Вверх
Дать отзыв
  • Главная
  • Новости
  • Еко
  • Втекти у гори та забути про епідемію: кияни бігають марафони на схилах Карпат

Втекти у гори та забути про епідемію: кияни бігають марафони на схилах Карпат

9 мин на прочтение04 Декабря 2020, 19:58
Поделиться:

У селі Татарів біля гірського водоспаду Женецький Гук на Івано-Франківщині побували кияни Ольга Гавлицька та Олександр Загребельний. Роботу у 4-ох стінах замінили на простори Карпат та нові враження. Неподалік водоспаду Женецький Гук розташована резиденція третього президента України Віктора Ющенка, цей край приваблює туристів, а також є транспорт, який довозить подорожуючих. А восени у селі Татарів стартував трейловий забіг для атлетів-професіоналів та любителів.

«Ми любимо брати участь у масових забігах, тренуємось у Києві. І на цей рік ще до початку поширення коронавірусу запланували багато міжнародних шосейних стартів – вулицями міст – і в Києві, і закордоном. Але через Covid-19 вони всі накрилися. Відтак, ми сфокусували підготовку на трейлах (пересічною місцевістю) та восени поїхали у гори до водоспаду Женецький Гук. Пробігли забіг, а тоді зібрали рюкзаки та пішли на кілька днів Карпатами, щоб насолодитися красою гір», – розповідає Ольга Гавлицька.

- У розпал поширення Covid-19 та карантину чимало українців залишаються вдома, відмовляються навіть від поїздок містом у транспорті, чому вирішили у таку пору зробити подорож за 700 кілометрів від дому?

- Коли у Києві постійно працюєш, життя збігає дуже швидко. Хочеться якогось перезавантаження, відпочити, побути наодинці з природою, подалі від мережі та інтернету. Це такий невеликий інформаційний детокс. Але також можливість побігати, позмагатись з іншими. Коли побачили, що бігати масові шосейні старти не вийде (зараз через карантин забіги у містах відбуваються тільки індивідуально, онлайн, коли атлети купують реєстрацію на забіг у певну дату, а тоді за допомогою додатка-трекера або бігового годинника слідкують за дистанцією та швидкістю свого бігу, а тоді надсилають результат організаторам) вирішили почати підготовку до трейлових забігів. Один з таких проходив у селі Татарів, організований Fun Karpaty Trail. Старт був біля водоспаду, а дистанція пролягала гірськими схилами. Позмагались, і залишились, бо до того були у цьому році у походах в гори на кілька годин, однак не мали нагоди затриматися там на кілька днів. Ми дуже любимо Карпати, і вирішили, що коли є така можливість, чому б нею не скористатися, поки тепло – встигли на бабине літо. Карантину не злякались, бо дотримувались усіх правил безпеки.

- Щоб залишитись у Карпатах на кілька днів на ночівлю у карантин, вочевидь також необхідно дотримуватись правил, та і дорога не близька?

- Перш ніж поїхати у Татарів, ми знайшли на сайти для оренди будинку в горах. Там дві ночі переночували – перед і після старту. А потім просто у наметах спали у горах. Особливих вимог щодо карантину не було, бо ми з власниками будинку ніяк не контактували. Хоча самі дотримуємося усіх правил – носимо маски, антисептики у нас постійно з собою, стараємося часто мити руки. Де б ми не були – в потязі, кав’ярні, у подорожі, навіть у поході, де не було окрім нас більше нікого. Ясна справа, що схилами ми ходили без масок, але антисептик завжди мали при собі. Старалися бути обережними. Їхали в гори поїздом з Києва до Івано-Франківська, тоді двома автобусами – спочатку до Яремче, а тоді другим уже на місце забігу. Помітили, що все-таки на західній Україні намагаються навіть у транспорті дотримуватися правил. Виключення є, але навіть дорогою назад були свідками, коли їхали в автобусі з села Ясені до Яремчі, як зупинила поліція водія аби перевірити, чи всі люди у салоні у масках. Зайшов поліцейський, перевірив, що деякі сидять без масок, та оштрафував водія. Ми самі були з Сашею здивовані, що дійсно перевіряють, пильнує поліція. У поїзді «патрулювали» самі – побачили, що кашляє людина в нашому купе, мене це дуже тривожило, то зверталися до провідників, щоб вони виміряли температуру такому пасажиру. Провідники дійсно з уважністю поставились, поміряли, перевірили, що все ок.

- Відрізнялась організація трейлового забігу від тих, які проводили до карантину?

