В останні роки лікарі фіксують тривожну тенденцію — зростання випадків онкологічних захворювань серед молодих людей, зокрема у віковій групі до 50 років. Ці форми раку часто розвиваються швидко, не мають виражених симптомів на ранніх етапах і все частіше реєструються в країнах з високим рівнем життя. Дослідники нарешті наблизилися до розуміння причин цього явища. Згідно з новим дослідженням, опублікованим на сайті British Journal of Surgery, ключову роль може відігравати стиль життя — насамперед дієта, сон і фізична активність.
На відміну від загального зниження захворюваності на рак у старшому віці, у людей молодшого покоління статистика демонструє зворотний рух. Особливо помітне зростання кількості діагнозів таких типів раку, як рак товстої кишки, підшлункової залози, шлунка, грудей та ендометрія. Усе це — захворювання, які ще десять-двадцять років тому майже не зустрічалися серед людей до 40 років.
Учені звертають увагу, що зростання рівня раннього раку не пояснюється лише покращенням методів діагностики. Занадто багато випадків фіксується вже на пізніх стадіях, коли пацієнти звертаються із симптомами, а не під час рутинних обстежень. Це означає, що мова йде не просто про збільшення виявлення, а про реальне підвищення захворюваності.
Автори дослідження припускають, що критичним періодом може бути саме дитинство та рання юність. Саме в цей час формується метаболічний профіль людини, який надалі впливає на ризики розвитку хронічних хвороб, включно з онкологією. Зміни в способі життя дітей за останні десятиліття стали очевидними: зниження фізичної активності, надлишок переробленої їжі, збільшення часу перед екранами.
Сучасні діти дедалі менше часу проводять на свіжому повітрі, рідше грають у рухливі ігри й частіше віддають перевагу гаджетам. Усе це супроводжується поглибленням сидячого способу життя — фактору, який дослідники дедалі частіше пов'язують із розвитком ожиріння, метаболічного синдрому та, як наслідок, підвищеного онкологічного ризику.
Ще один важливий елемент — харчування в ранньому віці. Високий вміст цукру, трансжирів і штучних добавок у дитячому раціоні, особливо в поєднанні з дефіцитом клітковини, овочів і фруктів, може змінювати внутрішні біохімічні процеси в організмі. Це, у свою чергу, впливає на імунну систему, гормональний баланс та регенеративні механізми.
Кетрін Стюарт, онкологиня та одна з авторок дослідження, зазначає: «Багато форм раннього раку можуть бути результатом того, як ми харчуємося, спимо і рухаємося вже з дитинства. І навіть якщо симптоми проявляються у 30 років, перші “віхи” можуть бути закладені ще у 10».
Недостатній сон і постійна стимуляція нервової системи з екранів також відіграють роль. Дитячий організм особливо чутливий до порушення добових ритмів, що може мати довгострокові наслідки для ендокринної та імунної систем. Усе це свідчить про те, що профілактика раку має починатися значно раніше, ніж ми звикли думати.
Попри те, що генетична схильність залишається важливим фактором, дослідження наголошує: середовище і поведінкові звички відіграють щонайменше не меншу роль. Зокрема, надмірне споживання червоного м’яса, вживання алкоголю, порушення режиму сну, дефіцит клітковини та мікронутрієнтів — усе це підвищує ризик ракових мутацій, навіть у молодому віці.
Варто пам’ятати, що онкологія не виникає раптово. Більшість пухлин формуються протягом кількох років, унаслідок багатьох дрібних, але повторюваних впливів на клітини. Накопичення мутацій, викликаних оксидативним стресом, хронічним запаленням чи гормональними дисбалансами, може бути прямо пов’язане з повсякденними виборами людини — від харчування до способу життя.
Ще один аспект — мікробіом кишківника. Його порушення, викликані нездоровим харчуванням або антибіотиками, можуть створити запальні умови, що сприяють розвитку злоякісних утворень. Мікрофлора кишківника регулює обмін речовин, впливає на імунну систему і навіть може модулювати генну експресію. Втрата біорізноманіття в мікробіомі пов'язується з більшим ризиком хронічних захворювань, включно з раком.
Також важливою є екологічна складова: забруднення повітря, залишки пестицидів у продуктах, контакт з пластиком, фталатами, важкими металами. Ці чинники часто залишаються поза увагою в індивідуальній профілактиці, але їхній вплив є кумулятивним і часто непомітним — до того моменту, коли вже занадто пізно.
Фахівці закликають переглянути підхід до профілактики раку. Наголос варто робити не тільки на ранній діагностиці, а й на формуванні здорових звичок з дитинства. Відмова від обробленої їжі, нормалізація сну, регулярна фізична активність і зменшення стресу — це те, що має стати базовою частиною освітніх і медичних програм для дітей і молоді.
Девід Грей, провідний дослідник з галузі епідеміології, підсумовує: «Рак більше не є виключно “віковою” хворобою. І якщо ми хочемо зменшити його вплив, маємо діяти раніше, ніж він проявить себе».
Зрозуміти справжні причини зростання онкологічних захворювань у молоді — це шанс не лише змінити підходи в медицині, а й переосмислити наше суспільне ставлення до здоров’я як фундаментальної цінності.
Більше новин читайте на GreenPost.