Дослідники NASA за допомогою супутникової місії ICESat-2 виявили в Антарктиді два невідомих раніше озера. Про це повідомляє Science Alert.
«Відкриття цих взаємопов'язаних систем озер на кордоні крижаного дна, які переміщують воду, з усіма цими впливами на гляціологію, мікробіологію та океанографію — це було великим відкриттям місії ICESat… Використовувати ICESat-2 — це все одно що надягти окуляри після використання ICESat, дані мають таку високу точність, що ми справді можемо почати картувати кордони озера на поверхні», — сказав гляціолог Метью Зігфрід із Колорадської гірської школи.
Як зазначається, в новому дослідженні Зігфрід разом із колегами зібрав дані альтиметрії з ICESat-2 та початкової місії ICESat, а також вимірювання, зроблені з CryoSat-2, супутника для спостереження за льодом, який експлуатує Європейське космічне агентство (ESA).
Поєднуючи дані, що охоплюють період з 2003 до 2020 року, дослідники можуть відстежувати активні підльодовикові озера в часових масштабах, менших за повторюваний цикл ICESat-2 (91-денний проміжок, перш ніж він зможе знову спостерігати за тим самим регіоном).
«Деформація поверхні через активне заповнення й осушення підлідних озер забезпечує одне з небагатьох вікон e ці водні системи. В іншому випадку ці системи приховані під шаром льоду на глибині до 4 км і залишаються одним з основних фізичних факторів невизначеності щодо прогнозів майбутньої динаміки льодовикового покриву», — пишуть дослідники у своїй статті.
Як зазначається, науковці отримали більш детальний огляд і обриси відомих підльодовикових озер в Антарктиді, з яких понад 130 — уже задокументовано. Крім того, аналіз виявив дві аномалії, схожі на приховані озера, які раніше не були виявлені.
Ці потенційно активні озера, які отримали імена Підльодовикове озеро Нижній Конвей (LSLC) і Підльодовикове озеро Нижній Мерсер (LSLM), розташовані поруч із раніше виявленими озерами, які, можливо, були пропущені початковою місією ICESat, яка почалася в 2003 році.
Вважається, що нижче льодовикового покриву в Західній Антарктиді вода, що стікає з підльодовикових озер, в кінцевому підсумку потрапляє в океан, хоча цей шлях набагато важче візуалізувати.
«Це процеси, які відбуваються в Антарктиді, про які ми б не здогадувалися, якби у нас не було супутникових даних… Ми щосили намагаємося отримати хороші прогнози про майбутнє Антарктиди, і такі інструменти, як ICESat-2, допомагають нам спостерігати за масштабами процесу», — розповіла гляціолог Хелен Фрікер з Інституту океанографії Скріппса.
Нагадаємо, що учені відкрили нові вулкани під крижаним щитом Антарктиди.