Зорепад Ліриди й Венера на піку яскравості: астрономічні події квітня-2025
Ентузіасти зможуть за одну ніч знайти велику кількість об’єктів славетного каталогу Месьє.
Фото: https://negativespace.co/
У астрономів-аматорів весна вважається найкращим часом для спостереження галактик. На квітневому небі їх і справді багато, одне лише Скупчення Діви чого варте! Та й загалом, перші дні квітня, поки Місяць перебуває у фазі тоненького серпика, будуть доволі сприятливими для спостереження об’єктів глибокого космосу. Ентузіасти зможуть за одну ніч знайти велику кількість об’єктів славетного каталогу Месьє, куди включені різноманітні зоряні скупчення, галактики та туманності. Про головні астрономічні події квітня 2025 розповідає universemagazine.com.
Більшість планет у квітні опиняться на ранковому небі, але Юпітер, Марс та Уран все ще доступні для вечірніх спостережень. Поволі яскравішає Венера, і в останню декаду місяця її знову можна буде побачити неозброєним оком на денному небі.
Наприкінці місяця «ранніх пташок» порадує трійка: Венера — старий Місяць — Сатурн, тим більше що Венера досягне піку яскравості. Приблизно в той же час відбудеться максимальна західна елонгація Меркурія, але напрочуд невдала — планета буде сходити майже одночасно з Сонцем.
Квітень також ознаменується першим відносно потужним весняним метеорним потоком — Ліриди. Хоча він і сильно поступається Персеїдам, Гемінідам та Квадрантидам, та все ж приємно усвідомлювати, що можна побачити, як згорають в атмосфері Землі частинки комети C/1861 G1 (Тетчер), яку людство не бачило вже більш ніж 160 років.
Перелік подій
- 1 квітня — молодий Місяць (14 %) опиниться поруч із Плеядами.
- 2 квітня — Місяць (23 %) у сполученні з Юпітером (-2,1m), точний час сполучення — 3 квітня о 02:30, коли між небесними тілами буде 4,6°, але для України вони вже опиняться під горизонтом.
- 5 квітня — Місяць (47 %) перебуватиме у сполученні з Марсом, за 1,5° північніше від нього; час сполучення — 23:13.
- 13 квітня — повня, точний час — 03:22.
- 21 квітня — Меркурій (+0,3m) перебуватиме у найбільшій західній елонгації, віддалившись від Сонця на 27,4°. Площина орбіти Меркурія доволі близька до площини екліптики, а в Північній півкулі на ранковому весняному небі кут між екліптикою та горизонтом вельми малий. Тому, попри, здавалося б, велику кутову відстань від Сонця, спостерігати Меркурій у цій максимальній елонгації буде дуже складно — він підіймається над обрієм незадовго до Сонця.
- 22 квітня — максимум метеорного потоку Ліриди, ZHR сягає 18. Активність потоку триває з 14 до 30 квітня.
- 24 квітня — Венера досягає найбільшої яскравості (-4,8m) на ранковому небі.
- 25 квітня — Місяць, Венера, Сатурн та Нептун у тісному розташуванні низько над східним горизонтом. О 4:20 сполучення Місяця (10%) із Сатурном (+1,2m), о 5:31 — з Венерою (-4,8m), об 11:29 — з Нептуном (+7,9m). Але найбільш вдалий час для спостережень цього комплексу — приблизно за 30–35 хвилин до сходу Сонця. Подія краще спостерігається на півдні.
- 27 квітня — молодик, точний час 21:31.
- 29 квітня — сполучення Венери (-4,7m) і Сатурна (+1,2m), точний час сполучення 00:46, коли між планетами буде 3,7°, але для України вони будуть під горизонтом; подія однаково добре спостерігається на світанку 28 та 29 квітня.
- 30 квітня — сполучення Місяця (12 %) з Юпітером (-2,0m), точний час сполучення 21:06, між тілами буде 4,6°.
Детальний огляд найцікавіших подій
1 квітня: сполучення Місяця з Плеядами та покриття. Увечері 1 квітня можна буде побачити, як молодий (16 %) Місяць поволі наближається до розсіяного скупчення Плеяди. Коли для спостерігачів в Україні обидва об’єкти опустяться під горизонт, Місяць пройде просто по зоряному скупченню, поступово закриваючи одну за одною його зорі. Така подія називається покриттям.
Плеяди (М45, або Стожари) — найпримітніше зоряне скупчення північного неба, що розташоване у сузір’ї Тельця. Воно нагадує крихітний ківшик, через що початківці часто плутають його з Малою Ведмедицею. Неозброєним оком зазвичай можна побачити лише 6–9 зір скупчення, але в бінокль або невеличкий телескоп їх видно щонайменше десятки. Насправді ж, за різними оцінками, до складу Плеяд входить до 3000 зір.
Найсприятливіші умови для спостережень покриття Плеяд Місяцем будуть у західній Європі. У США подія відбудеться здебільшого на денному небі. Коли ж воно достатньо потемніє, Місяць уже покине скупчення.
22 квітня: максимум метеорного потоку Ліриди. Це перший відносно потужний метеорний потік весни й перший, що спостерігається після тривалої перерви, яка слідує за видовищними Квадрантидами початку січня. Активність потоку починається 14 квітня та триває до 30-го, з максимумом 22-го.
