Пестициди та ртуть у річках: Рахункова палата шукає винних

Днями Рахункова палата України оприлюднила звіт про результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року.

Він чомусь шокував як журналістів, так і публічних діячів.

Капітан Очевидність

«…в Дніпрі виявили смертельно небезпечні коктейлі, а саме: надмірні концентрації гербіциду атразину, метали — кадмій, нікель, мідь, а також ртуть… Дніпро забезпечує 70 % населення питною водою. І вода, яка тече з ваших кранів, може стати непридатною навіть для душу», — пише у своєму ФБ ексголова Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов.

Тривогу щодо майбутнього Дніпра поділяю, а от щодо «виявили», то це аж ніяк не новина. Рахункова палата не проводила власних досліджень. Автори звіту просто наводять раніше оприлюднені дані.

Ще наприкінці 2020 р. — початку 2021 р. проєкт ЄС «Водна ініціатива Європейського Союзу плюс для країн Східного партнерства (EUWI+)» разом із Міндовкілля та Дежрводагентством провели широкий скринінг у басейні Дніпра. Наші фахівці взяли проби 27 зразків води та п’яти зразків біоти, а фахівці однієї з лабораторій ЄС перевірили ці зразки. Сучасні аналітичні методології застосовувались для цільового скринінгу понад 2200 речовин і скринінгу за припущенням (наявності/відсутності) понад 65 000 забрудників у кожній пробі. Результати були доповнені цільовим аналізом металів 25 лютого 2021 р. результати скринінгу стали доступними усім зацікавленим. І саме їх наводить Рахункова палата, та саме їх — чомусь лише зараз — обговорюють усі соцмережі.

Дані справді приголомшливі.

У пробах знайшли пестициди, фармацевтичні препарати та важкі метали виявлені в концентраціях, які здебільшого перевищують екологічні стандарти якості ЄС.

Із 27 точок відбору проб найбруднішими визнано:

• відвідний канал нижче Бортницької станції аерації, після скиду ПрАТ АК «Київводоканал»;
• р. Рось, нижче м. Біла Церква, скид ТОВ «Білоцерківвода»;
• р. Білоус, м. Чернігів;
• р. Рось, м. Корсунь-Шевченківський.

Усі ці точки розташовані в зоні впливу скидів стічних вод комунальних підприємств.

Хто винний, або де багато панів — хата не прибрана

Програма оздоровлення Дніпра стартувала у 2012 році. Виконувати її мали з десяток установ. Але як правильно зазначає Рахункова палата, розпорядники коштів і виконавці постійно мінялися. Адже за ці майже десять років відбулося стільки реформ системи державного управління, що про жодну правонаступність і безперервність роботи не варто й заїкатися. Почалося все зі знищення командою Азарова-Януковича обласних управлінь Мінприроди в тому ж 2012 р. А продовжилося у 2019 р. вивертом уряду Гончарука-Зеленського, коли Мінприроди було злито з Міненерго. І тільки через рік під тиском громадськості було відновлено повноцінне екологічне відомство — Міндовкілля. На цьому геніальні реформи не закінчилися. Вже в цьому році ледве вдалося відбити спробу забрати зі сфери впливу екоміністерства Державне агентство водних ресурсів і передати його Мінагрополітики.

Зрозуміло, що на якості виконання програми збереження водних ресурсів такі метання з боку в бік позначаються вкрай негативно.

Ще однією із причин невиконання програми оздоровлення басейну Дніпра експерти Рахункової називають недостатнє фінансування та неефективне використання коштів. Нерідко вже виділені кошти поверталися до Держбюджету. Ну тут теж нічого нового нам не відкрилося. І про фінансування екологічних програм за залишковим принципом, і про небажання депутатів і чиновників виділяти гроші на збереження довкілля чудово відомо. Зокрема, нагадаємо, що нинішня Верховна Рада в минулому році з 450 млн грн, запланованих у Держбюджеті на природоохоронні заходи залишила лише 16. Решта пішли на погашення заборгованості шахтарям. 

Цікаво, що прямо про негативну роль вищих ешелонів влади — Верховну Раду, Кабінет Міністрів, президента у звіті Рахункової палати не говориться. Хоча саме у Верховній Раді, скажімо, без руху лежать украй важливі законопроєкти: № 3091 «Про державний екологічний контроль»,  № 4167 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності», № 2207-1-д «Про управління відходами» та інші. І саме Верховна Рада з подачі Кабміну та з оглядкою на Офіс президента ухвалює Державний бюджет.

Варто відзначити й бездіяльність, або ж, навпаки, злочинну діяльність, і місцевих органів влади. Характерним прикладом є наведена у звіті РП інформація про буксування реконструкції Бортницької станції аерації.

«У квітні 2014 року прем’єр-міністр Японії зробив офіційну заяву про надання кредитних коштів на реалізацію проєкту реконструкції Бортницької станції аерації. Відповідний Проєкт затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 450-р. І лише через сім років — 26 лютого 2021 року за результатами оцінки технічної частини пропозиції, претендент був визнаний таким, що відповідає критеріям і вимогам тендерної документації, і 17 березня 2021 року на території ПрАТ «АК «Київводоканал» відбулось відкриття фінансової частини пропозиції претендента, та розпочато її оцінку. Такий затяжний процес реалізації проєкту не сприяє покращенню екологічного стану річки Дніпро», — зазначають експерти РП.

Втім, як київська, наприклад, влада, нищить Дніпро, можна побачити просто зараз. Іде засипання озер на лівому березі (ЕкоПарк Осокорки), планується знищення озера Вирлиця під забудову тощо.

Купа мотлоху?

Чи є користь від звіту Рахункової палати? З одного боку, так — він знову привернув увагу суспільства до проблем Дніпра. З іншого, ці понад 200 сторінок — нагромадження інформації, з якої дуже складно отримати цілісну картину та зробити якісь конкретніші висновки. Та й просто помилок у звіті чимало. Так, чомусь автори звіту вважають, що розчищення русла збільшить обсяги води в річці.

«Ситуація також погіршується обмілінням річки Дніпро, яке фактично, зокрема, відбувається внаслідок відсутності днопоглиблювальних робіт, які здійснювались при використанні річки як транспортної артерії», — ідеться у звіті РП.

Насправді, скільки не поглиблюй калюжу, води у ній більше не стає, вона просто буде збиратися у найглибшому місці. Єдиний шлях боротьби з обмілінням — збільшення водності. А це досягається через охорону та відновлення боліт, розробку та втілення програми закриття усіх торфорозробок, відновлення заплав річок тощо. Також треба однозначно відмовитися від проєктів, які значно знизять водність нашої території. Наприклад, треба сказати категоричне «ні» будівництву міжнародного водного шляху «Гданськ-Херсон» (Е40).

Як ми вже писали, ґрунтові води найактивніше впливають на вологозапас і родючість грунтів.