Коли мізогінія перетворюється на насильство: ось що показують дослідження

Тема насильства над жінками актуальна чи не в усьому світі. Наприклад, у Німеччині у 2023 році 331 жінка була вбита своїми партнерами чи колишніми партнерами. 132 966 жінок стали жертвами насильства з боку інтимних партнерів, що на 6 000 більше, ніж у попередньому році. І це лише зареєстровані випадки — Федеральне відомство кримінальної поліції припускає, що існує «велике темне поле». Кожна третя жінка хоча б раз у житті зазнає фізичного чи сексуального насильства. Чоловіки не завжди є злочинцями, але в переважній більшості випадків це саме вони: у випадках насильства з боку інтимного партнера майже чотири з п'яти злочинців — чоловіки; у випадках домашнього насильства троє з чотирьох — чоловіки.

Чоловіки чинять насильство над жінками у стосунках, у сім'ях, по сусідству, у таксі, у парках. Як це відбувається? На це питання є багато відповідей. Вони походять з історії, соціології та політології. А також з психології, яка займається, серед іншого, тим, що відбувається в головах чоловіків, які чинять насильство над жінками. Ось що про це розповідає Die Zeit.

Яку роль у насильстві над жінками відіграє мізогінія?

Спільним у багатьох випадках є чоловічий погляд на ролі жінок і чоловіків, який лякає. Занадто часто досі переважає думка, що жінки повинні підкорятись і слухатися, робити те, чого хоче чоловік. Вони повинні бути сексуально доступними. Якщо жінка цього не робить, то нічого страшного, якщо чоловік покарає її, поб'є, навіть уб'є — або просто візьме те, що хоче. Таке ставлення також простежується у судовому процесі про зґвалтування в Авіньйоні. Обвинувачений Домінік Пеліко заявив у суді, що не отримував задоволення від сексу з дружиною, бо вона не виконувала його бажань. Тому, щоб реалізувати свої сексуальні фантазії, він накачав її наркотиками, зґвалтував сотні разів і доручив зґвалтувати іншим чоловікам.

Звичайно, насильство — це складне явище. Воно не трапляється просто так. Акт насильства часто є лише завершенням довгого процесу. Він починається в дитинстві; багато кривдників самі зазнавали насильства або нехтування ними в дитинстві. Проблеми з грошима, засуджені батьки, неповна сім'я чи власна непопулярність також сприяють схильності до насильства. Такі впливи можуть бути живильним середовищем, але часто вирішальним фактором є сама ситуація — тому що спекотно, шумно, чи ви відчуваєте себе затиснутими в натовпі, тому що поруч лежить ніж, поки ваші емоції беруть гору над вашими почуттями. Часто до цього також долучається алкоголь.

Але справа не лише в ситуації, пояснює Беттіна Ротвейлер, яка досліджує питання запобігання насильству в Університетському коледжі Лондона.

«Чоловік, у якого був поганий день, який вживав алкоголь, але поважає свою дружину й не має цієї потреби в контролі та домінуванні, майже напевно не буде проявляти насильство щодо своєї дружини», — говорить вона. Ротвейлер пояснює: у більшості випадків насильство щодо жінок — це відверта мізогінія. За визначенням, це ставлення до того, що жінки є неповноцінними і повинні займати підлегле становище по відношенню до чоловіків. Це також називається мізогінією.

Але передусім — і це щонайменше важливо, якщо ви хочете запобігти насильству щодо жінок — Ротвейлер намагається зрозуміти, коли ця мізогінія перетворюється на насильство і що відбувається у свідомості кривдника.

Опитувальник для вимірювання мізогінії

Для цього вони з колегою спочатку розробили шкалу мізогінії. Вона розрізняє три аспекти мізогінії. По-перше, уявлення про те, що жінки за своєю природою є маніпулятивними й експлуататорськими. В опитувальнику Ротвейлера це вимірюється згодою з такими твердженнями, як «жінки використовують свою сексуальність, аби маніпулювати чоловіками» чи «коли все йде не так, як вони хочуть, жінки вдають із себе жертв». Другий аспект — недовіра до жінок. Сюди входять такі твердження, як «загалом безпечніше не надто довіряти жінкам». Третій аспект, визначений Ротвейлер та її колегою, — це знецінення жінок, яке вони досліджують за допомогою речень на кшталт «я вважаю, що жінки ставляться до мене несправедливо».

