Чому кішка вибирає одного господаря: фахівці радять, як стати саме такою людиною для кота

Кохання з першого погляду, пошук міжвидової спорідненої душі чи свідомий вибір? Чому кішка вибирає одного господаря — тобто прив'язується до обраної людини по-особливому? У Wamiz спробували розгадати цю загадку, звернувшись до експертів.

Єдиної схеми, яка б визначала відносини кота з опікуном, не існує. Як і люди, коти мають різні характери та різні історії. Їхня поведінка формується різними факторами, передусім досвідом дитинства.

То чи є конкретне пояснення, чому кіт чи кішка вибирає одного господаря? Які критерії котячого відбору?

Історія про довіру

Виводок крихітних покинутих кошенят, відданих на ласку того, хто їх знайде — якщо їм трапиться гарна людина, їх урятують і, можливо, в них з’явиться дім…

Загублене кошеня у світі, повному шуму, дивних запахів і небезпек, знічене. Страх забирає впевненість у собі — але оскільки руки, які пестять і годують, такі ніжні, і здається, що з малюком нічого поганого не станеться, може, варто їм довіритися?

Зв'язок з опікуном створюється завдяки його участі. Це конкретна людина, її вигляд і запах більше не чужі.

Опікун дбає про кота, приділяє йому увагу, а тварина відплачує йому ласкою.

Вона розмовляє з ним, іде за ним крок за кроком, сидить у нього на колінах. Але коли приходить інша людина, кіт іде в іншу кімнату.

Кішки, які не спілкувалися з людьми, менш імовірно стануть товариськими, комунікабельними домашніми тваринами. Завоювати їхню довіру складніше, і часто це вдається лише «обраним». Такий кіт може дуже любити, але не обов'язково буде до всіх підбігати.

Довіра одній людині коштує йому дорожче, ніж домашньому кошеняті, яке носили на руках навіть до того, як воно розплющило очі. Це одна з причин, чому кішка вибирає одного господаря. Але не єдина!

Поведінка, яка подобається котам

Тим, що приваблює кота в конкретній людині, може бути її поведінка. Більш замкнуті, вередливі коти можуть почуватися краще в компанії людини, яка:

• не тиснутиме на них;
• ніжна і ненав'язлива,
• прийме правило, що контакт із кішкою відбувається тоді, коли вона це дозволяє.

Звісно, це не означає, що кішкою взагалі не треба цікавитися! Радше слід розуміти «котячу мову» — відчувати, коли кіт хоче погратися, полащитися, а коли відпочити.

Крім того, якщо ви використовуєте елементи котячої мови, наприклад, дружнє підморгування на знак позитивних почуттів — у вас більше шансів бути «котячим обранцем».

Пам'ятайте, що кішка цінує ваш час і увагу, але водночас ви повинні поважати її особистий простір. У цьому плані вона нагадує… людей.

Кіт як дитина?

Важливим може бути не тільки поведінка людини щодо кота, але навіть її голос, характер, спосіб пересування чи... стать. Так!

Деякі коти явно віддають перевагу, наприклад, жінкам, є і любителі «котячих татів». Тут нічим не можна зарадити. Однак різні дослідження намагаються визначити модель зв’язку кота.

У 2007 році Клаудія Едвардс опублікувала результати свого дослідження котів та їхньої прихильності. 28 котів віком від 1 до 7 років пройшли котячу версію Класифікації дивних ситуацій (SSC) доктора Мері Ейнсворт.

Тест полягає у створенні 8 коротких ситуацій (тривалістю близько 3 хвилин кожна), під час яких перевіряється поведінка матері, дитини та незнайомої людини під час перебування разом чи окремо.

Результати, опубліковані дослідником, свідчать про те, що стосунки кота з обраною людиною схожі на стосунки одно- чи дворічної дитини з батьком.

Коли коти були зі своїми людьми, вони із задоволенням гралися, «розмовляли», їм було комфортно. Проте коли вони були з незнайомцями, вони були набагато менш грайливими та проводили багато часу біля дверей. Це схоже на поведінку маленьких дітей, коли вони раптом опиняються в компанії незнайомих дорослих. Вони більш замкнуті, поки знову не з'являться батьки.

Результати свідчать про те, що вибір котячих ґрунтується на відчутті безпеки, яке дає тварині присутність людини. Але чи так це насправді?

Гени чи стан душі?

Дослідження, проведені в 2015 році, дали зовсім інші результати, ніж експеримент Клаудії Едвардс!

Знову ж таки, дослідники використали тест SSC і підтвердили, що коти справді «мають інші стосунки зі своїм опікуном, ніж із незнайомою людиною».

Натомість дослідники виявили, що «стосунки кота з вибраним опікуном зазвичай не характеризуються перевагою цієї людини на основі того факту, що він або вона забезпечує тварині безпеку та захист».

То про що це? Чи свідомо кішки вибирають людей, які їм чимось підходять? А може, багаж життєвого досвіду, який тварини набули ще маленькими кошенятами, тяжіє над їхніми особистостями? Особливо коти, передчасно відібрані від матері, можуть виявляти надзвичайно сильну прихильність до опікуна.

Одна з теорій говорить про генетичні особливості даної тварини, які особливим чином виявляються у породистих кішок.

Наприклад, сибірський кіт, за словами одного заводчика, «часто прив’язується до одного члена сім’ї, за можливості переслідуючи цю людину як у приміщенні, так і на вулиці. Кішка приймає всю сім’ю, але коли настає час обіймів чи погладжувань або кіт хворіє, він вибирає одну людину».

Ось деякі породи котів, які, як кажуть, створюють особливий зв’язок з одним членом сім’ї:

• сіамські коти,
• сибірські коти,
• норвезькі лісові коти,
• російські блакитні коти,
• бенгальські коти,
• бомбейські коти,
• гімалайські перси.

Багато власників сіамів підтверджують, що кішки цієї породи часто дійсно вибирають людину. Іноді це навіть кохання з першого погляду. Сіамці надзвичайно віддані та створюють міцні зв’язки.

З іншого боку, біхевіористка Памела Меррітт не вірить у «расову теорію», оскільки є багато непородистих котів, які також прив’язуються до однієї обраної людини.

Як вона пише, «це не особливість породи, а радше стан розуму, який робить тварину "одноособовою кішкою". Такі коти найщасливіші, коли вони розвинули високий ступінь взаємодії та довіри з однією людиною, і більше не шукатимуть такого ж рівня стосунків з іншою людиною».

Життя цих кішок не завжди легке. Вони можуть бути ревнивими, вимогливими щодо кількості часу, що їм приділяється, і... незадоволеними, коли їхня людина йде з дому. Якщо з доглядачем щось трапиться, така кішка може впасти в депресію.

Ось чому Мерріт закликає інших членів сім’ї спробувати налагодити стосунки з котами — для їхнього ж блага. Тоді під час відсутності опікуна у кота буде той, із ким йому буде добре.

Як це зробити? Реагуйте на котячі сигнали, вивчіть мову свого кота і те, як він сигналізує про свої потреби. Розпізнайте настрій для веселощів і настрій для відпочинку. І коли ви тільки знайомитеся, почніть із того, щоб присісти й простягніть руку, щоб кіт міг вас понюхати, а не відразу хапайте на руки.

Окрім того, принесуть достаток, здоров’я й везіння: які коти можуть змінити долю людини на краще.

Також ми розповідали про фелінотерапію — лікування кішками: які хвороби піддаються хвостатим лікарям.