Те, що було для людей рідним і затишним, ворожі ракети та дрони перетворили на купи сміття. Що відбувається з цим сміттям далі? Про це розповідає Deutsche Welle.
На початку повномасштабного вторгнення ніхто не замислювався про правильне поводження з відходами руйнації. Волонтери розповідають, що таке сміття просто вивозиться за місто і скидається в одну велику купу. На те, щоб це все сортувати, просто нема часу — потрібно розібрати завали за короткий час, щоб далі могли працювати інші служби.
Такі відходи здебільшого опинялися на стихійних сміттєзвалищах, як-от в Ірпені. Бетон, цегла, потрощені меблі та вікна — все це нагромадилося просто в заплаві річки Буча. Вода, яка під час дощу просочується через ці купи, змиває в землю шкідливі речовини. І це тільки одне зі звалищ. За оцінкою Міндовкілля в Україні накопичилося понад 600 тис. т відходів руйнувань. Але це лише ті об'єми, які громадам вдалося обрахувати.
«Якщо, наприклад, це перевести в отакі п'ятиповерхівки цегляні, це все всього-на-всього близько 230 умовно таких будинків. Справжня цифра може бути в десятки разів більшою», — вважає голова коаліції Ukraine Support Team Олена Колтик. Вона працювала над інструментом обрахунку обсягів відходів руйнації. Приміром, за його допомогою можна оцінити обсяги руйнування будинку у Шевченківському районі столиці, у який влучила ракета. Знаючи тип будівлі, кількість поверхів і приблизну площу зруйнованої секції, можна отримати цифру у 1700 т відходів, які утворилися в одну мить. У КМДА повідомили, що Департаменту житлово-комунальної інфраструктури станом на 1 липня 2024 року було відомо про 8,5 тис. т відходів від руйнувань за весь час із 24 лютого 2022 року. А опиняються руїни на полігоні великогабаритних і твердих побутових відходів. Утім, якщо все це вивозити на полігони, які й ще раніше були переповненими, незабаром на них узагалі не залишиться місця.
«Перше й основне — це те, що це дуже великі об'єми. Це не органіка, воно ніколи не розкладеться. Тобто ми будемо забруднювати наші землі просто цілою купою сміття. За безвиході воно зберігається просто в землі. Якщо ми хочемо не просто його зберігати, а дійсно отримати з того якийсь результат, треба пробувати щось із ним робити», — наголошує Оксана Колтик.
На Київщині працює перша державна станція переробки відходів руйнації. З місця тимчасового зберігання поруч техніка привозить брухт на майданчик, далі працюють дробарки — одна може обробити до 50 кубометрів за годину.
«Ця дробарка фільтрує, оператор верхній дивиться — якщо деревина десь попадає, тут є магнітна стрічка, вона в ту сторону якраз мотає. Вона скидує якраз усі залізобетонні конструкції, залізо», — говорить Сергій Мостіпака, керівник КП «Бучасервіс».
Отримана суміш використовується як підсипка для ґрунтових доріг у громаді.
«Лише в Бучі 4 тис. об'єктів було зруйновано, ушкоджено. Об'єм накопичення будівельного сміття в результаті руйнації сягав майже 80 тис. кубів», — розповідає Анатолій Федорук, міський голова Бучі.
За три місяці роботи цієї станції вдалося переробити майже половину — 35 тис. кубів.
«До кінця року ставимо собі амбітну ціль — завершити переробку від руйнації і перейти до планової роботи, уже надаючи послуги сусіднім громадам»,, — ділиться Анатолій Федорук.
Проект вдалося організувати за підтримки ЄС. Програма розвитку ООН в Україні допомогла отримати сертифікати, навчити персонал і правильно налагодити роботу цієї станції.