Опитувальник вимірює лише ставлення, а не поведінку. Але існують дослідження, які показують: що більш мізогіністично налаштована людина, то більша ймовірність того, що вона проявить насильство щодо жінок. Австралійська дослідницька група проаналізувала 1,8 млрд твітів зі США на предмет мізогіністичних висловлювань. Дослідники також звернули увагу на те, з якого регіону країни походять твіти. Потім вони порівняли свої спостереження з випадками домашнього насильства, які були в розпорядженні ФБР, і побачили, що рівень домашнього насильства також був вищим у тих регіонах, де люди в X (тоді ще Twitter) особливо часто робили мізогінні коментарі. (Переважна більшість жертв домашнього насильства — жінки, переважна більшість кривдників — чоловіки.)

Але коли саме мізогінія перетворюється на насильство? Ротвейлер також дослідила це. У своєму дослідженні вона визначила два психологічні шляхи, якими мізогіністичне ставлення призводить до переконання, що насильство є прийнятним або навіть правильним. А звідти до насильства — короткий шлях.

Перший із цих шляхів пролягає через бажання помсти. Що більш жінконенависницькою є людина, то більша ймовірність того, що вона захоче помститися жінкам — особливо якщо вони несправедливі у своєму світогляді та хочуть маніпулювати й експлуатувати її. Відторгнення також може посилити такі думки. Помста у формі насильства сьогодні слугує чоловікам, як пояснює Ротвейлер у своєму дослідженні, для відновлення їхньої нібито втраченої владної позиції. Це стосується, наприклад, так званих «убивств честі». Або коли чоловіки, які називають себе інцелами, стають жорстокими та впадають у буйство, як це траплялося в минулому. Інцел означає «вимушений целібат». Це стосується чоловіків, які хотіли б мати партнерку, але не можуть його знайти і в результаті радикалізуються.

Зв'язок між мізогінією та мстивістю посилюється тим, що експерти називають колективним нарцисизмом. Це тверда віра в те, що власна група є винятковою та заслуговує на більше визнання та привілейоване ставлення. У випадку з чоловіками, які ненавидять жінок, чоловіки є інгрупою, а жінки, яких недостатньо цінують, — аутгрупою. Ті, хто так думає, виношують сильніші думки про помсту.

Гіпермаскулінність також відіграє свою роль

Окрім шляху помсти, згідно з дослідженням Ротвейлер, мізогінія також пов'язана з позицією, яку експерти називають гіпермаскулінністю. Під цим вони мають на увазі думку, що насильство — це по-чоловічому, секс не має нічого спільного з почуттями, а небезпека збуджує. Гіпермаскулінні чоловіки часто знецінюють жінок і мають насильницькі фантазії про них. Тому вони мають приблизно таку ж позицію, як і Ендрю Тейт. Колишній кікбоксер, якого зараз судять за ухиляння від сплати податків і торгівлю людьми, є відомим авторитетом — попри те, що, а можливо, саме тому, що він постійно виступає проти жінок: вони повинні сидіти вдома й не повинні ходити на роботу, не повинні водити машину та є власністю свого чоловіка. І особливо віроломно: жертви зґвалтування зазвичай самі винні.

Чоловіки, які дотримуються таких поглядів, вважають насильство законним засобом захисту свого нібито вищого статусу перед жінками чи його повернення. Зв'язок стає ще сильнішим, коли гіпермаскулінні чоловіки бачать, що на них колективно нападають жінки. Ротвейлер вимірює це, серед іншого, згодою з таким твердженням: «У мене є відчуття, що група, до якої я належу, перебуває під загрозою». Що більше чоловіків погоджуються з цим твердженням, то більша ймовірність того, що вони поводитимуться агресивно й вороже, сексистськи та менш емпатійно.

Ці два шляхи та психологічні механізми, що лежать в їх основі, не лише пояснюють, чому мізогінія може перетворитися на насильство проти жінок. Вони також дозволяють зробити практичний висновок: якби можна було приборкати мізогінію в суспільстві, то, ймовірно, можна було б запобігти багатьом актам насильства щодо жінок.

Ротвейлер каже, що ми повинні намагатися запобігти вкоріненню таких поглядів, які формуються в колах друзів і кліках, а також у батьківському домі, у свідомості хлопчиків у школі. Можливо, одного дня для боротьби з мізогінією можна буде вжити жорстких і своєчасних контрзаходів.

Більше новин читайте на GreenPost.