтримки прийняття рішень у сфері національної безпеки характерний як для США, так і для країн Європи (Італія, Іспанія, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Болгарія, Бельгія). Процентна частка корисних розвідувальних даних, отриманих із відкритих джерел, доводить результативність OSINT-підходу в організації розвідки (наприклад, колишній керівник РУМО США Семюел Вілсон стверджував, що 90 % розвідувальних даних отримано з відкритих джерел).

Оновлення застосовних технологій і підходів організації розвідки особливо актуально для України в умовах гібридної війни. Зважаючи на те, що Російська Федерація веде проти України інформаційну війну, спираючись передусім на засоби масової інформації, аналіз контенту країни-агресора може виявитися досить ефективним. Проте ряд положень організаційно-методологічної основи активного застосування в Україні OSINT-розвідки у підтримці прийняття рішень у сфері національної безпеки є недостатньо розробленим.