«Посортувати, вивезти, знайти відповідний майданчик, оцінити морфологію відходів є надзвичайно важливі, тому що попадаються і небезпечні відходи, такі як азбест, наприклад, і треба розуміти, як з ними поводитись. Далі після цього його треба утилізувати, переробити та повторно використати», — пояснює Роман Шахматенко, координатор групи проектів з енергетики й охорони довкілля ПРООН.
Повторне використання відходів руйнації — складне питання. Найпростіший варіант другого життя розбомблених будівель — підсипка для доріг. А от чи можна з руїн будувати нове?
«Коли ми говоримо «будівельні матеріали», ми повинні впевнитися в їх надійності. Ми повинні пройти вивчення. Для цього має бути надзвичайно правильна сепарація цих відходів. Їх треба сортувати чітко. Для того, щоб у вас був надійний бетон, надійний бетоноблок і так далі», — наголошує Роман Шахматенко.
Матеріали, які використовуються у будівництві мають пройти низку експертиз, бути надійними і безпечними. Наприклад, із цегли, яка горіла, будувати не можна.
Приклади повторного використання будматеріалів в Україні є. Наприклад, фасад театру на Подолі зведено з вживаної цегли. Харківська громадська організація «Харків Зіро Вейст», яка сортує відходи руйнації, випробувала цеглу зі зруйнованої ракетою будівлі в лабораторії і встановила, що та придатна для будівництва. Але поки повторне використання відходів руйнації у будівництві — це невеликі експериментальні проекти.
«В реаліях України закупити легше, швидше і, час від часу, дешевше. Але ми повинні розуміти ціль. Ми розуміємо, що кожен день руйнації зростають, і це неможливо буде все це заховати на полігоні чи заховати в лісі», — говорить проектний менеджер Neo-Eco Ukraine Лідія Шимон.
Компанія Neo-Eco Ukraine працювала на Київщині з моменту деокупації. За вісім тижнів розібрали майже 4 будинки. Відходи руйнації сортували та дробили на фракції різного розміру. Планували з отриманої сировини збудувати 9 нових житлових будинків.
«Ми навіть отримали сертифікат аналізу бетону, котрий у нас вийшло зробити, С25. На жаль, у нас не вийшло побудувати будинки, тому що виникли деякі спірні питання з владою, але влада пообіцяла нам про те, що вони бачать проект у плані будівництва», — розповідає Лідія Шимон.
Нині Neo-Eco Ukraine працює на Миколаївщині, розбирає завали, сортує і переробляє відходи. Кажуть, там є сприяння місцевої влади.
«Рано чи пізно держава прийде до цього — і це стане як законом, котрий усі повинні будуть дотримуватись. Просто це ми зробимо зараз, завчасно, і будемо просовувати між компаній вже потрошки будемо до цього йти, чи будемо чекати доки нас зобов'яжуть це зробити», — пояснює Лідія Шимон.
В Україні діє постанова Кабміну, яка регулює поводження з відходами від руйнувань. Згідно неї, вони мають зберігатися на окремих майданчиках, подалі від житлової забудови, лісу і водойм. За можливості треба сортувати такі відходи під час розчищення завалів або вже на місці тимчасово зберігання. Адже основна складність у тому, що прильоти змішують усе підряд — бетон, дерево, електроніку, побутове сміття. Небезпечні відходи утилізують окремо. Це, наприклад, шифер, який містить азбест, оскільки азбестовий пил небезпечний для здоров'я. У постанові прописані і можливості повторного використання бетону, цегли, плитки, кераміки, деревини та інших відходів. Утім, достеменно це питання ще вивчають фахівці.
«Головна наша мета — використати кризу, погану ситуацію в країні, щоб цей матеріал хоча б десь використати», — говорить Олена Колтик.
Поки триває війна, екологічні питання можуть видатись невчасними. Однак, що довше залишки зруйнованих будівель лежать на сміттєзвалищах, то менше цінної сировини в них залишається. Та й кожен день бойових дій приносить стільки руйнувань, що ігнорувати їх обсяги незабаром буде складно.
Більше новин читайте на GreenPost.