Очікуваний ZHR у максимумі складає близько 18. Проте варто пам’ятати, що це значення відповідає кількості метеорів, які може побачити спостерігач на ідеально темному повністю відкритому небі за умови, що радіант потоку перебуває в зеніті. Реальна кількість метеорів буде суттєво меншою через значно меншу висоту сузір’я Геркулеса, де більшу частину періоду активності потоку розташований його радіант, а також через світлове забруднення.
Найкращий час для спостережень припадає на другу половину ночі — орієнтовно з опівночі й до ранку. За даними Міжнародної метеорної організації, максимум припадає на 22 квітня о 13:30 UTC, тож очікується приблизно однакова активність уночі 21–22-го та 22–23-го. Старий Місяць, що сходить ближче до ранку, не завадить насолодитися потоком. Ліриди не дуже швидкі — частинки входять в атмосферу зі швидкістю 47 км/с.
Метеорний потік Ліриди пов’язаний із кометою C/1861 G1 (Thatcher), яку відкрив астроном-аматор Альберт Тетчер. Ця комета має дуже видовжену орбіту та повертається до Сонця приблизно кожні 422 роки. Наступна її поява очікується 2283-го. А поки що щороку Земля перетинає її орбіту, і ми можемо спостерігати, як фрагменти комети, розсіяні вздовж її траєкторії, згорають у нашій атмосфері.
24 квітня: Венера досягає найбільшої яскравості на ранковому небі. В середині лютого Венера тішила нас надзвичайною яскравістю на вечірньому небі. 23 березня «Вечірня Зірка» пройшла між Землею та Сонцем (нижнє сполучення), і тепер потроху «обганяє» Сонце як «Ранкова Зірка», тож ми будемо бачити дедалі більшу частину планети, осяяну Сонцем. Утім, умови для спостережень у Північній півкулі будуть не надто вдалі, оскільки безпосередньо перед сходом Сонця Венера перебуває доволі низько над горизонтом.
Зі зростанням фази блиск Венери теж доволі швидко збільшується, і 24 квітня досягне максимального значення -4,8m. Просто перед сходом нашої денної зорі планета опиниться на висоті 14°. Висока яскравість дозволить (за умови гострого зору) знайти Венеру й на денному небі. Найпростіше це буде зробити 25 квітня, коли поруч із нею опиниться старий Місяць, що допоможе сфокусувати зір і віднайти саму планету.
25 квітня: старий Місяць, Венера, Сатурн та Нептун у тісному розташуванні. Заради цієї події точно варто завести будильник на 5 ранку! Винагородою для вас стане неймовірна краса: тоненький серпик старого Місяця опиниться майже точно під надзвичайно яскравою Венерою. А під ним можна буде побачити Сатурн, кільця якого виглядатимуть як тонесенька смужка. При спостереженні у бінокль або телескоп із малим збільшенням ви зможете вмістити Місяць і Сатурн в одне поле зору.
Східніше Сатурна можна спробувати знайти ще одну планету — Нептун. Але тут варто зазначити, що це буде доволі складна ціль, доступна для досвідчених власників телескопів.
Що південніше ви перебуваєте, то кращими будуть для вас умови спостережень. Жителі Південної півкулі легко зможуть знайти й Меркурій, який 21-го пройде найбільшу західну елонгацію, тож триватиме найкращий час для його спостережень. Північній півкулі пощастить менше, оскільки найшвидша планета Сонячної системи перебуватиме занадто низько над горизонтом. Різниця в умовах видимості пов’язана з тим, що під час сходу Сонця екліптика перетинає площину горизонту під різними кутами, залежно від вашого географічного положення.
27 квітня: молодик — час для далеких галактик. І на початку місяця, і наприкінці варто звернути увагу на низку галактик, які будуть в особливо вдалих положеннях для спостережень. Аби знайти ці галактики, вам точно знадобиться телескоп, бажано від 150 мм діаметром. Іншою умовою є якомога темніше небо.
Анатомія сітківки людського ока має певні нюанси: колбочки — фоторецептори, що сприймають колір — сконцентровані в центрі, тоді як палички — фоторецептори, відповідальні за зір при низькій освітленості — розподілені здебільшого по периферії. На відміну від не надто чутливих колбочок, паличкам для збудження достатньо буквально 2–3 фотонів. Тому при спостереженнях таких слабких примарних об’єктів, як галактики, слід активно задіяти периферичний зір. Спробуйте дивитися на галактику не напряму, а трохи вбік. Дивовижно, але при цьому ви побачите об’єкт краще.
M51 (Вир) — спіральна галактика та її супутник, пов’язані місточком із зір, газу та пилу. Фото: Mikko Jokela
Отже, можна спробувати знайти:
- M51 (8,0m) — добре відому пару взаємодіючих галактик Вир, розташовану у сузір’ї Гончих Псів. Досвідчені спостерігачі, за умови темного неба, можуть роздивитися її спіральну структуру.
- M94 (8,2m) — славетну галактику Котяче Око, теж у сузір’ї Гончих Псів.
- M101 (7,9m) — галактику Вертушка, або Цівочне Колесо, у сузір’ї Великої Ведмедиці.
- Скупчення галактик у Діві, найяскравішими з яких є еліптичні галактики М49, М87, М60 та М86.
Більше новин читайте на GreenPost.
