Генетика визначає характер, інтелект, войовничість і навіть успіх: лікар розповідає, як «підкоригувати» гени

Ген — одиниця спадковості, яка передає характеристики від одного покоління до іншого. Гени представників одного виду практично ідентичні. ДНК будь-яких двох людей збігається приблизно на 99,9 %. На перший погляд це здається неможливим. Але саме ці збіги зумовлюють однакову фізіологію, біохімію, будову тіла, зростання та розвиток. У той же час, збіг на 99,9 % означає відмінності один від одного по 3 млн пар нуклеотидів, і цього достатньо, щоб забезпечити індивідуальність кожного з нас.

Особистість визначається не одним геном, а діями багатьох генів, які працюють разом. Наявність певного набору генів необов'язково означає, що конкретна ознака розвинеться, бо деякі особливості можуть виявлятися лише за певних умов. Наприклад, людина може мати варіант гена, який збільшує ризик розвитку раку легень. Але якщо ця людина ніколи не курила, то захворювання з високою ймовірністю її омине. Лікар Олександра Литкіна зібрала інформацію про гени, які визначають характер, інтелект, войовничість і навіть успіх.

Так, характер включає у собі вроджені та набуті особистісні риси. Дослідження показали, що в однояйцевих близнюків (у них ДНК збігається на 100 %) зазвичай дуже схожий темперамент порівняно з іншими братами та сестрами. Навіть однояйцеві близнюки, що виросли окремо одне від одного в різних сім'ях, мають схожі риси. Науковці підрахували, що з 20 до 60 % характеру визначається генетикою.

Також відомо, що на особистість сильно впливає дофамінова система. У людей гени DRD4 та DRD2 пов'язані з пошуком новизни, імпульсивністю та мотивованістю. Дослідження показують, що люди з вищим рівнем дофаміну старанніше працюють заради більшої мети та серйозної винагороди. У той же час люди з нижчим рівнем дофаміну обирають легшу дорогу та меншу нагороду. Тому якщо й шукати «ген успіху», він точно пов'язаний з дофаміном. Однак порушення в роботі рецепторів дофаміну може вплинути на ризик розвитку алкогольної, наркотичної й ігрової залежності, шопоголізму, а також розладів харчової поведінки.

Є також гени емпатії, воїна й інтелекту.

Для вивчення рецептора окситоцину — гена OXTR — використовується метод нокаутування, тобто відключення. Окситоцин запускає механізми прив'язаності й емпатії. Миші з «відключеним» OXTR демонструють ненормальну соціальну поведінку. У них підвищується агресія та порушуються стосунки між матір'ю та потомством.

У людей із поломкою в гені OXTR зменшена емпатія. Ця генетична варіація також була пов'язана зі ступенем теплоти й емпатії батьків щодо дітей. Якщо в гені є мутація, батьки холодніші. Проте здатність до емпатії в людини зумовлена не лише генетично — це також є культурним продуктом середовища. Тому все ж таки назвати OXTR «геном емпатії» не можна.

Науковці ще виділяють так званий ген воїна. Вони помітили, що деякі варіанти гена МАОА можуть бути пов'язані з підвищеним рівнем агресії та насильства. МАОА відповідає за фермент, який відіграє ключову роль в утилізації дофаміну, норепінефрину та серотоніну. За статистикою, у багатьох людей із повторюваними випадками насильницької злочинної поведінки є мутація одного нуклеотиду цього гена. Однак це не означає, що всі люди з поломкою в МАОА є злочинцями. Ефект цього гена проявляється яскравіше під впливом несприятливих факторів середовища чи сильного негативного стимулу.

Інші дослідження показують, що рівень 1Q на 50-80 % залежить від спадковості. Наприклад, ген PLXNB2 бере участь у розвитку мозку в ембріона. А ген BDNF впливає на певні нейрони центральної та периферичної нервової системи й відіграє важливу роль у формуванні довготривалої пам'яті. Певні варіанти гена АРОЕ впливають порушення пам'яті при хворобі Альцгеймера, а варіації гена KIBRA виявляються в здорових покупців, безліч визначають швидкість забування інформації. Складно виділити один ген IQ, адже цей список постійно поповнюється.

Також ми писали, що російський генетик розповів, чому люди більше не живуть 900 років: «Гріхи».