- На старті з незнайомими бігунами не контактували, однак трималися наших друзів-киян з бігового клубу NTC, які теж приїхали позмагатися, їх окрім нас було шестеро. Гуртом їхали у Карпати та жили у будиночку, а після забігу розбіглись – вони за своїм маршрутом, ми – за своїм. Це люди, за яких ми певні та спокійні, прибічники здорового способу життя, у нашому оточенні немає людей несвідомих. Такий атлет якщо почуває себе недобре, краще має залишитися вдома, підлікуватися, щоб не наражати на небезпеку інших. І нам пощастило, що у нашому оточенні всі такі, вони переживають не лише за себе, але і за інших. Ми всі знали, що у нас все «ок», бо якщо не «ок», то вони не поїхали б. Троє з наших хлопців уже супертрейлранери, вже бігали ультрамарафони у горах, а дівчата деякі в цьому році ще влітку пробігли свої перші гірські забіги, подолали досить великий кілометраж. А потім ми позмагалися разом на ось цій біговій події біля водоспаду Женецький Гук.

- У який час, пору року найкраще їхати у гори туристам, охочим там затриматись на кілька днів?

- Ми спланували все так, щоб з погодою чітко виходило, і щоб у вихідні. Бо коли починається дощ, не надто приємно бути в горах, та і не зручно – бо намет ставити некомфортно, осінь, не так тепло. Є люди різні, хтось навпаки любить ходити у дощ, бо це більш екстремально, або для них цікавіше, незвичайні умови. Але, як на мене, щоб отримати максимум задоволення від походу, краще йти в гарну погоду. Варто заздалегідь перевіряти прогноз, звіритися з джерелами, щоб опади не заважали, було комфортно, без зайвих незручностей. Наприкінці червня ми також ходили в похід на Чорногорський хребет. Але тоді не вийшло багато погуляти, бо саме були сильні паводки, коли зачепило західну Україну – а ми в той самий період пішли в гори. Через безперервний дощ ми не змогли реалізувати наші плани, в горах було дуже вітряно, погано, мокро, ми не підіймалися, бо не отримали б такого кайфу, як планували.

- Осіння поїздка принесла вам більше фану та приємних спогадів?

- Було дуже багато приємних вражень, тому я досі пощу у соцмережах звідти фоточки. Класно, дуже яскраві емоції залишились, хочеться цією красою насолодитися. В горах дійсно вдалося переключитись, що взагалі не знали, що тут відбувається, що інтернет не ловив, у багатьох місцях взагалі були без конекшену будь-якого. Не знаєш, яка там статистика, скільки людей захворіли, які новини, що там на роботі, ти взагалі не знаєш цього всього, ти відключаєшся – тільки ти, і гори. Ніби час зупиняється, і ти насолоджуєшся кожною миттю. Потім, коли повертаєшся у цивілізацію – не хочеться навіть у якісь соцмережі заходити, щоб переглядати оновлення. Бо так було добре без цієї всієї інформації, що не хочеться дізнаватися про негативні новини. Зараз листопад, місяць осінньої хандри. І хочеться цими гарними кадрами поділитися з іншими людьми, щоб вони, можливо, надихнулися, хтось теж захотів би поїхати тим же маршрутом. Тому що там, де ми були – це просто казка. Щоб люди побачили красу наших Карпат, адже це близенько, не треба нікуди їхати закордон, достатньо просто купити квитки на поїзд та насолоджуватися природою. Ти коли туди приїздиш, просто хочеться максимально вдихнути, бо повітря аж пахне. І сон міцніший. У горах у перший день, коли ми ночували, заснули раніше, бо там раніше темніє. Пів на дев’яту, а прокинулись аж о 7.30 – проспали 11 годин! Були вражені — як таке можливо! Проспати 11 годин в горах! Можливо, це тому що там краще повітря. Коли повернулись до Києва, після гірського повітря довелось звикати… Там – дихай на повні груди!

- Зимою на лижі не плануєте поїхати?

- Саша дуже сильно хоче, щоб ми навідались і в засніжені гори. Я теж хочу, але, щоправда, не вмію їздити на лижах. Тому я буду ще вчитися. Напевно, це буде дуже смішно, але Саша каже, що навчить мене, сподіваюсь, що у мене вийде. Сподіваємося, що не буде погіршуватися ситуація з карантином, та і ми не маємо певності, що не захворіємо – бачимо, як сильно поширюється Covid-19. Але ми бережемося, носимо маски, навіть телефон обробляємо антисептиком, і руки, дотримуємося дистанції. Та – не пропускаємо тренування – бігаємо обережно у київських парках. А на зиму – сподіваємось поїхати на лижі, було б добре отримати нові враження від Карпатських гір.  

Нагадаємо, науковці знайшли загадкові зображення стародавніх людей (відео).

Читайте GreenPost в Facebook. Подписывайтесь на нас в Telegram.